Specialized Bicycle Components

Specialized Bicycle Components (більш відома як Specialized) — американська компанія-виробник велосипедів та інвентарю для велосипедного спорту. Є четвертою за величиною велосипедної компанією США і провідним інноватором в велосипедної галузі[3]. Заснована Майком Синьярдом (Mike Sinyard) в 1974 році. Штаб-квартира знаходиться в місті Морган-Хілл, штат Каліфорнія.

SPECIALIZED
Specialized Bicycle Components, Inc.
Тип приватна компанія
Форма власності Limited Liability Company
Галузь велосипеди: виробництво та розробка
Гасло Innovate or Die![1] («Впроваджувати інновації або вмерти!»)
Засновано 1974
Штаб-квартира  США Морган-Хілл, Каліфорнія, США
Територія діяльності в усьому світі
Ключові особи Майк Синьярд (засновник, основний акціонер і керівник компанії)
Продукція велосипеди і інвентар для велосипедного спорту
Виторг $500 млн[2] (оцінка, 2011)
Співробітники 300[1] (2002)
specialized.com
 Specialized Bicycle Components у Вікісховищі

Компанія випускає обладнання для ряду велосипедних дисциплін: маунтинбайку, шосейного велоспорту, BMX, велокросу, а також гібридні, дорожні, дитячі велосипеди, електровелосипеди.

Історія

Заснування компанії

Засновник компанії Майк Синьярд захопився велосипедами у віці семи років, коли батько купив йому старий жіночий велосипед. Байк був у поганому стані і батько Майка, який працював механіком і відмінно розбирався в техніці, разом з сином зайнявся його відновленням. Згодом його батько став скуповувати старі велосипеди і лагодити їх, після чого Майк займався фарбуванням, а потім їх продавали на місцевому блошиному ринку[4]. З часом захоплення Майка велосипедами зростало під час навчання в коледжі Сан-Дієго він практично щодня добирався на своєму байку 7—8 миль до місця навчання[5], а також продовжував займатися ремонтом старих велосипедів, продаючи їх через оголошення в газетах.

Кинувши навчання, Майк продав свій мікроавтобус Фольксваген за 1500 доларів і на виручені кошти влаштував велотур по Європі, однією з цілей якого був пошук недоступного на американському ринку обладнання для свого велосипеда[6][7]. У Мілані він познайомився з дівчиною, влаштував йому зустріч з італійськими виробниками шосейних велосипедів і велосипедних компонентів. Майк був здивований, дізнавшись, що компанії Campagnolo і Cinelli згодні постачати йому компоненти для продажу в США, де гостро відчувалася нестача високоякісної велосипедного обладнання. Закупивши компоненти на решту з продажу мікроавтобуса гроші, Синьярд повернувся в США. У Каліфорнії він за 60 доларів в місяць орендував під склад трейлер, склав рукописний каталог товарів і почав об'їжджати з ним місцеві веломагазини.

Розпродавши обладнання за 1'300 доларів при початкових витратах у 1100 доларів, Майк уклав, що попит на якісні компоненти не задоволений і успішне починання варто продовжити, але у нього не було достатньо грошей, щоб замовляти їх безпосередньо з Італії. Тоді він зумів переконати замовників працювати по передоплаті, заробляючи на підвищенні закупівельної ціни на 10-15 відсотків. Ця виявилася вдалою схема і послужила початком компанії. В якості її назви був обраний термін Specialized, який, як зазначає Майк, в Італії означає відданість й залученість до нього. За 1974 рік оборот компанії склав 64 тисячі доларів, а в наступному році досяг 128 тисяч, при цьому при такій схемі роботи Майк практично не мав витрат.

Початок власного виробництва

Успішно розпочавши бізнес, у 1976 році Майк вирішив організувати власне виробництво. Він не був задоволений якістю імпортованих з Італії шин. Після року роботи Синьярд представив на ринок власний продукт — шини Specialized для туристичних велосипедів. За словами Майка, це був справжній прорив, так як компанія стала чимось більшим, ніж просто імпортером — вона стала інноватором.

