Smilacaceae

Smilacaceae (Смілаксові) родина однодольних рослин. Два роди з приблизно 315 видами поширеними майже в усьому світі в основному в тропічних і субтропічних регіонах, лише кілька видів процвітає в районах з помірним кліматом.

Smilacaceae
Період існування: ранній палеоген — наш час
Smilax asperaтиповий представник типового роду родини
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Порядок: Лілієцвіті (Liliales)
Родина: Smilacaceae
Vent., 1799
Типовий рід
Smilax
Роди
Вікісховище: Smilacaceae

Опис

Міцні, виткі чи висячі кущі, як правило, роздільностатеві, голі, рідше запушені; коріння росте з компактного кореневища. Стебла і гілки часто загострені. Листки чергові або супротивні, черешкові, тонкі або шкірясті. Суцвіття з від небагато до багатоквіткових парасольок. Парасольки поодинокі або розташовані в китицях. Квітки правильні, одностатеві; оцвітина 6-сегментна. Чоловічі квітки з 3 або 6 (-15) тичинок. Плоди: кулясті або широко-оберненояйцевидні ягоди з 1-3 сферичним насінням.

Поширення, екологія

Це пантропічний, субтропічний і помірний вид, який росте в обох півкулях з центрами різноманітності в Південній Америці, Африці і Південно-Східної Азії. Heterosmilax зустрічається в Індії, Китаї, Японії, Тайвані та Малезії.

Це в основному підліскові лози у вологих лісах, хоча багато видів Smilax поширилися на сухі місця проживання. Більшість видів деревні й багаторічні, але деякі види в регіонах з помірним кліматом мають трав'янисті, річні, повітряні стебла.

Дрібні квіти запилюються комахами (бджоли, мухи). Плоди розсіюються птахами.

Використання людиною

Багато видів Smilax використовуються в медицині, рід також є джерелом ароматизатора. Виготовлявся освіжаючий напій з коріння рослини Smilax aspera. Цей, вже дуже давній, напій був дуже популярний в Європі та Сполучених Штатах до появи безалкогольних напоїв, таких як Coca-Cola. Молоді стебла, ягоди, бульби споживаються час від часу.

Примітки

    Джерела

    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.