Nyctinomops macrotis

Назва виду походить від грец. μάκρος — «довге» і грец. ωτός — «вухо».

Країни мешкання: Аргентина, Бразилія, Канада (Британська Колумбія), Колумбія, Куба, Домініканська Республіка, Еквадор, Французька Гвіана, Гаяна, Гаїті, Ямайка, Мексика, Суринам, США (Аризона, Каліфорнія, Колорадо, Канзас, Міннесота, Невада, Нью-Мексико, Оклахома, Техас, Юта). Поширений від рівня моря до 2600 м у сухих і соснових лісах, знайдений в міських районах.

Морфометрія. Загальна довжина: 180 мм, хвіст: 546 мм, задні ступні: 12 мм, вуха: 28 мм, передпліччя: 58—64 мм, вага: 10—14 грам.

Опис. Nyctinomops macrotis є найбільшим представником роду. Спинне хутро блискуче, варіюється від блідого червонувато-коричневого до темно-коричневого і чорнуватого. Волоски при основі близькі до білих. Зубна формула: I 1/2, C 1/1, P 2/2, M 3/3, всього 30.

Генетика. 2n=48, FN=58 хромосом.

Сідала лаштує у щілинах скель малими групами. Самиця народжує одне маля в рік і самиці утворюють малі дитсадкові групи. В основному полюють на великих лускокрилих. Вони є сильними літунами й літають на значні відстані від сідал.

• IUCN 2016
• Janie Milner, Clyde Jones, and J. Knox Jones, Jr. Nyctinomops macrotis. Mammalian Species №. 351, pp. 1-4, 1990
• John F. Eisenberg, Kent Hubbard Redford Mammals of the Neotropics: The central neotropics: Ecuador, Peru, Bolivia, Brazil — University of Chicago Press, 2000