Opeth

Мікаель Окерфельдт

Шведська команда Opeth була створена в Стокгольмі в 1990 році вокалістом Девідом Ісбергом і декількома його друзями. Незабаром він запропонував замінити басиста на Мікаеля Окерфельдта (колишнього гітариста\вокаліста групи Eruption), що у результаті призвело до сварки і виходу з групи всіх її учасників. За винятком Ісберга, склад групи був повністю оновлений: гітаристами стали Окерфельдт і Андреас Дімео, а трохи пізніше до Opeth приєдналися драмер Андерс Нордін і басист Нік Дорінг — колишні колеги Мікаеля по Eruption. Спочатку Opeth грали дез\блек-метал. У лютому 1991 Opeth відіграли в Стокгольмі свій перший концерт, після якого з групи пішли Дорінг і Дімео. Перед другим концертом до групи приєдналися гітарист Ким Петерссон і басист Йохан Дефарфалла (обидва з групи Crimson Cat), проте останній покинув групу відразу ж після цього концерту. На заміну йому прийшов Петер Ліндгрен, що грав до цього на гітарі в групі Sylt i Kryss. Після третього концерту групу покинув Петерссон, і замість нього другим гітаристом став Ліндгрен. Трохи пізніше групу покинув і її засновник Девід Ісберг, обов'язки якого узяв на себе Окерфельдт. До того ж, Мікаель почав упроваджувати в пісні мелодійні ходи, гітарні гармонії, акустичні фрагменти, а також змішувати ґроулінг з чистим співом. Більше року Opeth репетирували утрьох, але у результаті знайшли собі басиста в особі Стефана Гутеклінта.

У 1994-му Opeth підписали договір на запис трьох альбомів з лейблом Candlelight Records. Відразу після цього в групу повернувся басист Йохан Дефарфалла, замінивши Гутеклінта. У цьому складі група і записала свій дебютний альбом Orchid, що вийшов на початку 1995 року. У його підтримку Opeth дали декілька концертів у Великій Британії.
Весною 1996-го Opeth записали свій другий альбом Morningrise, який приніс групі популярність в рамках металевого андеграунду. Перед виходом альбому група відіграла декілька концертів у Великій Британії на розігріванні у Morbid Angel і The Blood Divine. Після виходу альбому Opeth вирушили в тур по Європі з Cradle of Filth, в ході якого відіграли 26 концертів. Після турне через погані взаємини з іншими учасниками був звільнений Дефарфалла, а незабаром з групи пішов і ударник Нордін. Окерфельдт і Ліндгрен знайшли йому заміну в особі Мартіна Лопеса (Amon Amarth), який відгукнувся на їх оголошення про пошук барабанщика. З ним Opeth записали кавер-версію Iron Maiden «Remember Tomorrow» для трібьюта A Call to Irons. Трохи пізніше був знайдений і басист — ним став друг Лопеса Мартін Мендес. Він був прийнятий в групу безпосередньо перед записом нового альбому і часу на розучування матеріалу у нього не було, тому всі партії баса на альбомі My Arms Your Hearse виконав Окерфельдт. У грудні 1997 Opeth знову відіграли декілька шоу у Великій Британії.
Після виходу My Arms Your Hearse в серпні 1998-го Opeth перешли на лейбл Peaceville Records, для якого і записали свій четвертий альбом Still Life (1999). Він став першим альбомом в Opeth для Мендеса.