Підтверджуючи прагнення запроваджувати новітні технології, в 1978 році Specialized першими на велосипедному ринку випустили фолдингові клинчерні шини Turbo з бортами з кевларового троса. В цьому році річний оборот компанії досяг мільйона доларів, що дозволило Майку Синьярду перейти до випуску власних моделей велосипедів. Перша з них, Allez, була представлена в 1979 році і призначалася для шосейних перегонів. Друга модель дістала назву Sequoia і була оснащена туристичної рамою. Рами Specialized, як і шини, що були виготовлені на замовлення в Японії, і, як зазначає сам Майк, він був воістину натхненний чудовою якістю японського виробництва.

Гірські велосипеди: Stumpjumper

В кінці 70-х років в Каліфорнії набирало популярність нове захоплення — велосипедне катання в горах, в основному швидкісний спуск. Для такого роду захоплення абсолютно не підходили традиційні шосейні велосипеди з вузькими гладкими шинами, і любителям доводилося використовувати раритетні моделі 30-40-х років з широкими покришками. Зрослий інтерес привів до створення велосипедів, призначених виключно для катання в горах, але всі вони виготовлялися за індивідуальними замовленнями, були «кастомними».[8] Одним з перших їх творців був Тому Річі (Tom Ritchey), після знайомства з яким Майк Синьярд і звернув увагу на ще дивовижні гірські велосипеди.

Велосипед Specialized Stumpjumper, модель 2008 року

У 1981 році інженер Тім Нінан (Tim Neenan) розробив модель гірського велосипеда, призначену для серійного виробництва, і звернувся за допомогою у виробництві до Майка. Протягом наступних 12 місяців у Японії було вироблено 500 велосипедів нової моделі, яка отримала назву Stumpjumper і таким чином стала першим у світі серійним гірським велосипедом.[9] Ціна в 750 доларів, за яку продавався велосипед, вважалася досить помірною, враховуючи, що модель Тома Річі продавалася за 1500. Тим не менш, виробники «кастомних» рам сприйняли розроблену Нінаном модель не надто доброзичливо, деякі з них зневажливо називали велосипед «Skunkjunker», що можна перевести як «смердючий драндулет». Розпочата Specialized рекламна кампанія представляла Stumpjumper як велосипед, відкриває новий вид спорту, доступний кожному, у кого є гроші на покупку моделі. У рекламному ролику був задіяний Тім Нінан, одягнений у комбінезон і садові рукавички, тобто в одяг, в якій він сам катався. Цей образ повинен був продемонструвати новизну і відкритість маунтинбайку, у якому на той момент не було навіть якоїсь загальноприйнятої екіпіровки.

Рама Stumpjumper була виконана із сталі, звареної по технології TIG. Тім Нінан планував використовувати вузлову паяну раму, але дану технологію вдалося застосувати тільки в наступних модифікаціях велосипеда. Конструкція виноса керма була запозичена у BMX, керма — у мотоцикла компанії Magura. Велосипед отримав просту, але функціональну пятнадцятишвидкісну систему передач Suntour ARX GT, розроблену, як і багато інші компоненти Stumpjumper, для шосейних велосипедів. Гальмівна система була гібридом із запозичених у туристичних велосипедів кантиліверних гальм компанії Mafac і ручок café-racer для гоночних мотоциклів. Від туристичних моделей Stumpjumper отримав систему провідних зірок TA Cyclotourist, не призначену для тривалого використання на дорогах без твердого покриття, через що були нерідкі випадки її поломок. Покришки використовувалися власного виробництва компанії Specialized. Велосипед важив близько 14 кілограм.

В цілому Stumpjumper виявився надзвичайно успішною моделлю, багато в чому зробила вплив на становлення маунтинбайку як дисципліни. Про його важливість говорить і те, що оригінальна модель Stumpjumper виставлена у Смітсонівському інституті у Вашингтоні.

