Porsche 911

Історія Porsche 911 почалася в 1963 році, коли її вперше показали на автомобільній виставці у Франкфурті. Тоді ніхто не передбачав, що цей автомобіль протримається на конвеєрі 50 з гаком років і перетвориться на культ і легенду всіх часів і народів. Спочатку назва була іншою. Модель називалася Porsche 901, проте вибухнув скандал з фірмою Peugeot, яка пред'явила права на назви моделей з нулем у середині. У Porsche сперечатися не стали і просто замінили «0» на «1». Так з'явилася відома тепер назва «911» — тобто, це упертий задньопривідний задньомоторний автомобіль, що прийшов на зміну моделі Porsche 356.

Porsche Carrera

Своєю простою формою модель 911 ще нагадувала про стиль і якість попередниці. Але Феррі Порше поставив перед розробниками і конструкторами чітке завдання: новий автомобіль повинен бути більшим і бути потужнішим. Нові рішення очікувалися і щодо комфорту. Автомобіль не просто повинен стрімко мчати по асфальту, а мати просторий салон і більш місткий багажник. Останній проект автомобіля ще нагадував на перший погляд про модель 356, але фактично в ньому відбулися глобальні зміни. Більш тонкі двері і велика площа вікон сприяли відчуттю більшого простору. База автомобіля стала на 15 см довшою. Це давало більше місця і дозволяло також оптимізувати шасі. Модифікація перших років випуску оснащувалася 2 літровим 6-циліндровим опозитним двигуном потужністю 130 кінських сил. Заявлена максимальна швидкість становила 210 км/год. Прискорення від 0 до 100 км/год протягом 8,5 секунд. Силовий агрегат здебільшого був зроблений з алюмінію, щоб не підвищувати загальну вагу автомобіля. З автомобільного спорту були запозичені: мастильна система двигуна, з сухим картером і розподільні вали для кожного ряду циліндрів, розташовані зверху. Разом з ручною 5-ступінчатою коробкою передач (перша передача зліва внизу) система приводу давала можливість забезпечити кращу передачу потужності на колеса. Новинка з'явилася і в підвісці коліс: попереду були вбудовані компактні амортизаційні стійки, завдяки чому в багажнику звільнилося місце. Ззаду міст з хитними півосями моделі 356 був замінений діагональними важелями підвіски. Новими у моделі 911 стали ще й рульове керування з рейковим механізмом, 15-дюймові сталеві колісні диски з вузькими 4,5-дюймовими шинами, а також дискові гальмівні механізми на всіх колесах. Всі ці переваги сприяли тому, що кожен водій бачив у новому Porsche 911 суперсучасний спортивний автомобіль.

У 1965 році на Франкфуртському автосалоні штутгартці показали незвичайний варіант кабріолета. Так з'явилася історична назва 911 Targa. Назву вибрали на честь знаменитих італійських перегонів Targa Florio, в яких Porsche мали успіх в ту пору. Крім того, одним зі значень цього італійського слова є «щит» — спочатку Porsche підносила 911 Targa як «перший безпечний кабріолет». За спинками передніх крісел відкритого Porsche 911 розташовувалася широка і, відверто кажучи, не витончена дуга безпеки. Прямо над головами пасажирів була встановлена знімна пластикова панель, а задні місця накривав м'який тент з пластиковим вікном. Заднє вікно з синтетичного матеріалу поєднувалося з дугою безпеки кузова за допомогою застібки-блискавки. Така конструкція збільшувала шум при русі, до того ж вона була зроблена з тонкого матеріалу. Цей недолік був усунутий в моделі 1969 року випуску, коли верх виготовили з пластмаси, а міцне (тверде) заднє вікно з формованого скла стало незнімним. 911 Targa втратила тим самим характер кабріолета, але салон став краще захищений від вологості і вітру. До речі, перший традиційний кабріолет на базі 911-ї з'явився тільки в 1983 році — майже на 20 років пізніше першої Targa.

