Mamy Blue

Mamy Blue (з фр. — туга за мамою; англ. blue — смуток, туга) — пісня, написана в 1970 році французьким композитором Юбером Жиро. В англомовних країнах назва пісні зазвичай пишеться як «Mammy Blue».

Mamy Blue
Дата створення / заснування 1970
Формат творчої роботи пісня
Країна походження  Франція
Мова твору або назви французька
Дата публікації 1971
Композитор Юбер Жироd
Автор слів Юбер Жироd і Phil Trimd

Історія

Історія пісні «Mamy Blue» почалася в Парижі в автомобільній пробці. Застряглий в ній французький композитор Юбер Жиро склав мелодію і текст, який можна перекласти і як «Туга за мамою», і як «Мама, я сумую». Спочатку пісня була записана французькою. мовою. У ній герой згадує, як в юності залишив рідну домівку, навіть не попрощавшись з матір'ю. Після довгих поневірянь він повертається і знаходить будинок спорожнілим. Мати, судячи з усього, померла, і нікому навіть сказати «пробач».

Версії

Вважається, що першою її виконала починаюча італійська співачка Івана Спанья. Зробила вона це італійською мовою під ритмічні рифи акустичної гітари[1].

У травні 1971 французький продюсер Ален Мійо (фр. Alain Milhaud), який проживав в Іспанії, придбав пісню для своїх підопічних — популярної групи Pop-Tops. При цьому записувати «Mamy Blue» іспанська група і французький продюсер вирішили в Лондоні[2]. Переклад пісні з італійської на англійську мову зробив фронтмен Pop-Tops Філ Трім (англ. Phil Trim), в результаті чого в назві з'явилася друга «m» — «Mammy Blue». Пізніше він написав і іспанський варіант.

У Франції записали відразу дві версії. Англомовну виконав співак Джоел Дейд, а франкомовну — співачка Ніколетта. Версія Дейда з англійським текстом Філа Тріма була записана в Olympic Sound Studio в Лондоні і студії Decca в Парижі з Воллі Стоттом (англ. Wally Stott) в якості аранжувальника, а версія Ніколетти була випущена самим Юбером Жиро і стала першим записом цієї пісні французькою мовою[1].

Якщо Дейд і Pop-Tops заспівали цю пісню по-блюзовому хрипко, то у Ніколетти голос тремтів. Більший успіх здобули англомовні версії: вони очолили французький хіт-парад, потрапили в Топ-40 Британії, а Pop-Tops навіть потрапили в американські чарти на 57-е місце. Версія ж Ніколетти в рідній Франції дісталася лише до 4-го місця. Незважаючи на це, сам композитор вважав, що саме Ніколетта виконала пісню так, як він її бачив.

Незабаром «Mammy Blue» виспівували вже по всій Європі — в тому числі і в СРСР. Першим виконавцем російськомовної версії (російський текст Полонського) в 1971—1972 роках був Еміль Горовець. У 1973 році пісня вийшла у виконанні Мусліма Магомаєва — іспанською мовою, назву перекладали як «Сумна мама». Другу російськомовну версію — «Где же ты, мама?»- першим виконав ВІА Весёлые ребята з солістом Олександром Лерманом.

Український варіант пісні у 2010 році випустила Ліля Ваврін у дуеті з Андрієм Заліско (альбом «Не треба сліз»)[3].

Виконавці пісні

Крім того, слова і мотив пісні використовуються в угорсько-циганських мелодіях, наприклад у Догоша Робі, Короді Йозсі та інших.

Інструментальна композиція

Примітки
  1. Billboard vol 78 #2 (15 January 1972) p. 40
  2. Pop Tops – Mamy Blue на Discogs.com (англ.)
  3. Слова, текст, акорди "Mamy Blue" - Ліля Ваврін, Андрій Заліско - Українські пісні. www.pisni.org.ua (укр.). Процитовано 1 січня 2021.
  4. Грустная Мама 1972 г. Vinyl, 7", 33⅓ RPM, Mono Мелодия — 33Д-00032919
  5. vedi scheda on line Mamy Blue/Prigioniera
  6. Александр Лерман на сайте «Васильевский остров» (проект «Ностальгия»)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.