Продовження інновацій

Зростання продажів дозволив Specialized в 1982 році змінити займаний ними склад в Сан-Дієго на набагато більшу приміщення в містечку Морган-Хілл. Новий офіс мав загальну площу приблизно в 5,5 тисяч квадратних метрів, а крім того, навколо нього розташовувалося безліч підходящих для велосипедного катання трас. У 1983 році компанія створює першу у світі професійну гоночну маунтінбайк-команду. Спонсоровані Specialized спортсмени не тільки рекламували бренд власними перемогами, але і займалися обкаткою нових моделей перед випуском на споживчий ринок, що дозволяло усунути більшість недоліків.

Велосипед Specialized Epic столичної поліції Вашингтона

У 1988 році заслуги Майка Синьярда були відзначені включенням його до заснований в тому ж році «Зал слави і музей маунтинбайку»[10]. В наступному році Specialized випускає на ринок перший доступний масовому споживачеві гірський велосипед з рамою з вуглецевого волокна, що отримав назву Epic. У цей же період компанія, стурбована даними про те, що тривалий катання на велосипеді може призвести до проблем з потенцією, намагається вирішити цю проблему. У співпраці з ученими в галузі медицини Specialized починає виробництво нового виду велосипедних сідел — Body Geometry, сконструйованих так, щоб перенести основне навантаження з області промежини велосипедиста на кістки тазу.

1989 рік для компанії також відзначений початком співпраці з виробником алюмінію з Сан-Дієго Duralcan Corp., у якого Specialized замовили п'ять тисяч велосипедних коліс з композитного матеріалу з металевою матрицею. Майк Синьярд зазначає, що випуск нових коліс був великим проривом в галузі. Інші велокомпании, зокрема американська Huffy, також проводили експерименти з введенням у виробництво новітніх матеріалів, але зіткнулися з серйозними проблемами і завершили дослідження без будь-яких позитивних результатів. Справа ускладнювалася тим, що виробництво коліс з композитів з металевою матрицею вимагало складної організації співробітництва між відповідальними за різні стадії виробничого циклу компаніями США, Великої Британії та Франції. Нові колеса, представлені на ринку в 1990 році, встановлювалися на гірські велосипеди, а також продавалися вроздріб через веломагазинів. У зв'язку з розширенням географії діяльності були відкриті представництва Specialized в Канаді і Європі.

У 1990 році почалася знаменита рекламна кампанія Specialized, розглянута багатьма як виходить за рамки рекламної етики і порушує дух закону про недоторканність приватного життя. Specialized придбали фотографію Михайла Горбачова і змінили її так, що Горбачов виявився одягнений у форму радянської велосипедної команди, тримав у руках велошолом Specialized, а його лунина було стала нагадувати символ компанії. Підпис під фотографією свідчила: «Містер Горбачов на велосипеді Specialized „Sirrus“». Подібна вільність обґрунтовувалася тим, що в той час радянська велокоманда використовувала шоломи Specialized[3].

Роки кризи

У 1990-ті роки компанія зіткнулася з підвищенням конкуренції на велосипедному ринку, при цьому продажі залишалися на колишньому рівні або навіть зменшувались. Крім того, Specialized відчувала проблеми з менеджментом і поступово стала втрачати частку на ринку на користь більш успішних компаній, таких як Trek і Schwinn, які в цей період не поступалися Specialized в технологіях.

У 1995 році, бажаючи підвищити продажі, компанія під брендом Full Force почала випуск дешевих гірських велосипедів і продаж їх через мережеві магазини спортивного обладнання. Цей крок викликав серйозне невдоволення власників спеціалізованих веломагазинів, які раніше були основним майданчиком для продажу велосипедів Specialized і ставилися до компанії лояльно, а тепер втрачали клієнтів. Майк Синьярд наполягав на тому, що покупці мережевих магазинів все одно не стали б купувати високоякісний товар, що надається веломагазинами, тому цей крок компанії Specialized був виправданий. Продаючи дешеві байки він розраховував залучити більш широке коло людей до захоплення велосипедом, а вже потім вони б самі прийшли в спеціалізовані веломагазини для покупки якісних компонентів. Незважаючи на це, багато хто дилери Specialized були розчаровані, у зв'язку з ніж через два роки після старту серія Full Force була знята з виробництва, а Майк написав офіційного листа з вибаченнями всім дилерам компанії.

