Poupée de cire, poupée de son

Poupée de cire, poupée de son не була баладою та стала першою піснею в жанрі йе-йе, яка перемогла на Євробаченні. Сміливий, живий стиль Генсбура, який був в новинку для європейського глядача, можливо, і є однією з причин, по якій Люксембург здобув перемогу на конкурсі[1].

Бали, отримані Люксембургом

																		Усього
Люксембург	5	—	1	3	5	5	3	—	—	1	—	—	—	1	5	—	3	32

Система голосування була наступна: кожна країна вибирала трійку лідерів. Найкраща, на їх думку, пісня отримувала 5 балів, друга — 3 бали, а третя — 1 бал. Люксембург лідирував протягом усього голосування, отримавши найвищий бал від Нідерландів, Німеччини, Австрії та Фінляндії. Франція не поставила пісні жодного балу, хоча і виконавиця, і композитор були популярні в країні ще до Євробачення.

Люксембург здобув перемогу та випередив Велику Британію, незважаючи на те, що Бельгія як виняток поставила британській співачці шість балів замість п'яти.

Пісня стала настільки успішною, що Франс Галль записала німецьку, італійську та навіть японську версію пісні:

• Німецька версія: Das war eine schöne Party (укр. Це була прекрасна вечірка).
• Італійська версія: Io Sì, Tu No (укр. Я — так, ти — нi).
• Японська версія: 夢みる シャンソン 人形 Yume Miru Shanson Ningyō (укр. Лялька, що мріє та співає).

Версії на інших мовах були записані іншими виконавцями:

• Англійська версія: Twinkle «A Lonely Singing Doll» (укр. Співоча самотня лялька).
• Угорська версія: Toldy Mária «Viaszbaba» (укр. Воскова лялька).
• В'єтнамська версія: Ngoc Lan «Búp Bê Không Tình Yêu» (укр. Лялька без любові).
• Данська версія: Gitte Hænning «Lille Dukke» (укр. Маленька лялька).
• Версія на івриті: Yarkon Bridge Trio «אל תכעסי זה לא אסון» (укр. Не злися, це не катастрофа).
• Іспанська версія: Karina «Muñeca de Cera» (укр. Воскова лялька).
• Корейська версія: «노래 하는 밀랍 인형» (укр. Співоча воскова лялька).
• Нідерландські версії: Marijke Merckens «De modepop» (укр. Модна лялька) і Spinvis «Was» (рос. Віск).
• Португальська версія: Karina «Boneca de Cera, Boneca de Som» (укр. Лялька воскова, лялька звукова).
• Російська версія: Муслім Магомаєв «Лялька воскова», ВІА «Блакитні гітари» — «Лялька воскова».
• Фінська версія: Ritva Palukka «Vahanukke, Laulava Nukke» (укр. Співоча воскова лялька).
• Шведська версія: Gitte Hænning і Anne-Lie Rydé «Det Kan Väl Inte Jag Rå För» (укр. Я дійсно не можу з собою нічого вдіяти).
• Естонська версія: Tiiu Varik «Vahanukk» (укр. Воскова лялька).

Кавер-версії пісні були записані німецької futurepop групою Welle: Erdball, рок-групою Wizo, радянським ВІА «Блакитні гітари», а також Муслімом Магомаєвим. Радянським співаком пісня була виконана російською мовою під назвою «Воскова лялька»[4]. Також цю пісню на своїх концертах часто виконує вокалістка групи Arcade Fire Реджин Шассан[5].

У 2012 симфо-метал група Therion випустила альбом Les Fleurs du Mal, де першою піснею став метал-кавер пісні «Poupée de cire, poupée de son», також на неї був знятий кліп[6].

Після перемоги на Євробаченні популярність Франс Галль зросла. Уолт Дісней запропонував їй зіграти головну роль у музичному фільмі «Аліса в Країні Чудес», але смерть великого мультиплікатора завадила йому завершити картину[3].

Чарт	Місце
Argentinian Singles Chart[7]	3
Austrian Singles Chart[8]	10
Flemish Belgium Singles Chart[9]	3
West-Germany Singles Chart[10]	2
French-Canada Singles Chart[7]	1
Luxembourg Singles Chart[9]	2
Dutch Singles Chart[11]	6
Norway Singles Chart[11]	1
Singapore Singles Chart[12]	7
Finnish Singles Chart[9]	5
French Singles Chart[9]	1
Japanese Singles Chart[13]	6

Після Євробачення-1965 пісня почала штурмувати вершини європейських чартів. У Франції наступного дня після конкурсу було продано 16 000 копій синглу[14], а пісня одразу ж зайняла перше місце в чарті. Через місяць кількість проданих синглів досягло 500,000 копій[15]. Пісня також лідирувала в чартах Норвегії та Канади. Пісня не потрапила в чарти Великої Британії та Ірландії. Швидше за все, це було пов'язано з тим, що Франс Галль не стала записувати англомовну версію пісні[2].

Міньйон «Poupée de cire, poupée de son» випущений в березні 1965. У верхньому правому куті обкладинки міні-альбому був розміщений логотип Євробачення-1965, що призвело до суперечок стосовно порушення авторських прав, тому в другій редакції синглу замість логотипу був розміщений текст «1er Grand prix Eurovision 1965» (укр. Гран-Прі Євробачення-1965). Крім пісні «Poupée de cire, poup ée de son» на міні-альбомі були ще три пісні, в тому числі «Le coeur qui jazze», автором слів до якої був Роберт Галль — батько Франс Галль. Також ця пісня потрапила на бік «Б» синглу «Poupée de cire, poupée de son», який вийшов пізніше[16].

• Eurovision Song Contest 1965