Sciurus variegatoides

Країни поширення: Коста-Рика, Сальвадор, Гватемала, Гондурас, Мексика, Нікарагуа, Панама. Зустрічається від низовин до 1800 м, проте, є деякі записи на 2600 м над рівнем моря у Коста-Риці. Населяє сухі листяні ліси, напівлистопадні ліси, вічнозелені ліси, ліси другого зростання і плантації. В деяких місцях вважається шкідником культур.

Налічується 15 підвидів: S. v. variegatoides (Ogilby, 1839); S. v. adolphei (Lesson, 1842); S. v. atrirufus (Harris, 1930); S. v. bangsi (Dickey, 1928); S. v. belti (Nelson, 1899); S. v. boothiae (Gray, 1843); S. v. dorsalis (Gray, 1849); S. v. goldmani (Nelson, 1898); S. v. helveolus (Goldman, 1912); S. v. loweryi (McPherson, 1972); S. v. managuensis (Nelson, 1898); S. v. melania (Gray, 1867); S. v. rigidus (Peters, 1863); S. v. thomasi (Nelson, 1899); S. v. underwoodi (Goldman, 1932);

S. variegatoides — великий довгохвостий вид з блискучим хутром. Верх сильно варіює в кольорі від чорнуватого до сиво-жовто-сірого. Зверху хвіст чорний з домішком білого. Знизу хвіст середньої частини хвоста від рудувато-коричневого до темно-рудого, оточений чорною смугою. Низ тіла від білого до корицево-бурого. Статевий диморфізм щодо розмірів відсутній. Зубна формула: I 1/1, C 0/0, P 2/1, M 3/3 = 22.

Вид денний і деревний. Будує гнізда в дуплах дерев або листяні гнізда на гіллі. Споживає м'які фрукти, включаючи манго, гуаву, свинячі сливи. Середнє число малюків у виводку від 4 до 6.

Нема серйозних загроз. Хоча це і не вважається серйозною загрозою нині, але місце проживання цього виду може опинитися під загрозою в результаті збезлісення. Цей вид зустрічається в ряді природоохоронних територій.

• IUCN 2016 (англ.)
• Troy L. Best Sciurus variegatoides. Mammalian Species No. 500, pp. 1-6 (1995) (англ.)
• Don E. Wilson & DeeAnn M. Reeder (editors). 2005. Mammal Species of the World. A Taxonomic and Geographic Reference (3rd ed) (англ.)