Rock Is Dead Tour

Rock Is Dead Tour — світовий аренний концертний тур американського рок-гурту Marilyn Manson. Він стартував на підтримку третього студійного альбому Mechanical Animals, який було видано 14 вересня 1998 р. У 1999 вийшов відеоальбом God Is in the T.V., до якого увійшов матеріал відзнятий протягом гастролів.[1]

Rock Is Dead Tour
Тур Marilyn Manson
До альбому Mechanical Animals
Початок 17 березня 1999
Завершення 8 серпня 1999
Етапів 2
Концертів 46 (заплановано)
43 (проведено)
Хронологія турів Marilyn Manson
Beautiful Monsters Tour
(1999)		 Rock Is Dead Tour Guns, God and Government Tour
(2000-2001)

Передісторія

Після виходу гурту Hole із спільного туру Beautiful Monsters Tour Менсон вирушив у власне турне Rock Is Dead Tour.[2][3] Monster Magnet, котрі виступали на розігріві під час Beautiful Monsters Tour, поїхали з колективом на гастролі.[4]

Виступи

Фронтмен з'являвся під час інтро «Inauguration of the Mechanical Christ», закріпленим до розп'яття зробленого з телевізорів, яке піднімалося вгору на сцену.

На «Irresponsible Hate Anthem» Менсон одягнений як полісмен. Наприкінці пісні приходить бек-вокалістка з дробовиком у такому ж образі. Рушниця стріляє в спину Менсона, розбризкуючи кров у натовп. Тіло «вбитого» тягнуть зі сцени.

Для виконання «Antichrist Superstar» встановлювали подіум з логотипом ери Antichrist Superstar. Під час шоу у Сідар-Рапідс, штат Айова, лідер групи із превеликим здивуванням помітив, що оригінальний логотип подіуму замінили смайлом. Менсон покинув сцену й не повернувся.

Серед реквізитів протягом шоу також можна було помітити великі світлові літери «D-R-U-G-S» та золоте конфеті, яким часто стріляли з гармат.

Інциденти

Rock Is Dead Tour спричинив незначний конфлікт з Korn та Робом Зомбі, які саме відіграли половину спільного туру з такою ж назвою.[5] Під час концерту в Лос-Анджелесі у рамках Beautiful Monsters Tour фронтмен гурту зламав щиколотку, через це перші два виступи скасували.

Після бійні у школі Колумбайн гурт відмінив решту концертів у знак поваги до жертв, пояснивши: «Наразі не та атмосфера, щоб грати рок-н-ролл концерти для нас чи фанів».[6] Попри це Менсон заявив, що не слід звинувачувати музику, кіно чи відеоігри:[6]

[Новинні] медіа несправедливо зробили цапами відбувайлами музичну індустрію й т.зв. дітей-ґотів, спекулювали, без жодних на те підстав, що певною мірою в цьому слід звинувачувати таких виконавців як я. Ця трагедія стала результатом необізнаності, ненависті й доступу до зброї. Сподіваюся, що безвідповідальні дії [новинних] медіа більше не дискримінуватимуть дітей, котрі виглядають по-іншому.[6][7]

Наслідки трагедії у школі Колумбайн

Наступного дня після стрілянини, сенатор від штату Мічиган Дейл Шуґарс разом з політичними радниками, місцевим офіцером поліції та приставом сенату відвідав концерт гурту в місті Ґренд-Репідс, штат Мічиган, для проведення дослідження для пропонованого законопроекту власного авторства, за яким квитки на концерти та рекламні матеріали будь-якого виконавця, котрий випустив реліз з логотипом «Parental Advisory» за останні 5 років, повинні обов'язково мати це попередження. За словами Шуґарса, на початку шоу вокаліст із «сатанинськими крилам» зістрибнув з хреста, який урешті-решт підпалили. Він охарактеризував прихильників як «нормальних дітей, котрі знаходились під контролем [Менсона]». Він повідомив, що фронтмен зробив відступ, в якому розповів як копи займаються з ним сексом після того, як Ісус Христос зійшов з неба зробленого з ЛСД і сказав йому, що справжнє ім'я Бога — «Наркотики». Після цього гурт почав грати «I Don't Like the Drugs (But the Drugs Like Me)».