У 2000 році група знову змінила лейбл — цього разу на Music for Nations. П'ятий альбом — Blackwater Park, спродюсований Стівеном Вілсоном (Porcupine Tree), — вийшов на початку 2001 року. З концертами на підтримку нового альбому Opeth вперше відвідали США, відігравши велике турне з Nevermore, виступили на декількох європейських літніх фестивалях, а восени зробили своє перше власне турне по Європі. Новий альбом приніс групі значний успіх, що дозволив їм вийти з андеграунду, в чому була заслуга і самих музикантів, і продюсера Уїлсона, і їх звукозаписної компанії. Скорочена майже удвічі пісня «The Drapery Falls» була випущена на синглі і мала деякий успіх на радіостанціях США і Європи, а на пісню «Harvest» був знятий відеокліп. Улітку 2002 року група одночасно записала відразу два альбоми. Deliverance був випущений восени і був Opeth в трохи жорсткішому прочитанні, проте ж Damnation, випущений навесні 2003-го, повністю складався з меланхолійних напівакустичних пісень у дусі прогресивного року 70-х без якого-небудь натяку на важку музику — на всіх альбомах Opeth до цього стабільно було по одній-дві таких пісні. Альбоми були спродюсировані Стівеном Вілсоном спільно з учасниками групи. Кінець 2002-го і 2003 рік група гастролювала по всьому світу, включаючи США, Канаду, Південну Америку і Австралію, а також виступила на багатьох фестивалях в Європі. Damnation потрапив на 193 місце в чарті американського журналу «Billboard», що було свого роду досягненням для Opeth. Пісня «Windowpane» (знову в урізаному вигляді) була випущена на синглі, а також на неї був знятий відеокліп. У 2004 році був випущений перший DVD Opeth Lamentations, що відобразив виступ групи в лондонському залі «Shepherds Bush Empire» 25 вересня 2003-го, а також півторагодинний фільм про створення Deliverance і Damnation. Концерт складався з двох частин — спочатку був повністю виконаний альбом Damnation, а також близька йому пісня «Harvest», а після невеликої перерви група зіграла 5 жорсткіших пісень з Blackwater Park і Deliverance. Треба відмітити, що такий сет-лист використовувався у всьому турі на підтримку Damnation, а концерт в американському Провіденсі і зовсім містив тільки «м'які» пісні зі всіх альбомів Opeth. Також в цьому турне з групою виступав клавішник Пер Віберг (Spiritual Beggars), який пізніше приєднався до групи на постійній основі. Lamentations також став останнім релізом Opeth на Music for Nations, і після довгих пошуків лейбла група уклала контракт з Roadrunner Records. У 2004 році також було відмінено декілька концертів у зв'язку з важким нервовим станом Мартіна Лопеса, а на подальших виступах його замінював легендарний Джин Хоглан (Dark Angel, Death, Strapping Young Lad). До кінця туру Лопес знову приєднався до групи.

Петер Ліндґрен (2005, до виходу з гурту)

Навесні і влітку 2005-го Opeth записували новий, восьмий альбом — Ghost Reveries, який був випущений в серпні. Альбом зайняв 84 місце в чарті «Billboard»; скорочена версія пісні «The Grand Conjuration» була випущена як сингл, а також на неї був знятий кліп. У Мартіна Лопеса знову з'явилися проблеми зі здоров'ям, а тому в кліпі знімався Хоглан. У турне ж з групою поїхав Мартін Аксенрот (Witchery, Bloodbath). Офіційно про відхід Лопеса з групи і заміну його Аксенротом було оголошене лише в травні 2006-го. Весь цей час група активно гастролювала по всьому світу. Восени Opeth взяли участь в північноамериканському турне «Gigantour» разом з Megadeth, Lamb of God, Arch Enemy, Overkill та ін. Концерт 9 листопада 2006 року в лондонському залі «Roundhouse» був записаний для DVD, який вийшов восени 2007. У лютому 2007 група офіційно оголосила про те, що написана вже значна частина матеріалу для нового альбому. 17 травня Петер Ліндґрен повідомив про свій вихід з гурту: «Я зрозумів, що не можу віддавати себе гурту на всі 100%, а це так чи інакше погано для Opeth». Тоді ж було заявлено про заміну Ліндґрена Фредріком Окессоном (Talisman, Krux, Arch Enemy). 2 листопада гурт розпочав запис нового альбому у стокгольмській студії Fascination Street, і ближче до лютого 2008-го роботу над альбомом було повністю завершено. 8 березня група виступила на фестивалі Melloboat — це був другий виступ Opeth у новому складі. На цьому концерті вперше було виконано пісню з нового альбому — «Heir Apparent».

