LVMH

Louis Vuitton Moët Hennessy (LVMH) (чит. Моет Еннесі Луї Вюіттон) — французька компанія, виробник предметів розкоші. Група включає такі торгові марки як Louis Vuitton, Givenchy, Kenzo, Chaumet, Moet & Chandon, Hennessy, TAG Heuer тощо. Компанія утворена 1987 року шляхом злиття двох компаній — Moet Hennessy і Louis Vuitton, і стала лідером даного сектора ринку (14 % від світового обсягу продажів предметів розкоші 2006 року)[3].

LVMH
фр. LVMH Moët Hennessy – Louis Vuitton
LVMH
Тип бізнес
підприємство
публічна компанія
Універмаг і конгломерат
Форма власності Societas Europaea
Галузь роздрібна торгівля
Гасло Le futur de la tradition
Засновано 3 червня 1987[1]
Засновник(и) Alain Chevalierd і Henry Racamierd
Штаб-квартира Париж
Продукція одяг
Виторг 53 700 000 000 € (2019)
Чистий прибуток 3 319 000 000[2]
Співробітники 156 088 осіб (2018)
Холдингова компанія Christian Dior і Marc Jacobs
Дочірні компанії
  • Zenith, Givenchy, DKNY, TAG Heuer, Вдова Кліко, Sephorad, Christian Dior Parfums, Fendi, Tiffany & Co., Моет і Шандон, Maison Francis Kurkdjiand і Kenzo (бренд)
  • lvmh.com(англ.)
     LVMH у Вікісховищі

    Профіль групи LVMH

    Компанія визнана світовим лідером на ринку предметів розкоші. Група LVMH (Moët Hennessy - Louis Vuitton) включає близько 60 престижних марок і охоплює п'ять сфер:

    Міжнародна мережа роздрібних продажів налічує близько 2 500 магазинів і бутиків у всьому світі. В компанії — понад 80 000 співробітників, 77 % з яких працюють за межами Франції[4].

    Компанія входить до Федерації виробників косметики (Франція).

    Бернар Арно та історія успіху LVMH

    Бернар Арно, повернувшись з США, де він вивчав бізнес-прийоми злиття і поглинання компаній корпораціями, був дуже захоплений масштабами ведення бізнесу у США. В нього виникла доволі амбітна ідея створити компанію, яка б стала світовим лідером з виробництва та продажу предметів розкоші. Свій проект він почав реалізовувати у 1988 році, скуповуючи акції недавно утвореної компанії Moet Hennessy Louis Vuitton (LVMH). У 1989 році 40-річний французький підприємець за допомогою банківського кредиту скупив акції LVMH на 1,8 млрд доларів і став володарем 24%-пакету, а в 1990 році став володарем 43 % акцій. Такий пакет дозволяв Бернару Арно де-факто контролювати компанію. Тоді Арно зробив кардинальний крок: звільнив усіх топ-менеджерів і вирішив зконцентрувати керування в своїх руках. Він вибрав стратегію об'єднання різних торгових марок класу «люкс». Наявність цілого портфеля брендів в руках однієї компанії дозволяла істотно знизити витрати на рекламу. Бернар Арно залучив нових людей. Так, президентом Louis Vuitton став Ів Карсель — талановитий і успішний в текстильній галузі управлінець. Він розробив нову політику просування ексклюзивного бренду, яка полягала в наступному: поступове поширення шляхом відкриття нових фірмових магазинів в найбільших містах світу. Нова стратегія означала виведення Louis Vuitton та інших елітних брендів з недоступності та перетворення їх у частину споживчого ринку. І це абсолютно відповідало тенденціям початку 1990-х років, коли тяга до розкоші стала загальною модою: люди хотіли виділятися і підняти свій статус за допомогою придбання товарів класу «люкс», долучитися до світу розкоші. Доходи LVMH почали рости. У середині 1990-х Арно влив до складу LVMH будинку моди Givenchy і Celine, виробника годинників TAG Heuer, парфумерну компанію Sephora, постачальників вина Chateau d'Yquem і ряд інших фірм. Покупки йшли одна за одною, і в 2000-ні роки кількість підрозділів LVMH вимірювалася вже десятками, анині їх близько 60. Стратегію Бернара Арно стали наслідувати й інші компанії: зокрема, таку ж колекцію брендів вищого класу почала збирати швейцарська група Richemount. Магазини Арно тепер є в місті Хошимін у В'єтнамі, в столиці Камбоджі Пномпені, в Єкатеринбурзі, Макао і Абу-Дабі. Бернар Арно говорить:

    Цілком очевидно, що світовою рушійною силою сьогодні є зростання економік Азії і країн, що розвиваються. Ми першими прийшли в Китай. Коли ми там з'явилися, на вулицях ще не було машин - лише велосипеди.

    Тепер у LVMH 35 магазинів в Китаї[5].

    Фінансові показники

    Моет Хеннесі Луї Віттон 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010
    Продажі, млрд євро 12,693 11,962 12,481 13,910 15,306 16,481 17,193 17,053 20,230
    Прибуток до сплати відсотків і податків, млрд євро 3,429 3,485 3,161 4,169
    Чистий прибуток, млрд євро 0,556 0,723 1,194 1,440 1,879 2,025 2,026 1,755 3,032
    Кількість співробітників 53.812 54.960 59.210 61.088 64.253 71.885 77.087 77.302 83.500

    Компанії групи LVMH

    Французький мільярдер Бернар Арно, що очолює LVMH, протягом останніх 20 років будує свою імперію через злиття і поглинання. Бізнес компанії складається з п'яти сегментів. Нижче наведений список компаній, що входять до кожного з сегментів групи LVMH та роки їх заснування.

    Парфуми, засоби догляду за шкірою, косметика

    Мода: одяг, взуття, сумки

    Роздрібна торгівля: універмаги, Duty Free, магазини на круїзних лайнерах, мережа магазинів парфумерії та косметики

    • 1852 Le Bon Marche
    • 1870 La Samaritaine
    • 1897 Franck et Fils
    • 1960 DFS
    • 1963 Miami Cruiseline
    • 1969 Sephora

    Спиртні напої: вино, шампанське, коньяк, віскі, горілка, ром

    • 1573 Wenjun
    • 1593 Chateau d'Yquem 1729 Ruinart
    • 1743 Moet et Chandon 1765 Hennessy
    • 1772 Vueve Clicquot
    • 1815 Ardbeg
    • 1832 Chateau Cheval Blanc 1843 Krug
    • 1858 Mercier
    • 1891 Montaudon
    • 1893 Glenmorangie
    • 1936 Dom Perignon
    • 1960 Domaine Chandon 1976 Cape Mentelle
    • 1977 Newton Vineyards 1985 Cloudy Bay
    • 1993 Chopin
    • 1996 Belvedere
    • 1998 Numanthia Termes 2003 Terrazas de los Andes 2003 Cheval des Andes 2005 10 Cane

    Годинники і ювелірні вироби

    Примітки

    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.