R Зайця

R Зайця (R Leporis, R Lep), іноді називають «Малинова зоря Гайнда»[6], — відома змінна зоря в сузір'ї Зайця, недалеко від його межі з сузір'ям Ерідана.

R Зайця
Файл:R Leporis.png
Розташування R Зайця.
Дані спостереження
Епоха J2000.0
Сузір’я Заєць
Пряме піднесення 04г 59х 36.3487с[1]
Схилення −14° 48′ 22.518″[1]
Видима зоряна величина (V) 5.5 to 11.7[2]
Характеристики
Спектральний клас C7,6e(N6e)[2]
Показник кольору (B−V) +5.74[3]
Показник кольору (U−B) {{{u-b}}}
Тип змінності міриди[2]
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) 32.4 ± 2[1] км/c
Власний рух (μ) Пр.сх.: 7.51[1] мас/р
Схил.: −4.27[1] мас/р
Паралакс (π) 2.42 ± 1.02 мас[1]
Відстань прибл. 1300 св. р.
(прибл. 400 пк)
Абсолютна зоряна
величина (MV)
Фізичні характеристики
Радіус400 ± 90[4] R☉
Світність5 200[5] L☉
Ефективна температура2 290[5] K
Інші позначення
R Lep, AAVSO 0455-14, BD−15 915, GC 6093, HD 31996, HIP 23203, HR 1607, IRC -10080, PPM 215123, RAFGL 667, SAO 150058.[1]
Посилання
SIMBADдані для R+Lep

Характеристики

Це вуглецева зоря, яка виглядає червоною. Власну назву отримала на часть знаменитого англійського астронома Дж. Р.Гайнда, який вперше спостерігав її 1845 р. Її видима зоряна величина змінюється від +5,5 до +11,7 з періодом 418—441 днів; останні вимірювання показують період 427,07 днів. Є ознаки, що може бути вторинний період 40 років.  R Зайця розташована надто далеко від Землі для точного виміру її паралакса і розрахунку за ним світності. Але її світність можна оцінити за залежністю світності від періоду для мірид, яку встановили Ґвандаліні і Крісталло. Використовуючи період 427,07 днів, вони вирахували болометричну світність на рівні 13 200 світностей Сонця.[7] У праці 2012 року відстань до зорі оцінювалась у близько 1 350 світлових років, світність — приблизно 6 689 разів більше Сонця і температура поверхні у 2 980 К.[8]

R Зайця часто описують як зорю з інтенсивним димчастим червоним кольором, хоча це не виражено, коли зірка близька до максимальної яскравості. Вона має найбільш червоний колір при найменшій світності, що відбувається раз на 14,5 місяців. Червоне забарвлення може бути викликане вуглецем у зовнішній оболонці зорі, який відфільтровує синю частину видимого спектра світла. Першовідкривач зорі Гайнд повідомляв, що вона виглядала «як крапля крові на чорному тлі».[6]

Примітки
  1. V* R Lep -- Variable Star of Mira Cet type, database entry, SIMBAD. Accessed on line November 19, 2009.
  2. R Lep, database entry, The combined table of GCVS Vols I—III and NL 67-78 with improved coordinates, General Catalogue of Variable Stars, Sternberg Astronomical Institute, Moscow, Russia. Accessed on line November 19, 2009.
  3. HR 1607, database entry, The Bright Star Catalogue, 5th Revised Ed. (Preliminary Version), D. Hoffleit and W. H. Warren, Jr., CDS ID V/50. Accessed on line November 19, 2009.
  4. Hofmann, K.-H.; Eberhardt, M.; Driebe, T.; Schertl, D.; Scholz, M.; Schoeller, M.; Weigelt, G.; Wittkowski, M. та ін. (2005). Interferometric observations of the Mira star o Ceti with the VLTI/VINCI instrument in the near-infrared. Proceedings of the 13th Cambridge Workshop on Cool Stars 560: 651. Bibcode:2005ESASP.560..651H.
  5. Lombaert, R.; Decin, L.; Royer, P.; De Koter, A.; Cox, N. L. J.; González-Alfonso, E.; Neufeld, D.; De Ridder, J.; Agúndez, M.; Blommaert, J. A. D. L.; Khouri, T.; Groenewegen, M. A. T.; Kerschbaum, F.; Cernicharo, J.; Vandenbussche, B.; Waelkens, C. (2016). Constraints on the H2O formation mechanism in the wind of carbon-rich AGB stars. Astronomy & Astrophysics 588: A124. Bibcode:2016A&A...588A.124L. arXiv:1601.07017. doi:10.1051/0004-6361/201527049.
  6. p. 269, Star-names and their meanings, Richard Hinckley Allen, New York: G. E. Stechert, 1899.
  7. Guandalini, R.; Cristallo, S. (2013). Luminosities of carbon-rich asymptotic giant branch stars in the Milky Way. Astronomy & Astrophysics 555: 7. Bibcode:2013A&A...555A.120G. arXiv:1305.4203. doi:10.1051/0004-6361/201321225. A120.
  8. McDonald, I.; Zijlstra, A. A.; Boyer, M. L. (2012). Fundamental Parameters and Infrared Excesses of Hipparcos Stars. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 427 (1): 343–57. Bibcode:2012MNRAS.427..343M. arXiv:1208.2037. doi:10.1111/j.1365-2966.2012.21873.x.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.