Mycobacterium

Mycobacterium — рід бактерій типу Actinobacteria, єдиний рід своєї родини Mycobacteriaceae. Рід містить кілька відомих патогенів, які здатні спричинити тяжкі захворювання ссавців, включаючи туберкульоз, лепру, виразку Бурулі[1].

?
Mycobacterium

Колонії M. tuberculosis на ТБ-агарі
Біологічна класифікація
Домен: Бактерії (Bacteria)
Тип: Actinobacteria
Ряд: Actinomycetales
Підряд: Corynebacterineae
Родина: Mycobacteriaceae
Рід: Mycobacterium
Lehmann and Neumann 1896
Види

Див. нижче

Посилання
Вікісховище: Mycobacterium
Віківиди: Mycobacterium
EOL: 83101
ITIS: 189415
NCBI: 1763

Різноманіття

  • Родина Mycobacteriaceae - Грецький префікс «myco-» (від грец. Μύκηςгриб) присвоєно даному таксону бактерій через здатність багатьох представників роду утворювати грибоподібний міцелій на одній зі стадій розвитку (зазвичай за сприятливих умов).
  • Рід Mycobacterium

Виділяють 3 групи:

1. Патогенні

2. Умовно-патогенні (40 видів)

  • M. avium
  • M. kansasi спричинюють
  • M. marinum атипові мікобактеріози
  • M. ulcerans — виразка Бурулі

3. Сапрофіти

  • M. smegmatis та ін. — представники нормальної мікрофлори

Біологічні характеристики

Клітинна стінка Mycobacterium: 1-зовнішні ліпіди, 2-міколова кислота, 3-полісахариди (арабінокалактан), 4-паптидоглікан, 5-цитоплозматична мембрана, 6-ліпоарабіноманан (LAM), 7-манозид-фосфатиділінозитол, 8-«скелет» клітинної стінки

Представники роду Mycobacterium — це аеробні нерухомі бактерії (за виключенням Mycobacterium marinum, здатного рухатися всередині макрофагів), кислотостійкі[1]. Ці бактерії не утворюють спор і капсул та зазвичай розглядаються як грам-позитивні. Хоча вони і не забарвлюються за Грамом, їх класифікують як кислотостійкі грам-позитивні бактерії через відсутність у них зовнішньої мембрани.

Всі види роду характеризуються унікальною структурою клітинної стінки, товстішою за більшість бактерій, гідрофобною, восковистою, багатою на міколову кислоту та її солі. Головними шарами клітинної стінки є шари гідрофобних міколатів та шар пептидоглікану, зв'язаний з молекулами полісахариду-арабіногалактану. Клітинна стінка у великій мірі впливає на стійкість представників роду, в результаті її компоненти стають основними цілями для нових ліків проти хвороб, які спричинюють ці бактерії[2]

Види

  • M. abscessus
  • M. africanum
  • M. agri
  • M. aichiense
  • M. alvei
  • M. arosiense
  • M. arupense
  • M. asiaticum
  • M. aubagnense
  • M. aurum
  • M. austroafricanum
  • Mycobacterium avium complex (MAC) — група видів, що спричинюють генералізовані форми туберкульозу, які належать до групи ВІЛ-асоційованих інфекцій і є частою причиною смерті хворих на СНІД
    M. avium
    M. avium paratuberculosis — збудник хвороби Крона людини і хвороби Джона овець
    M. avium silvaticum
    M. avium «hominissuis»
    M. colombiense
  • M. boenickei
  • M. bohemicum
  • M. bolletii
  • M. botniense
  • M. bovis
  • M. branderi
  • M. brisbanense
  • M. brumae
  • M. canariasense
  • M. canettii
  • M. caprae
  • M. celatum
  • M. chelonae,
  • M. chimaera
  • M. chitae
  • M. chlorophenolicum
  • M. chubuense
  • M. conceptionense
  • M. confluentis
  • M. conspicuum
  • M. cookii
  • M. cosmeticum
  • M. diernhoferi
  • M. doricum
  • M. duvalii
  • M. elephantis
  • M. fallax
  • M. farcinogenes
  • M. flavescens
  • M. florentinum
  • M. fluoroanthenivorans
  • M. fortuitum
  • M. fortuitum subsp. acetamidolyticum
  • M. frederiksbergense
  • M. gadium
  • M. gastri
  • M. genavense
  • M. gilvum
  • M. goodii
  • M. gordonae
  • M. haemophilum
  • M. hassiacum
  • M. heckeshornense
  • M. heidelbergense
  • M. hiberniae
  • M. hodleri
  • M. holsaticum
  • M. houstonense
  • M. immunogenum
  • M. interjectum
  • M. intermedium
  • M. intracellulare
  • M. kansasii
  • M. komossense
  • M. kubicae
  • M. kumamotonense
  • M. lacus
  • M. lentiflavum
  • M. leprae — збудник лепри
  • M. lepraemurium
  • M. lepromatosis — інший, менш значний, збудник лепри, описаний в 2008 році
  • M. madagascariense
  • M. mageritense
  • M. malmoense
  • M. marinum
  • M. massiliense
  • M. microti
  • M. monacense
  • M. montefiorense
  • M. moriokaense
  • M. mucogenicum
  • M. murale
  • M. nebraskense
  • M. neoaurum
  • M. neworleansense
  • M. nonchromogenicum
  • M. novocastrense
  • M. obuense
  • M. palustre
  • M. parafortuitum
  • M. parascrofulaceum
  • M. parmense
  • M. peregrinum
  • M. phlei
  • M. phocaicum
  • M. pinnipedii
  • M. porcinum
  • M. poriferae
  • M. pseudoshottsii
  • M. pulveris
  • M. psychrotolerans
  • M. pyrenivorans
  • M. rhodesiae
  • M. saskatchewanense
  • M. scrofulaceum
  • M. senegalense
  • M. seoulense
  • M. septicum
  • M. shimoidei
  • M. shottsii
  • M. simiae
  • M. smegmatis
  • M. sphagni
  • M. szulgai
  • M. terrae
  • M. thermoresistibile
  • M. tokaiense
  • M. triplex
  • M. triviale

Примітки

  1. Ryan KJ, Ray CG (editors) (2004). Sherris Medical Microbiology (вид. 4th ed.). McGraw Hill. ISBN 0-8385-8529-9.
  2. Bhamidi S (2009). Mycobacterial Cell Wall Arabinogalactan. Bacterial Polysaccharides: Current Innovations and Future Trends. Caister Academic Press. ISBN 978-1-904455-45-5.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.