Незважаючи на невдачу з Full Force, Specialized продовжили спроби збільшити продажі, почавши випуск велошоломів, пляшок для води і іншої екіпіровки. Спільно з компанією Dupont було організовано виробництво ультралегких композитних коліс. Specialized були настільки впевнені в перевазі їх нових коліс, що оголосили нагороду в п'ять тисяч доларів тому виробнику, який зуміє випустити велосипедні колеса, що перевершують їх продукцію по аеродинамічним характеристикам. Тим не менш, до кінця 1996 року продажі компанії знизилися на 30 %. За словами Синьярда, Specialized були «в декількох сотнях доларів від банкрутства». Ситуація стала поліпшуватися тільки до кінця десятиліття.

В 2000-ті

У 2001 році тайванська компанія Merida, другий за величиною виробник автомобілів у світі, придбала 49% акцій Specialized за 30 мільйонів доларів. Майк Синьярд, що зберіг статус керівника і найбільшого акціонера компанії, пояснює цей крок необхідністю залучити додаткові фінансові кошти для досягнення довгострокових цілей компанії щодо активізації продажів, підтримки незалежних продавців, продовження націленості на новітні розробки та розширенню експансії на європейський ринок[11].

У 2009 році почалося плідне співробітництво Specialized з командою "формули-1" Макларен, а саме з їх дослідним відділом Mclaren Applied Technologies[12] . Метою співпраці стало створення найшвидшого велосипеда, допущеного до змагань Міжнародним союзом велосипедистів[13]. Розробляється велосипед повинен був поєднувати в собі швидкість недопущенного Союзом Shiv з надійністю і легкістю Tarmac[14]. За основу була обрана нова модель S-Works Venge, яку при співпраці з Макларен вдалося поліпшити за рахунок збільшення надійності і зниження ваги на 15 %[15].

По мірі поширення інтернету створення та наповнення офіційного сайту ставало для Specialized все більш важливим завданням. Компанія розглядала сайт та інтернет в цілому як прекрасну можливість розширити популярність бренду, підвищити його впізнаваність і тісніше згуртувати покупців велосипедів з їх виробником. Якщо клієнт відправляє Specialized електронний лист, то отримує не стандартний відповідь на бланку компанії, а відповідь, у якому буде вказано ім'я конкретного співробітника, що показує покупцеві, що він має справу з реальною людиною, що враховує його інтереси. При цьому сайті не служить майданчиком для продажу продукції, яку можливо придбати тільки через офіційних дилерів Specialized. Така незвичайна позиція є свідомою політикою компанії, спрямованої на захист інтересів веломагазинів, так і на захист покупців від контрафактної продукції[16].

Інновації

Specialized є провідним інноватором в велосипедної галузі. Це відображено, зокрема, в девізі компанії — Innovate or Die!, тобто Запроваджувати інновації або померти!». На сайті Specialized відзначається ряд найбільш значущих актуальних нововведень компанії:

