Quercus oidocarpa

Це дерево сягає 30 метрів заввишки; стовбур до 50 см у діаметрі. Кора темно-сіра, розщеплена на прямокутні пластинки. Гілочки спочатку щільно жорстко запушені, потім оголені, з сочевичками. Листки шкірясті, еліптично-довгасті або довгасто-ланцетні, 7–17 × 3–7 см; основа округла або послаблена або субсерцеподібна; верхівка гостра або загострена; край віддалено зубчастий на верхівковій половині; зверху без волосся; розсіяні зірчасті волосся внизу; ніжка гола, злегка борозниста зверху, 1.5–3.5 см. Період цвітіння: березень — квітень. Чоловічі сережки завдовжки 5–7 см, запушені. Жіночі суцвіття завдовжки 3–7 см, 3–7-квіткові. Жолуді яйцювато-кулясті або циліндричні, завдовжки 20–35 мм, у діаметрі 23 мм; чашечка вкриває від 1/2 до 3/4 горіха, з 9–11 кільцями; дозрівають у червні — лютому[3][4].

Зростає у Південно-Східній Азії: Індонезія (Ява, Калімантан, Суматра), Малайзія (півострів Малайзія), М'янма, Таїланд, В'єтнам. Росте в тропічних і гірських субтропічних лісах; на висотах від 150 до 1700 метрів[1][3][4].

Вид має тверду важку деревину, яка іноді використовується в будівництві, але легко пошкоджується комахами[3].

Тропічні ліси Борнео дуже піддаються втратам і перетворенню земель для насаджень промислової олійної пальми (Elaeis guineenis), акації та каучукових дерев (Hersea brasiliensis)[3].