25 квітня 1999 експерт Вільям Беннетт і давній критик Менсона, сенатор від штату Коннектикут Джо Ліберман під час своєї появи на Meet the Press назвали гурт чинником, що посприяв бійні.[8] Три дні потому в місті Фресно, штат Каліфорнія, одностайно прийняли резолюцію, у якій засуджувався «Мерілін Менсон чи будь-який інший негативний виконавець, що заохочує гнів і ненависть, як агресивна загроза для дітей цього населеного пункту».[9] Член муніципальної ради Генрі Переа, автор резолюції, сказав: «Якби люди були на вулиці й поводилися так, як це робить на сцені Менсон, їх, швидш за все, заарештували б».[10] Наступного дня 10 сенаторів за ініціативи Сема Браунбека (від штату Канзас), підписали та відправили листа Едґару Бронфмену-молодшому, президенту Seagrams, що є власником Interscope Records, з проханням добровільно припинити поширювати музику, яка прославляє насильство.[11] Підписантами стали 8 республіканців і 2 демократи: Вейн Аллард, Бен Найтгорс Кемпбелл (обоє від Колорадо), Сьюзен Коллінз (від Мену), Тім Гатчінсон (від Арканзасу), Рік Санторум (від Пенсильванії), Кент Конрад, Байрон Дорган (обоє від Північної Дакоти), Джон Ешкрофт (від Міссурі) та Джефф Сешнс (від Алабами).[10] У листі згадувався гурт, зокрема, їхні пісні, котрі «прославляють смерть і руйнування людини», «є похмурим відображенням» дій Гарріса й Клеболда.[11]

Через 11 днів після трагедії у «Rolling Stone» вийшла публіцистична стаття Менсона «Columbine: Whose Fault Is It?» (укр. «Колумбайн: чия це вина?»), де він засудив політичне й медійне «полювання на відьом» та зазначив: «Сумно, але факт, Америка поміщає вбивць на обкладинку журналу Time, даючи їм таку ж популярність, що й у наших улюблених кінозірок […] Не дивуйтеся, якщо у кожної дитини, яку поштуркують, є два нових кумири».[12]

Учасники

Північноамериканський сет-ліст
  1. «Inauguration of the Mechanical Christ»
  2. «The Reflecting God»
  3. «Great Big White World»
  4. «Get Your Gunn»
  5. «Mechanical Animals»
  6. «Sweet Dreams (Are Made of This)/Hell Outro»
  7. «The Speed of Pain»
  8. «Rock Is Dead»
  9. «The Dope Show»
  10. «Lunchbox»
  11. «I Don't Like the Drugs (But the Drugs Like Me)»
  12. «Irresponsible Hate Anthem»
  13. «Antichrist Superstar»
  14. «The Beautiful People»

Європейський/Азійський сет-ліст
  1. «Inauguration of the Mechanical Christ»
  2. «Astonishing Panorama of the Endtimes»
  3. «The Reflecting God»
  4. «Great Big White World»
  5. «Cake and Sodomy»
  6. «Sweet Dreams (Are Made of This)»
  7. «I Want to Disappear»
  8. «Rock Is Dead»
  9. «The Dope Show»
  10. «Lunchbox/My Monkey Outro»
  11. «I Don't Like the Drugs (But the Drugs Like Me)»
  12. «Rock 'n' Roll Nigger»
  13. «Antichrist Superstar»
  14. «The Beautiful People»
  15. «1996»