  • FACT (акронім від Functional Advanced Composite Technology — функціонально-вдосконалена композитна технологія) — цілісний підхід до роботи з композиційними матеріалами, застосовуваними для виготовлення велосипедних рам і екіпіровки. Підхід дозволяє розглядати з точки зору ефективності весь велосипед як єдине ціле. Окремі характеристики, наприклад, міцність рами або її вага не розглядаються без врахування впливу на конструкцію в цілому. Вуглецеве волокно має цілий ряд переваг, а головне дозволяє втілити практично будь-який дизайн, при цьому при спеціальній обробці володіє не тільки легкістю і міцністю на розрив, але і міцністю на розтяг, стиск і скручування[17]. Як приклад використання технології називається спроектований по ній з нуля шосейний велосипед Tarmac[18].
  • 29er technology — технологія виробництва велосипедів з 29-дюймовими колесами — твентінайнерів. У Specialized віддають належне перевагам твентінайнерів і хочуть удосконалити цей вид велосипеда завдяки використанню фірмової геометрії, що дозволяє підвищити чуйність управління і знизити центр ваги велосипеда[19]. Для зниження ваги велосипеда компанія використовує спеціально розроблені для твентінайнерів колеса Roval[20].
  • Aero — компанія застосовує новітні методи і технічні засоби для поліпшення аеродинамічних характеристик велосипедів. Для зниження лобового опору інженери Specialized використовують методи обчислювальної гідромеханіки, системного збору даних і тестування моделей в спеціально розробленої фахівцями компанії аеродинамічній трубі[21].
  • FSR — технологія, що забезпечує більший контроль, комфорт і ефективність підвіски велосипеда за допомогою ізолювання крутного моменту ланцюга і гальмівної навантаження. FSR дозволяє підвісці вільно стискатися і розтискати в залежності від рельєфу, в результаті чого збільшується час зчеплення коліс з землею, тим самим підвищуючи керованість велосипеда. Згладжування нерівностей забезпечує більш комфортне катання, а ексклюзивна для моделі Specialized FSR функція AUTOSAG дозволяє налаштувати підвіску простим натисканням кнопки[22].
  • Smoother is faster («Плавнфше — значить швидше») — аналог концепції FSR, застосовуваній по відношенню до шосейних велосипедів. Зниження вібрацій від дороги, яке збільшує швидкість, досягається шляхом використання в'язкопружних демпферів Zertz, вертикально піддатливих верхніх крил, тонких підсідлових штирів, особливої конусної труби керма і штока вилки, як і підшипників, а також більш широких покришок Turbo[23].
  • Specialized Women — Specialized вживає серйозні зусилля, щоб сприяти поширенню захоплень велосипедом серед жінок. Спільно з фахівцями Центру Спортивної Медицини в Боулдері компанія займається вивченням анатомічних особливостей жінок, використовуючи ці дані для поліпшення своїх велосипедів та екіпіровки. Крім того, жіночі моделі розробляються з прицілом на їх естетичність і поєднуваність між собою[24].
  • Brain Technology — технологія виробництва амортизувальних для крос-кантрі та трейлових велосипедів. Завданням Brain є поєднання в єдиному компоненті двох крайнощів: хорошої керованості хардтейлів і здатності легко долати нерівності, які властиві повнопідвісного велосипедів. Для реалізації цього завдання використовується інерційний клапан, що розрізняє навантаження від педалювання і від ударів об нерівності. На рівних поверхнях «розумний» амортизатор блокується, а при зіткненні з нерівностями, такими як камені, коріння або вибоїни, підвіска перемикається в активний режим. Найбільш ефективно технологія працює при спільному використанні з підвіскою FSR[25].
  • D'Aluisio Smartweld — одночасно з активним використанням вуглецевого волокна Specialized приділяє значну увагу розвитку технології алюмінієвого виробництва. Особливе значення має патентована технологія зварювання під назвою Smartweld («розумне зварювання»), розроблена фахівцем компанії Крісом Д'Алузіо. За рахунок попереднього гідроформування збільшується площа і міцність зварювального з'єднання. Вага моделей зменшується за рахунок використання баттированих труб, у яких в місцях, менш схильних до навантажень, знімається зайвий метал, так що це не впливає на міцність[26].
  • Öhlins Shock Technology — у 2014 році Specialized спільно зі шведською компанією-виробником підвісок Öhlins випустили амортизатор Öhlins ТТХ, що відрізняється ефективністю, контролем і широким діапазоном настройок і предназваченний для моделей Demo 8 і Enduro EVO. Підвіска використовує розроблену Öhlins спеціально для Specialized двотрубну систему, а також сферичні підшипники, значно поліпшують зчеплення на пересіченій місцевості[27].
  • SWAT Technology (акронім від Storage, Water, Air and Tools — зберігання, вода, насос і інструменти) — технологія створення інтегрованої системи, що забезпечує велосипедиста всім необхідним максимально комфортним чином для нього. Зокрема система пропонує "бардачок" що монтується на раму, споряджений 29-дюймовою камерою, Co2 головкою і шинним важелем, а також деяким вільним простором, який використовується на розсуд велосипедистом. SWAT включає в себе і вичавлювання для ланцюга, що не потребує додаткового простору для зберігання, так як вона одночасно є якорем в штоку вилки. Також можлива установка двох флягоутримувачей Zee Cage II та мультитула EMT. На моделі для тріатлону Shiv гідропак для води вбудований прямо у нижню трубу велосипеда[28].