Альбом Watershed вийшов 3 червня 2008 і складався з семи пісень, а також каверів і версій пісень альбому. Гурт поїхав у світовий тур на підтримку альбому, з'явившись також на Wacken Open Air. Watershed зайняв найвищі в історії Opeth's позиції в US Billboard 200, стартувавши з позначки 23, на Australian ARIA album charts він дебютував під номером 7 і першим — на Finland's official album chart.

Щоб відсвяткувати свою 20-ту річницю, Opeth відіграли світовий тур під назвою Evolution XX: An Opeth Anthology (30 березня — 9 квітня 2010). Окерфельдт сказав про це так: «Я не можу в це повірити, але, чорт, ми святкуємо 20 років. Я в цьому гурті з 16 років. Це божевілля.» Концерт 5 квітня 2010 у Royal Albert Hall (Лондон) було знято для DVD/live збірки під назвою In Live Concert at the Royal Albert Hall; її видано 21 вересня.

Окерфельдт заявив про початок роботи над новим альбомом у вересні 2010-го. Альбом Heritage, десятий студійний альбом гурту, став останньою роботою з Пером Віберґом (він пішов з групи 6 квітня 2011 за обопільною згодою) і був випущений 14 вересня 2011. Новим постійним клавішником став Йоакім Свальберг.

На даний момент, Opeth у їхньому 2011 Heritage Tour по Північній Америці і Європі разом з новим клавішником, вони виступають разом з Katatonia. Тур продовжується у 2012 концертами в Індії, Японії, Греції та Південній Америці.

• Мікаель Окерфельдт — вокал, гітара (1990-), бас на «My Arms, Your Hearse»
• Фредрек Окессон — гітара (2007-)
• Мартін Мендес — бас-гітара (1997-)
• Йоакім Свальберг — клавішні (2011-)
• Мартін Аксенрот — ударні (2006)

• Пер Віберґ — клавішні, бек-вокал (2003-2011)
• Петер Ліндґрен — гітара, бас-гітара (1991–2007)
• Мартін Лопес — ударні (1998–2006)
• Андерс Нордін — ударні (1990–1997)
• Йоган ДеФарфалла — бас-гітара (1991, 1994–1996)
• Девід Ісберґ — вокал (1990–1992)
• Стефан Ґутеклінт — бас-гітара (1992–1993)
• Нік Дорінг — бас-гітара (1990–1991)
• Андреас Дімео — гітара (1991)
• Кім Петерссон — гітара (1991)

• Orchid (1995, Candlelight Records)
• Morningrise (1996,Candlelight Records)
• My Arms, Your Hearse (1998, Candlelight Records)
• Still Life (1999, Peaceville Records)
• Blackwater Park (2001, Music for Nations)
• Deliverance (2002, Music for Nations)
• Damnation (2003, Music for Nations)
• Ghost Reveries (2005, Roadrunner Records)
• The Roundhouse Tapes (2007, Peaceville Records)
• Watershed (2008, Roadrunner Records)
• Heritage (2011, Roadrunner Records)
• Pale Communion (2014, Roadrunner Records)
• Sorceress (2016, Nuclear Blast Records)
• In Cauda Venenum (2019, Nuclear Blast Records)

• The Drapery Falls (2001, Koch Records)
• Still Day Beneath the Sun (2002, Robotic Empire Records)
• The Grand Conjuration (2005, Roadrunner Records)
• Burden (2008, Roadrunner Records)

• Lamentations DVD (2004, Music for Nations)
• The Roundhouse Tapes DVD (2008, Peaceville Records)

• Collector's Edition Slipcase 5 CDs (2006, Koch Records)