У 1966 році з'явилася 911S (Super) з табуном в 160 к.с., що збільшило максимальну швидкість до 225 км/год. Розгін від 0 до 100 км/год став займати 8 секунд. Це було досягнуто завдяки більш спортивним розподільним валам з іншим профілем кулачків, більшому діаметру клапанів, модернізованим головкам циліндрів, більш високому ступеню стиску та карбюратору Вебер. Крім цього додатковий стабілізатор поперечної стійкості на задній осі і амортизатори від Коні покращили характеристики підвіски і врівноваженості автомобіля. Зовні дана версія досить слабко відрізнялася від Porsche 911, але виділялася 5-спицевими дисками з легованої сталі.

У 1967 році (з цього моменту пішла А-Series) з'явилася більш економна модифікація 911T (touring) потужністю всього 110 к.с. і чотириступінчастою КПП. Тоді ж стару версію «просто» 911 оснастили більш дорогим салоном і стали продавати під назвою 911L (luxurios).

У 1967 році Porsche представив ще одну версію дев'ятсот одинадцятої моделі — 911 R. Потужність двигуна була доведена до 210 к.с. при 8000 об.в хв. Всього було випущено 20 автомобілів цієї модифікації.

1968 (B-Series) модельний рік явив світові модифікацію E, яка просто замінила собою колишню 911L, тим не менш, було виділено фірмою Porsche як рік моделей модифікації B. Причиною тому серйозне збільшення потужності, завдяки системі впорскування палива від Bosch. Автомобіль модифікації Е володів потужністю в 140 к.с., а версія 911S — 170 к.с.

1970 ознаменувався збільшенням обсягу двигунів до 2,2 літра. Потужність також підросла — 125 к.с. у 911T, 155 к.с. у 911E, і 180 к.с. для самої потужної 911S. Остання мала граничну швидкість 236 км/год і розганялася від 0-100 км/год за 7 секунд. Серія цього модельного року називалася C-Series. Цікаво, що 911T комплектувалася старою 4-х ступінчастою коробкою, а ось E і S — новою п'ятиступінчастою коробкою.

У 1970 році представили 911 S Monte Carlo Prototype. Ця спортивна версія, зроблена на базі 911 S. Інженери Porsche постаралися зменшити масу автомобіля настільки, наскільки це було можливо. Крила і капот виготовили з легкого скловолокна, двері з алюмінію, а корпус з полегшеної сталі. Потужність двигуна становила 250 кінських сил. У 1970 році на перегонах Монте Карло автомобіль зайняв 2-е місце. А в 1997-му здобув перемогу у Гранд Прі Міннеаполіс, що проводиться серед класичних автомобілів.

1971 за традицією назвали D-Series, і об'єм двигуна збільшили до 2,4 літра.

У 1972 році модель 911S отримала свій останній і найістотніший лиск. З об'ємом двигуна 2,4 літра він мав максимальну потужність 190 к.с. Удосконаленою була і трансмісія, тепер можна було вибирати між чотирма і п'ятьма ступенями. Вперше під переднім буфером був вмонтований фронтальний спойлер, для стабілізації на високих швидкостях, у самого швидкісного 911. Модель 911S стала дуже елегантним спортивним автомобілем, який легко завойовував серця, і водій міг насолоджуватися їздою.

• 2.0 л 110—170 к.с.
• 2.2 л 125—180 к.с.
• 2.4 л 130—190 к.с.
• 2.7 л 150—210 к.с
• 3.0 л 180—204 к.с.
• 3.2 л 207—231 к.с.

Porsche 911 (930)

Кузов Porsche 911 від 1973 року став іншим. Зовнішній вигляд автомобіля осучаснили. Бампери позбулися відбійників старого зразка (іклів). Причому з цього року з'явився одвічний поділ на моделі turbo і не turbo. Той факт, що фірма однією з перших у світі зважилася серійно випускати автомобілі з двигуном, оснащеним турбонаддувом, виявився якісним стрибком у розвитку 911 моделі.

