NAAG

NAAG (Група НАТО з питань озброєнь сухопутних військ (AC/225), англ. NATO Army Armaments Group) — одна з основних груп у складі CNAD (Конференція національних директорів озброєнь). Група сформована рішенням Північноатлантичної ради НАТО від 27 березня 1963 р. Перше засідання NAAG відбулося 21 — 22 червня 1963 р. в штаб-квартирі НАТО у м. Париж (англ. NATO Permanent HQ in Porte Dauphine, Paris)[1].

Місією NAAG є сприяння багатонаціональному співробітництву держав-членів НАТО та країн-партнерів щодо забезпечення взаємосумісності озброєнь сухопутних військ в інтересах підвищення ефективності сил НАТО в усьому спектрі поточних та майбутніх операцій Альянсу[2].

NAAG взаємодіє з іншими основними групами CNAD, бере участь у процесі оборонного планування НАТО (NDPP)[3].

Пленарні засідання NAAG проводяться двічі на рік.

Структура та діяльність NAAG

У складі NAAG існує широка мережа груп 2-го рівня, їх підгруп та робочих груп, які діють на постійній основі[2][4]. Відповідні експертні спільноти, з урахуванням отриманого Альянсом досвіду, аналізують, уточнюють, розробляють та поновлюють стандарти НАТО[5][6][7][8][9], сприяють реалізації багатонаціональних проектів.

Групи 2-го рівня NAAG
Логотип групи LCG DSS
  • Міжвидова група з розвитку спроможностей нелетальної зброї (Joіnt Non Lethal Weapons Capabіlіtіes Group, JNLWCG)[4];
  • Група НАТО з розвитку спроможностей ведення наземного бою (LCG LE)[7][10];
  • Група НАТО з розвитку спроможностей систем військовослужбовця у пішому порядку (LCG DSS)[9][11];
  • Інтегрована група НАТО з розвитку спроможностей ведення вогню з закритих позицій (ICG IF)[12];
  • Міжвидова група розвитку спроможностей ППО наземного базування (JCG GBAD)[11][13];
  • Міжвидова група розвитку спроможностей вертикального підйому (JCG VL)[14];
  • Міжвидова група з розвитку спроможностей хімічної, біологічної, радіаційної та ядерної оборони (Joint CBRN Defence Capability Development Group, JCBRND CDG).

Див. також

Примітки
  1. Osman Tasman, Sascha Knoepfel. For the auspicious occasion of the 100th Meeting of the NATO Army Armaments Group. NATO HQ, Brussels. August 2012.
  2. Conference of National Armaments Directors (CNAD). NATO. 28 вересня 2016. Процитовано 16 січня 2019.
  3. Слюсар В. І., Кулагін К. К. Особливості процесу оборонного планування НАТО.// Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України.– 2019. — № 3(36). — С. 47 — 59.
  4. Слюсар, В.И. (2018). Система исследований НАТО по развитию нелетального оружия.. Зб. матеріалів VI міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми координації воєнно-технічної та оборонно-промислової політики в Україні. Перспективи розвитку озброєння та військової техніки”. – Київ. с. 306 – 309.
  5. Сергей Мукосий (20 січня 2016). О внедрении стандартов НАТО. Defence UA.
  6. Слюсар В.І., Гамалій Н.В. Система систем стандартів. //Тези доповіді 1-ї науково-практичної конференції “Основні напрями формування ВТП держави та шляхи її реалізації”. – Київ: ЦНДІ ОВТ ЗСУ. – 2014. – C. 65 - 67. - .
  7. Слюсар В.І. Щодо стратегії формування системи систем стандартів НАТО.// Зб. матеріалів V міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми координації воєнно-технічної та оборонно-промислової політики в Україні. Перспективи розвитку озброєння та військової техніки”. – Київ, 11-12 жовтня 2017 р. - C. 84 - 86.- .
  8. Слюсар В.И. Концепция межвидовых стандартов НАТО.//Тези доповідей 14-ї наукової конференції “Новітні технології – для захисту повітряного простору”, 11-12 квітня 2018 року. - Харків: ХНУПС. - C. 46 - 47. - .
  9. Слюсар В. І. Результати засідання Робочої групи НАТО з навантаження солдата (Embarked Soldier Working Group, ESWG). // Озброєння та військова техніка. -№ 2(14). — 2017. — С. 90 — 93.
  10. Слюсар, Вадим (2016). Основні напрямки розвитку наземних бойових платформ з урахуванням стандартів НАТО.. Бюлетень з питань безпеки “Виклики і ризики”. - Київ: Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння. - 1 листопада 2016. - № 20 (59). – С. 21 - 24.
  11. Слюсар, В.И. (2018). Информационные технологии в артиллерийских системах стран НАТО.. Озброєння та військова техніка. - №3(19). – 2018. – С. 69- 74.
  12. Слюсар, В.І. (11-12 жовтня 2016 р.). Комбінована протиповітряна оборона із залученням засобів виявлення та ураження усіх видів і родів військ.. Міжнародна наукова конференція “Проблеми координації воєнно-технічної та оборонно-промислової політики в Україні. Перспективи розвитку озброєння та військової техніки”. – Київ: ЦНДІ ОВТ ЗСУ. с. С. 255 – 257.
  13. Слюсар В. І. Вимоги та технології для вертольотів наступного покоління (Next Generation Rotorcraft, NGR).//Перспективи розвитку озброєння та військової техніки Сухопутних військ: Збірник тез доповідей Міжнародної науково-технічної конференції (Львів, 16-17 травня 2019 року). — Львів: Національна академія Сухопутних військ ім. Гетьмана Петра Сагайдачного, 2019. — С.262 — 263.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.