Orthrozanclus reburrus
Orthrozanclus reburrus — викопна морська тварина з групи хальваксіїд, представник фауни сланців Берджес. Виявлено у відкладеннях Берджесс, що датуються серединою кембрійського періоду (близько 505 млн років тому)[1]. Ця тварина поєднує в собі морфологічні ознаки халкіеріїд і віваксіїд, що вказує на її еволюційну близькість до загального предка Lophotrochozoa (надтип, що включає в себе в тому числі типи молюсків, кільчастих червів, мохуваток та інші)[2].
? † Orthrozanclus reburrus | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Реконструкція Orthrozanclus reburrus | ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
| Orthrozanclus reburrus Conway Morris & Caron, 2007 | ||||||||||||||
Етимологія назви
Історія відкриття
Два перших викопних примірники цієї тварини були знайдені Уолкоттом, першовідкривачем відкладень сланців Берджесс, але вони так і не були описані[3]. Ще 9 примірників були зібрані експедицією Королівського музею Онтаріо в проміжку від 1994 до 2000 року. Всі екземпляри були знайдені в кар'єрі Уолкота (Walcott Quarry). Інтерес вперше був проявлений до нього в 2006 р. дослідниками з Торонтонського університету Кероном і Джексоном. У науковій літературі він був вперше згаданий під назвою scleritomorph C; детальний опис тоді був відсутній[4]. У 2007 р. Керон і Морріс Саймон Конвей (Simon Conway Morris, дослідник з Кембриджу) опублікували опис цього викопного і дали йому назву Orthrozanclus reburrus.
Опис
Orthrozanclus reburrus мав витягнуте, майже овальне тіло, звужене в задній частині. Довжина знайдених примірників лежить в діапазоні від 6 мм до 11,3 мм (включаючи «голки»). Верхня частина Orthrozanclus була опуклою, опуклість була облямована плоским краєм. Нижня сторона тварини була плоска і незахищена, верхня ж сторона несла кілька захисних деталей:
- невелика черепашка, що прикриває передню частину тіла;
- три зони, вкритих склеритами, що щільно прилягають до тіла (одна з цих зон оперізувала його цілком) ;
- від 16 до 20 довгих голок з кожного боку, що вигинаються догори.
Ні склеріти, ні голки не були мінералізовані і мали круглі в перетині внутрішні порожнини. Черепашка була опуклою і мала форму трикутника із заокругленими кутами. Спереду вона мала виступ, іззаду була піднята, а по її поздовжній осі тягнувся гребінь. На черепашці можна було розрізнити два типи кілець: дрібні кільця, які свідчать про поступове нарощування матеріалу по краях, і великі, що можливо вказують на метамерію Orthrozanclus. Функція черепашки досі залишається нез'ясованою[1].
Спосіб життя
Анатомія Orthrozanclus reburrus вказує на те, що він був бентосною твариною. Є ймовірність, що він мав одну мускулисту ногу на зразок сучасних черевоногих молюсків[1]. Імовірно Orthrozanclus не був хижаком, і голки служили йому для захисту від ворогів[5].
Класифікація
Склеріти Orthrozanclus за своєю структурою нагадують склеріти його сучасника зі сланців Берджесс Wiwaxia. З іншого боку, його передня черепашка нагадує за своєю будовою фрагменти черепашки, також знайдені у відкладеннях Берджесс, які належали так званому Oikozetetes із клади халкієриїд, більшість з яких датується раннім кембрієм. Схожість в будові раковини була продемонстрована і з іншими раньокембрійскими викопними, такими як Ocruranus і Eohalobia. Всі ці дані дозволили висунути гіпотезу про існування клади Хальваксиїди, до якої, крім Orthrozanclus, входять всі халкієриїди і віваксія[1]. Ця гіпотеза суперечить гіпотезі Ніколаса Баттерфілда, який вважає, що віваксія ближче до кільчастих червів ніж до молюсків, в той час як халкієриїди ближче до молюсків. Таким чином, вивчення Orthrozanclus важливе для з'ясування еволюційної історії молюсків або навіть всіх спіральних[6][7][8].
Автори вважають, що наявний фактологічний матеріал краще пояснюється першою гіпотезою[1] |
|
Примітки
- Conway Morris S., Caron J-B. (2 березня 2007). Halwaxiids and the Early Evolution of the Lophotrochozoans. Science 315 (5816): 1255–1258. Bibcode:2007Sci...315.1255M. PMID 17332408. doi:10.1126/science.1137187.
- Марков А. В. (6 березня 2007). Обнаружено ископаемое животное, близкое к общим предкам моллюсков и кольчатых червей. Элементы. Процитовано 19 грудня 2013.
- Burgess Shale Fossil Gallery. Virtual Museum of Canada. 2011
- Caron J.-B., Jackson D. A. (2006). Taphonomy of the Greater Phyllopod Bed Community, Burgess Shale. PALAIOS 21 (5): 451–465. doi:10.2110/palo.2003.P05-070R.
- = 10426836 Spiky oddball prowled ocean half billion years ago. The New Zealand Herald[недоступне посилання з серпня 2019]
- Butterfield N.J. (18 грудня 2007). Lophotrochozoan roots and stems. У Budd, G.E.; Streng, M.; Daley, A.C.; Willman, S. Programme with Abstracts Palaeontological Association Annual Meeting. Uppsala, Sweden. с. 26–27.
- Butterfield N.J. (2006). Hooking some stem-group ‘‘worms’’: fossil lophotrochozoans in the Burgess Shale. Bioessays 28 (12): 1161–1166. PMID 17120226. doi:10.1002/bies.20507.
- Butterfield N.J. (May 2008). An Early Cambrian Radula. Journal of Paleontology 82 (3): 543–554. doi:10.1666/07-066.1.[недоступне посилання з лютого 2019]
Ресурси Інтернету
- New fossil unites three branches of life in the Cambrian. Ars Technica
- Sigwart J. D., Sutton M. D. (2007). Deep molluscan phylogeny: synthesis of palaeontological and neontological data. Proceedings of the Royal Society B 274 (1624): 2413–2419. PMID 17652065. doi:10.1098/rspb.2007.0701.