Sad Wings of Destiny

Виходячи з невдалого досвіду записи попереднього альбому вже на стадії підготовки до запису Sad Wings of Destiny музиканти відмовилися від співпраці з продюсером Роджером Бейн (англ. Rodger Bain), на заміну якому були запрошені Джеффрі Келверт (англ. Jeffery Calvert) і Макс Вест (англ. Max West). Вест (справжнє ім'я — Герант Г'юз Вин) та Келверт були до цього відомі роботою аж ніяк не з рок-музикантами: найвідомішим результатом їх спільної праці став хіт Сари Брайтман «I Lost My Heart To a Starship Trooper».

Gull запропонували нам попрацювати з ними, — пояснював ситуацію Роб Галфорд[2]. — Як група ми відчували, що тепер у нас накопичилося достатньо знань, щоб домогтися від нового запису необхідного результату. Плюс до всього Джефф і Макс розуміли, що ми готові піти в роботу з головою. Минулого разу було не зовсім так.

Другою важливою зміною став відхід з групи ударника Джона Гінча та повернення Алана Мура.

Алан повернувся з тієї ж причини, по якій ми вважали зміну продюсера необхідної, — пояснював Гелфорд. — Кожна починаюча група повинна постійно стежити за своїм прогресом, якщо хоче далі підвищувати свій рівень.

Для запису альбому група відправилася в Уельс, в знамениту студію Rockfield. Однак і цього разу Gull Records виділили для запису вельми обмежений бюджет, що змусило музикантів переїхати з Rockfield в Morgan Studious в Лондоні. Про те часу К. К. Даунінг згадував з неприхованою сумом: «Ось ми і сиділи собі в самій відомої студії — поруч всякі Black Sabbath та UFO, а ми живемо на хлібі та воді»[2].

У загальному рахунку Judas Priest провели за роботою над Sad Wings of Destiny чотири місяці — аж до липня 1975 року, вкладаючи в запис практично всі свої особисті заощадження. Альбом вийшов 23 березня Шаблон:Ym року, принісши групі нових шанувальників та комерційний успіх.