Lacertoidea

Lacertoidea — група лускатих рептилій, до якої входять Lacertidae, Teiidae, Gymnophthalmidae, Amphisbaenia. Висновок молекулярно-філогенетичних досліджень про те, що амфісбени мають бути в цій кладі змусили Відаля та Хеджеса (2005) запропонувати нову назву для групи, засновану на спільних морфологічних ознаках, Laterata[2].

Lacertoids
Період існування: 84–0 млн р. т. кампан — голоцен
Lacerta agilis
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Надродина: Lacertoidea
Oppel, 1811
підгрупи

Дослідження анатомії традиційно групували лацертоїдів зі сцинками (Scinciformata); однак молекулярні дослідження виділяють їх як окрему групу лускатих[3].

Лацертоїди мають широке географічне поширення. Lacertidae зустрічаються по всій Європі та Азії, проживають і в Африці. Teiidae різноманітні в Південній Америці, але деякі представники групи зустрічаються і на півдні Північної Америки. Особливо широкий ареал мають амфісбени, які трапляються в Північній Америці, Європі, Африці, Південній Америці та Карибському басейні[1].

Найстарішим з відомих лацертоїдів є амфісбена Plesiorhineura з раннього палеоцену Північної Америки. Однак ще давнішою лацертоїдою може бути †Purbicella з ранньої крейди південної Англії[1].

У межах Laterata є багато видів, занесених до Червоного списку МСОП. У цій групі перераховано 2 вимерлі види, 27 — на межі зникнення, 79 — під загрозою вимирання, 34 — уразливі, 54 — близькі до загрозливого стану[4]. Найбільшими загрозами для місцями наземних, прісноводних і морських середовищ існування лацертоїдів є житлова забудова та розвиток міст, дрібне господарство, сільське господарство та аквакультура, агропромислове господарство та випасання худоби. Серед місць проживання в цих системах, які найбільше постраждали, вказані ліси, чагарники, субтропічні ліси та кам’янисті ділянки.

Примітки
  1. Evans, S.E.; Jones, M.E.H.; Matsumoto, R. (2012). A new lizard skull from the Purbeck Limestone Group (Lower Cretaceous) of England. Bulletin de la Société Géologique de France 183 (6): 517–524. doi:10.2113/gssgfbull.183.6.517.
  2. Vidal, N.; Hedges, S.B. (2005). The phylogeny of squamate reptiles (lizards, snakes, and amphisbaenians) inferred from nine nuclear protein-coding genes. C. R. Biologies 328: 1000–1008. doi:10.1016/j.crvi.2005.10.001.
  3. Wiens, J. J., Hutter, C. R., Mulcahy, D. G., Noonan, B. P., Townsend, T. M., Sites, J. W., & Reeder, T. W. (2012). Resolving the phylogeny of lizards and snakes (Squamata) with extensive sampling of genes and species. Biology Letters, 8(6), 1043–1046.
  4. International Union for Conservation of Nature and Natural Resources. Процитовано 16.01.2022.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.