Mammillaria phitauiana

Mammillaria phitauiana (укр. Мамілярія фітауїана, мамілярія Фі Тау)[1] — сукулентна рослина з роду мамілярія (Mammillaria) родини кактусових (Cactaceae).

?
Mammillaria phitauiana
Мамілярія фітауїана

Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Евдикоти
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Кактусові (Cactaceae)
Підродина: Cactoideae
Триба: Cacteae
Рід: Мамілярія (Mammillaria)
Вид: Мамілярія фітауїана
Біноміальна назва
Mammillaria phitauiana
(Baxter) Backeb., 1931
Синоніми
Mammillaria verhaertlana Boed., 1912
Chilita verhaertiana (Boed.) Orcutt, 1926
Neomammillaria phitauiana E.M.Baxter, 1931
Ebnerella phitauiana (E.M.Baxter) Buxb., 1951
Ebnerella verhaertiana (Boed.) Buxb., 1951
Chilita phitauiana (E.M.Baxter) Buxb., 1954
Посилання
Вікісховище: Mammillaria phitauiana
Віківиди: Mammillaria phitauiana
IPNI: 151435-2
МСОП: 152595/121541701
The Plant List: tro-5100586

Історія
Mammillaria phitauiana у природних умовах

Вид вперше описаний американським ботаніком Едгаром Мартіном Бакстером (англ. Edgar Martin Baxter, 1903—1967) у 1931 році в журналі Американського товариства любителеів кактусів і сукулентів (англ. Cactus and Succulent Society of America) «Cactus and Succulent Journal» як Neomammillaria phitauiana[2]. Того ж року німецький колекціонер кактусів, мандрівник, експерт і систематик кактусів Курт Баккеберг (нім. Curt Backeberg, 1894—1966) відніс цей вид до роду Mammillaria.

Етимологія

Видова назва дана на честь американського студентського об'єднання «Фі Каппа Тау», до якого належав Едгар Мартін Бакстер.[3]

Ареал і екологія

Mammillaria phitauiana є ендемічною рослиною Мексики. Ареал розташований у штаті Баха-Каліфорнія-Сюр. Рослини зростають на висоті від 200 до 700 метрів над рівнем моря на нижніх схилах майже в повній тіні дерев в низькому листяному лісі.

Морфологічний опис
Орган Опис
Рослиниформують кластери з лежачих в основі стебел.
Коріння
Стеблоциліндричне, до 25 см заввишки, в діаметрі 3-6 см.
ЕпідермісЕпідерміс сіро-зелений.
Маміликонічні, чотиригранні в основі, кілевидні, із зовні з молочним соком.
Ареоли
Аксилиприблизно з 20 щетинками.
Центральні колючки4, прямі, білі з темними кінцями, завдовжки 4-6 мм, одна з гачком.
Радіальні колючки24, білі, щетиноподібні, завдовжки 4-12 мм, нижні найдовші.
Квітибілі, 12-15 мм завдовжки і в діаметрі.
Бутони
Зовнішні пелюстки
Внутрішні пелюстки
Тичинки
Маточка
Плодикулясті до булавоподібних, червоні, до 10 мм завдовжки.
Насіннячорне.

Чисельність, охоронний статус та заходи по збереженню

Mammillaria phitauiana входить до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи видів, з найменшим ризиком (LC).

Вид має площу розміщення, що не перевищує 5000 км². Субпопуляції рясні, зниження чисельності рослин не є серйозним, оскільки вид має високий коефіцієнт відновлення через насінневе та вегетативне розмноження.

Основною загрозою для Mammillaria phitauiana є випас великої рогатої худоби, головним чином через витоптування, що розмиває ґрунт, і це впливає на утворення нових рослин.

Mammillaria phitauiana зустрічається в межах охоронюваної території Сьєрра-де-ла-Лагуна.

Охороняється Конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES).[4]

Систематика та споріднені види

Mammillaria phitauiana має деякі спільні риси з Mammillaria armillata. З іще однією назвою Mammillaria verhaertiana, яку присвоїв даному виду німецькмй ботанік Фрідріх Бедекер (нім. Friedrich Bödeker, 1867—1937), пов'язано багато плутанини, і неясно, чи застосовувалася вона до Mammillaria angelensis або до даного виду, або до чого-небудь ще. Втім на сайті спільного інтернет-проекту Королівських ботанічних садів у К'ю і Міссурійського ботанічниого саду The Plant List Mammillaria phitauiana розглядається як синонім Mammillaria verhaertiana. Але Едвард Фредерік Андерсон  — член Робочої групи Міжнародної організації з вивчення сукулентних рослин (IOS), колищній її президент у своїй фундаментальній монографії з родини кактусових «The Cactus Family» подає Mammillaria phitauiana як основну назву, а Mammillaria verhaertiana відносить до її синонімів зі знаком питання.

Використання та торгівля

Про використання або торгівлю видом відомостей немає.

Утримання в культурі

У культурі зростає повільно, і отримати велику колонію, як це буває з іншими представниками серії, непросто. Рекомендована проникна ґрунтова суміш з 40 — 50 % крупного піску. Горщик має бути не більше, ніж потрібно, щоб вмістити коріння. Для розвитку колючок і квіток необхідно хороше освітлення.

Див. також

Примітки
  1. Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
  2. Journal of the Cactus and Succulent Society of America. 2: 471, 472, fig. 1931
  3. Urs Eggli, Leonard E. Newton. Etymological Dictionary of Succulent Plant Names (укр. Етимологічний словник назв сукулентних рослин). — Berlin/Heidelberg : Springer, 2010. — ISBN 978-3-642-05597-3. (англ.)
  4. Mammillaria phitauiana. CITES. (англ.)

Література
  • Ян Ван дер Неер. Все о кактусах. — Санкт-Петербург : ООО „СЗКЭО“ Кристалл», 2004. — 208 с. — ISBN 5-306-00348-6. (рос.)
  • Hunt, D. R. CITES Cactaceae Checklist (ed. 2). — Richmond : Royal Botanic Gardens Kew, 1999. — 315 с. — ISBN 970-9000-20-9. (англ.)
  • Hernández Macías, H. M. & C. Gómez-Hinostrosa. 2015. Mapping the cacti of Mexico. Part II Mammillaria. Succ. Pl. Res. 9: 1–189. (англ.)
  • David R. Hunt: Mammillaria Postscript. Band 6, 1997. (англ.)
  • John Pilbeam. Mammillaria. The Cactus File Handbook 6. — Cirio Publishing Services Ltd, 1999. — 376 с. — ISBN 0-9528302-8-0. (англ.)
  • Edward F. Anderson. The Cactus Family. — Portland, Or., USA : Timber Press, 2001. — 376 с. — ISBN 978-0881924985. (англ.)
  • Hunt, D., Taylor, N. & Graham, C. The New Cactus Lexicon. — Milborne Port : DH Books, 2006. — 899 с. — ISBN 978-0953813445. (англ.)
  • Backeberg, Curt. Das Kakteenlexikon. — Jena : Fischer, VEB, 1979. — 822 с. — ISBN 978-3437201790. (нім.)
  • Ulises Guzmán, Salvador Arias, Patricia Dávila. Catálogo de Cactáceas Mexicanas. — Mexiko-Stadt : Universidad Nacional Autónoma de México, 2003. — 315 с. — ISBN 970-9000-20-9. (ісп.)

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.