Myrmica angulata
Myrmica angulata — вид дрібних мурах роду Myrmica з південного Китаю та північного В'єтнаму. Описаний вперше 2001 року за участі українського ентомолога Олександра Радченка[1][2]
? Myrmica angulata | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Myrmica angulata Radchenko, Shan-Yi Zhou | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| M. margaritae | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Опис
Вирізняється дуже довгим стебельцем антен, довше за голову — найдовше серед видів роду. Стебельце вигнуте при основі під кутом близько 125°, за що мураху назвали лат. angulata — кутова.[1] Мандибули робочих особин з 9-10 зубцями, у самиці — з 7-8.[2]
Груди й голова робочих особин від червонувато-брунатного до темнокоричневого кольору, поверхня черевця жовтувато-брунатна, ноги і антени червонуваті.[1] Самиця темнобрунатна, ноги і антени світліші.[2] Довжина робочих особин близько 4 — 5 мм.[1]
Самці невідомі.
Поширення і спосіб життя
Відомі з північного В'єтнаму та південно-східних провінцій Китаю. У Китаї поселяються у гнилій деревині у лісах між 500 і 1000 м над рівнем моря. У В'єтнамі будують гнізда також у старій деревині або під каменями чи поваленими стовбурами, зустрічаються у лісах на висоті від 1700 до 2200 м над рівнем моря.[2]
Ймовірно ведуть відносно прихований спосіб життя, розшукуючи здобич у листяному опаді.[1]
Примітки
- Radchenko, A. G.; Zhou, S.; Elmes, G. W. (2001). New and rare Myrmica species (Hymenoptera: Formicidae) from southern China. Annales Zoologici (Warsaw) 51: 211–219.[недоступне посилання з червня 2019]
- Radchenko, A. G.; Elmes, G. W.; Viet, B. T. (2006). Ants of the genus Myrmica (Hymenoptera: Formicidae) from Vietnam, with a description of a new species. Myrmecologische Nachrichten 8: 35–44.[недоступне посилання з червня 2019]
Джерела
- Radchenko, A. G.; Elmes, G. W. (12 2010). Myrmica ants (Hymenoptera: Formicidae) of the Old World. Fauna Mundi 3. Warsaw: Natura Optima Dux Foundation. с. 88. с. 790.[недоступне посилання з червня 2019]