Дати концертів
№ Дата Місто Країна Місце проведення
Північна Америка
1 17 березня 1999 Парадайз, штат Невада США Thomas & Mack Center
(Перенесено на 5 травня 1999)
2 18 березня 1999 Фінікс, штат Аризона Veteran's Coliseum
(Перенесено на 7 травня 1999)
3 21 березня 1999 Х'юстон, штат Техас Compaq Center
4 22 березня 1999 Сан-Антоніо, штат Техас Alamodome
5 23 березня 1999 Даллас, штат Техас Reunion Arena
6 25 березня 1999 Новий Орлеан, штат Луїзіана Uno Arena
7 27 березня 1999 Тампа, штат Флорида Ice Palace
8 29 березня 1999 Орландо, штат Флорида Amway Arena
9 30 березня 1999 Форт-Лодердейл, штат Флорида National Car Center Arena
10 2 квітня 1999 Винстон-Сейлем, штат Північна Кароліна Memorial Coliseum
11 3 квітня 1999 Ферфакс, штат Вірджинія Patriot Center
12 4 квітня 1999 Філадельфія, штат Пенсильванія First Union Spectrum
13 6 квітня 1999 Іст-Резерфорд, штат Нью-Джерсі Continental Airlines Arena
14 7 квітня 1999 Юніондейл, штат Нью-Йорк Nassau Veterans Memorial Coliseum
15 9 квітня 1999 Вустер, штат Массачусетс Centrum
16 10 квітня 1999 Нью-Гейвен, штат Коннектикут Coliseum
17 11 квітня 1999 Баффало, штат Нью-Йорк Marine Midland Arena
18 13 квітня 1999 Клівленд, штат Огайо CSU Arena
19 15 квітня 1999 Детройт, штат Мічиган Palace of Auburn Hills
20 16 квітня 1999 Піттсбург, штат Пенсильванія Mellon Arena
21 17 квітня 1999 Форт-Вейн, штат Індіана Coliseum
22 20 квітня 1999 Роусмонт, штат Іллінойс Rosemont Horizon
23 21 квітня 1999 Ґренд-Репідс, штат Мічиган Van Andel Center
24 22 квітня 1999 Індіанаполіс, штат Індіана Market Square Arena
25 24 квітня 1999 Медісон, штат Вісконсин Dane County Coliseum
26 25 квітня 1999 Мілуокі, штат Вісконсин Bradley Center
27 27 квітня 1999 Міннеаполіс, штат Міннесота Target Center
28 28 квітня 1999 Сідар-Рапідс, штат Айова Five Seasons Center
29 3 травня 1999 Рино, штат Невада Lawlor Events Center
(Скасовано після бійні в Колумбайн)
30 4 травня 1999 Фресно, штат Каліфорнія Selland Arena
(Скасовано після бійні в Колумбайн)
31 5 травня 1999 Парадайс, штат Невада Thomas & Mack Center
(Перенесено з 17 березня 1999)
32 7 травня 1999 Фінікс, штат Аризона Veteran's Coliseum
(Перенесено з 18 березня 1999)
33 8 травня 1999 Юніверсал-Сіті, штат Каліфорнія Universal Amphitheater
(Скасовано після бійні в Колумбайн)
Європа
34 18 червня 1999 Гултсфред Швеція Hultsfred Festival
35 20 червня 1999 Імола Італія Heineken Jammin' Festival
36 25 червня 1999 Берлін Німеччина Wuhlheide
37 26 червня 1999 Шессель Hurricane Festival
38 27 червня 1999 Мюнхен Southside Festival
39 1 липня 1999 Роскілле Данія Roskilde Festival
40 3 липня 1999 Верхтер Бельгія Werchter Festival
41 4 липня 1999 Візен Австрія Forestglades Festival
42 7 липня 1999 Крістіансанн Норвегія Quart Festival
43 9 липня 1999 Бельфор Франція Eurockeennes del Belfort
44 10 липня 1999 Мілтон-Кінс Велика Британія Milton Keynes Bowl
Азія
45 2 серпня 1999 Фукуока Японія Zepp Fukuoka
46 3 серпня 1999
47 7 серпня 1999 Фудзі-Йосіда Sound Conifer
48 8 серпня 1999

Посилання
  1. http://www.mansonwiki.com/wiki/Rock_Is_Dead_%28tour%29
  2. Marilyn Manson, Hole Announce Two Months Worth Of Dates. MTV News. MTV Networks (Viacom). 27 січня 1999. Архів оригіналу за 24 серпня 2013. Процитовано 7 березня 2011.
  3. Manson, Hole Get Tour On The Road. MTV News. MTV Networks (Viacom). 2 березня 1999. Архів оригіналу за 24 серпня 2013. Процитовано 7 березня 2011.
  4. Manson Resumes Tour Without Hole, Taps Nashville Pussy And Jack Off Jill For Upcoming Dates. MTV News. MTV Networks (Viacom). 22 березня 1999. Архів оригіналу за 24 серпня 2013. Процитовано 7 березня 2011.
  5. Korn Revisits Bad Memories Of Manson And Hole As Tour Gets Rolling. MTV News. MTV Networks (Viacom). 3 березня 1999. Архів оригіналу за 24 серпня 2013. Процитовано 7 березня 2011.
  6. Sterngold, James (29 квітня 1999). Terror in Littleton: The Culture; Rock Concerts Are Cancelled. The New York Times (The New York Times Company). Процитовано 22 листопада 2010.
  7. Marilyn Manson Postpones U.S. Tour Dates. MTV News. MTV Networks (Viacom). 28 квітня 1999. Архів оригіналу за 24 серпня 2013. Процитовано 21 березня 2011.
  8. O'Connor, Christopher (27 квітня 1999). Colorado Tragedy Continues To Spark Manson Bashing. VH1. MTV Networks (Viacom). Архів оригіналу за 24 серпня 2013. Процитовано 3 травня 2011.
  9. California City Asks Marilyn Manson To Stay Away. VH1. MTV Networks (Viacom). 28 квітня 1999. Архів оригіналу за 24 серпня 2013. Процитовано 3 травня 2011.
  10. O'Connor, Christopher (1 травня 1999). Politicians Go On Offensive Against Marilyn Manson. VH1. MTV Networks (Viacom). Архів оригіналу за 24 серпня 2013. Процитовано 4 травня 2011.
  11. Outraged Senators Write To Manson's Label. VH1. MTV Networks (Viacom). 29 квітня 1999. Архів оригіналу за 24 серпня 2013. Процитовано 3 травня 2011.
  12. Marilyn Manson (28 травня 1999). Columbine: Whose Fault Is It?. Rolling Stone (op-ed essay) (Wenner Media LLC) (815).
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.