Omalotheca supina

Сухітник низький[1], сухоцвіт лежачий як Gnaphalium supinum[2] (Omalotheca supina) — вид трав'янистих рослин родини айстрові (Asteraceae), поширений у більшій частині Європи, в Азії (Урал, Сибір, Кавказ, Туреччина, Іран), східній частині Північної Америки (Ґренландія, сх. Канада, пн.-сх. США). Етимологія: лат. supinus — «загнутий униз»[3].

?
Сухітник низький

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
— Судинні (Tracheophyta)
— Покритонасінні (Magnoliophyta)
— Дводольні (Magnoliopsida)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Рід: Сухітник (Omalotheca)
Вид: Сухітник низький
Біноміальна назва
Omalotheca supina
(L.) DC., 1838
Синоніми
Gnaphalium supinum L.
Посилання
Вікісховище: Gnaphalium supinum
Віківиди: Omalotheca supina
IPNI: 164994-3
ITIS: 514145
NCBI: 261773

Опис

Це багаторічні трав'янисті пухнасті рослини 2–8(12) см заввишки. Кореневище повзуче. Листи в основному базальні (в постійних розетках); пластини одножильні, від лінійних до лінійно-оберненоланцетних, 5–25 × 3 мм, стеблові схожі, одного забарвлення сіро-зелені. Голів зазвичай 1–7. Приквітки від світло-зелених до жовтувато-коричневих, від довгастих до ланцетних, зовнішні тупі, внутрішні здебільшого гострі, краї й верхівки темно-коричневі. Плоди — овальні або довгасті сім'янки довжиною 1,5 мм. 2n = 28 (4x).

Поширення

Зростає на більшій частині Європи, в Азії (Урал, Сибір, Кавказ, Туреччина, Іран), східній частині Північної Америки (Ґренландія, сх. Канада, пн.-сх. США). Населяє гранітні відслонення, щебенисті схили, інші альпійські місця.

В Україні зростає на вологих вапнякових місцях — у Карпатах, від підніжжя гір до субальпійського пояса[2].

Джерела
  1. Omalotheca supina // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н., и др. Определитель высших растений Украины. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 325. (рос.)(укр.)
  3. Dictionary of Botanical Epithets (англ.). www.winternet.com. Процитовано 9 червня 2017.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.