Primum non nocere

Primum non nocereлат., дослівно — Найперше — не зашкодь!, сутнісно — Передовсім, не спричини (хворому) шкоди) — латинська сентенція, яка є однією з головних заповідей медичної етики і і основоположним принципом невідкладної медичної допомоги у всьому світі. Часом зустрічається у варіанті '- primum nil nocere'.[1]

У широкому сенсі ця сентенція означає, що «за певних обставин, можливо краще чогось не робити або навіть нічого не робити — якщо наша планована дія (вчинок) несе у собі ризик спричинення радше шкоди, ніж користі.» Primum non nocere нагадує лікарям та іншим медичним працівникам, що вони повинні враховувати можливу шкоду при плануванні будь-якого втручання в організм людини. Цей принцип має надзвичайне значення у тих випадках, коли приймаються рішення щодо виконання втручань, які несуть очевидний ризик заподіяння шкоди, але, водночас, дають лише певні шанси для вигоди пацієнта. Принаймні з 1860 року, ця фраза стала для лікарів «священним» виразом належного ставлення до хворого, професійної смиренності і визнання того, що часом дії людини навіть з добрими намірами, можуть мати небажані наслідки.

Походження

Походження фрази є невідомим. Найчастіше авторство цієї сентенції приписують знаменитому давньогрецькому лікарю Гіппократу (грец. Ιπποκράτης). Проте, відома Клятва Гіппократа не містить цієї точної фрази — в ній лише згадується обіцянка «утримуватися від заподіяння шкоди» (грец. ἐπὶ δηλήσει δὲ καὶ ἀδικίῃ εἴρξειν). Можливо, найближчий до сентенції вираз можна віднайти в праці Епідемія з Кодексу Гіппократа[2]: «Лікар повинен мати … два спеціальні об'єкти розгляду, дотичні до хвороби, а саме робити добро, чи не завдавати шкоди» (Книга. I, Секція. 11 грец. ἀσκέειν, περὶ τὰ νουσήματα, δύο, ὠφελέειν, ἢ μὴ βλάπτειν).

Частина медичних джерел цитує сентенцію Primum non nocere з посиланням на авторство Імхотепа (грец. Ιμυθες, староєгипетське ii-m-ḥtp — той, що входить із миром) — першого відомого в історії лікаря [3]. Низка дослідників вважають авторами цієї фрази інших осіб, а саме: Скрібонія Ляргуса (лат. - Scribonius Largus римського лікаря часів Тиберія Клавдія)[4] чи Клавдія Галена (грец. - Γαληνός, лат. - Claudius Galenus — придворного лікаря імператора Марка Аврелія та його сина імператора Коммода.)[5].

Див. також

Примітки

  1. Primum nil nocere в медичних джерелах
  2. Primum non nocere — Why 'primum non nocere' isn't actually from Hippocrates, phrase in Epidemics, etc. (анг.)
  3. Primum non nocere (пол.)
  4. Primum non nocere (нім.)
  5. Primum non nocere (ісп.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.