У жовтні 1974 року на Паризькому автосалоні представили модель Porsche 911 Turbo. У ролі головної рушійної сили встановили 3,0-літровий 6-ти циліндровий двигун, оснащений простим турбокомпресором. Завдяки цьому автомобіль мав запаморочливі технічні характеристики: 260 кінських сил при 5500 об/хв, прискорення від 0 до 100 км/год протягом 6 секунд, максимальну швидкість 250 км / год. Двигун працював в парі з 4-ступінчастою механічною коробкою передач.

З переходом на подібні потужності, став повністю логічним верхній спойлер-антикрило, що додатково притискає задню частину до дороги на високих швидкостях. Стандартний кузов 911 довелося дещо видозмінити: модель була настільки потужною, що позаду поставили ширшу гуму, а це спричинило за собою розширення задніх колісних арок. Зовнішній вигляд 911 Turbo став предметом особливої гордості. На всіх моделях Porsche стали встановлювати бампери під колір кузова з підпружиненою частиною, що дозволяло їм витримувати удар на невеликій швидкості. Ці ознаки не тільки відрізняють Porsche 911 Turbo, але й надають йому елегантну агресивність. Модель стала флагманом фірми і визначила розвиток Porsche на довгі роки вперед.

У 1978 році Porsche 911 Turbo отримав силовий агрегат типу «боксер» чотирициліндровий об'ємом 3,3 літра. Цей двигун розганяв автомобіль до 100 км/год за 5,4 секунди і розвивав максимальну швидкість 260 км/год. Подібний розгін дозволив цій моделі зайняти місце в лізі супермашин, поряд з найдорожчими — Lamborghini Countach, Ferrari 512BB, Aston Martin Vantage. Витрата палива — 12,5 л на 100 км. Розміщення двигуна — заднє, охолодження — повітряне, п'ятиступінчаста коробка передач, тип приводу — задній привід. Маса — 1335 кг. Серія в середньому існувала 1,5 роки. Тому до 1989 року дійшли до букви V. У січні 1985 року з'явилися так звані turbo-look. Вони виглядали в точності як turbo, при цьому мали атмосферні двигуни.

Можна дивуватися, але з 1963 року по 1989 рік фірма випускала по суті один і той же автомобіль. 25 років на конвеєрі. Така ось рекордна модель.

• 3.0 л Turbo 260 к.с.
• 3.3 л Turbo intercooled 300—330 к.с.

• 3.3 л M30/69 turbo 320—381 к.с.
• 3.6 л M64/01, 02, 03 250—260 к.с.
• 3.6 л M64/50 turbo 360 к.с.
• 3.75 л M64/04 (3.8 RS/RSR) 300 к.с.

• 3.6 л 272—300 к.с.
• 3.6 л турбо 408—450 к.с.
• 3.8 л 300 к.с.

• 3.4 л 300—320 к.с.
• 3.6 л 320—381 к.с.
• 3.6 л турбо 420—483 к.с.

• 3.6 л 325—415 к.с.
• 3.6 л TT 480—530 к.с.
• 3.8 л 355—450 к.с.
• 3.8 л TT 500—620 к.с.
• 4.0 л 500 к.с.

• 3.0 л Twin-turbo 370—450 к.с.
• 3.4 л 360 к.с.
• 3.8 л 400—475 к.с.
• 3.8 л Twin-turbo 520—700 к.с.
• 4.0 л 500—520 к.с.

• 3.0 л EA9A2 bi-turbo Н6 385 к.с. 450 Нм
• 3.0 л EA9A2 bi-turbo Н6 450 к.с. 530 Нм
• 3.8 л EA9A2 bi-turbo Н6 580 к.с. 750 Нм
• 3.8 л EA9A2 bi-turbo Н6 650 к.с. 800 Нм
• 4.0 л EA9A2 bi-turbo Н6 510 к.с. 470 Нм