Спонсорська діяльність
Фабіан Канчеллара під час тренування перед Тур де Франс на велосипеді Specialized S-Works Shiv, 2010

Вперше власна команда була створена Specialized а ще 1983 році і була на той момент першої в світі маунтинбайку професійної гоночної командою. З тих пір за підтримки Specialized було створено безліч успішних маунтінбайк-команд, у тому числі регіональних. З сезону 2009 року компанія спонсорує професійну команду Monster Energy Specialized team, в яку входив знаменитий австралійський маунтинбайкер Сем Хілл, триразовий чемпіон світу з даунхілу, який виступав на велосипеді Specialized Demo 8. У сезоні 2013 року, після відходу Хілла, команда виступала під назвою Specialized Racing: Downhill у складі триразового чемпіона США і дворазового володаря Кубка світу Аарона Гвина, чемпіона світу серед юніорів Троя Броснана і Мітча Ропелато[29].

У 2011 році Specialized представили команду Global Freeride, створену з метою домогтися домінування в світі фрірайду[30]. До неї увійшли такі значущі спортсмени, як Даррен Берреклот, Метт Хантер і Мартін Седерстрем, пізніше також приєднайся Денні Дерс, Майк Монтгомері і Стів Вудвард[31]. У 2013 році компанія оголосила про створення ендуро-команди Specialized Racing Enduro у складі Кертіса Кіна і Аннеке Биртен, які виступають на елосипедах S-Works Enduro і S-Works Stumpjumper[32].

Продовжує успішний виступ у Кубку світу з крос-кантрі команда Specialized Racing: XC MTB, в сезоні 2013 року за яку виступали олімпійський чемпіон 2012 року Ярослав Кульхави, багаторазовий переможець чемпіонату Японії Кохі Ямамото, триразовий чемпіон США Тодд Веллс, п'ята на чемпіонаті США Лео Девідсон, а також перспективна молода гонщиця з Чехії Тереза Хурикова. У 2013 році спортсмени виступали на твентинайнерах S-Works Epic і S-Works Fate[33].

Після низки невдач середини 1990-х років компанія почала співпрацю з виробником напоїв Mountain Dew, спільно з яким була створена професійна команда Mountain Dew Specialized Team і розпочата програма підтримай BMX, включала будівництво громадських трас в Нью-Йорку, Лос-Анджелесі, Чикаго та Маямі.

В кінці 1990-х років Specialized починає працювати і з шосейними велогонщиками, зокрема зі знаменитим італійцем Маріо Чиполлини. У 2010 році на велосипеді Specialized Roubaix перемогу в гонці Париж — Рубе здобув швейцарець Фабіан Канчеллара, який показав також найкращий час на велосипеді Specialized Shiv на чемпіонаті світу з шосейних гонок з роздільним стартом. У тому ж році на Тур де Франс обидва переможця, дискваліфікований за підсумками допінг-проби Альберто Контадор і Анді Шлек, використовували велосипеди Specialized Tarmac. В сезоні 2011 року на велосипеді Specialized Venge брав участь у змаганнях один з найсильніших спринтерів в шосейних гонках Марк Кавендіш. У різний час продукцію Specialized використовували професійні шосейні велокоманди, в тому числі Festina, Gerolsteiner, Omega Pharma-Quick Step, Team Saxo-Tinkoff, Астана і Specialized Team-lululemon.

У сезоні 2013 року на велосипедах Specialized виступало три професійні команди світового туру UCI: Астана[34], Omega Pharma-Quick Step[35] і Team Saxo-Tinkoff[36]. Ці ж команди спонсоруються Specialized і в сезоні 2014 року.

Продукція

Продукція Specialized поділяється на три категорії: екіпірування для велосипедного спорту, велосипедне обладнання і безпосередньо самі велосипеди. Серед велосипедів, які випускає компанія, є моделі практично всіх основних видів велосипедів: від професійних шосейних і гірських до аматорських прогулянкових, дитячих і навіть електровелосипедів.

Велосипедне обладнання Specialized представлено покришками для гірських, шосейних і дорожніх велосипедів; велосипедними камерами; сідлами, вирощеними за технологією Body Geometry з урахуванням особливостей анатомії людини; колесами серії Roval для різних типів велосипедів; пляшками для пиття і кріпленнями для них; різними велокомпонентами; велокомп'ютерами і велонасосами..[37]

Серед екіпірування, яке випускає компанія, є шоломи для різних дисциплін велоспорту, велосипедне взуття та одяг (шапочки, кепки, куртки, джерсі, рукавички, трико, шорти, шкарпетки) і сумки.[38]

Модельний ряд велосипедів 2014 року розділений на сім категорій: гірські, шосейні, гібридні, електровелосипеди, BMX/дьорт велосипеди, дитячі та дорожні велосипеди. В залежності від спортивної дисципліни велосипеди поділяються на типи, при цьому кожна модель випускається в декількох варіантах в залежності, в першу чергу, від комплектації.[39]

Гірський велосипед Specialized S-Works Enduro, 2013
Epic — модель для крос-кантрі, рама з вуглецевого волокна (карбону) або алюмінію, двопідвіс;
Stumpjumper — крос-кантрі хардтэйл з рамою з вуглецевого волокна;
Fate — спеціально розроблений для жінок карбоновий твентинайнер для крос-кантрі;
Crave — крос-кантрі хардтейл з алюмінієвою рамою і 29-дюймовими колесами;
Jett — крос-кантрі хардтейл, колеса 29-дюймові, рама зі сплаву M4;
Stumpjumper FSR — трейловый двопідвіс з карбонової або алюмінієвої (сплав M5) рамою та з 26 чи 29-дюймовими колесами;
Camber — карбоновий двопідвіс для трейла;
Safire — жіночий трейловый двопідвіс з рамою зі сплаву M5;
Rumor — розроблений спеціально для жінок трейловый двопідвісний твентинайнер з рамою зі сплаву M5;
Enduro — all mountain двопідвіс, випускаються моделі як з карбоновою, так і з алюмінієвою рамою, з 26 і 29-дюймовими колесами;
Demo 8 — двопідвісний велосипед для даунхілу, рама з вуглецевого волокна або алюмінієвого сплаву M5;
Status — двопідвіс для даунхілу з рамою зі сплаву M5;
Rockhopper' — рекреаційний хардтейл-твентинайнер з баттированной рамою зі сплаву A1;
Hardrock — рекреаційний хардтейл-твентинайнер з алюмінієвою рамою;
Myka — жіночий рекреаційний хардтейл з алюмінієвою рамою, доступний як з 26, так і з 29-дюймовими колесами;
Fatboy — фет-байк з баттированной рамою зі сплаву M4.
Шосейний велосипед Specialized S-Works Transition,[41] 2008
Tarmac — професійний шосейний велосипед з карбонової рамою[43];
Venge — професійний карбоновий велосипед, що поєднує міцність Tarmac з аеродинамікою Shiv[44];
Amira — спроектований для жінок професійний велосипед з рамою з вуглецевого волокна;
Allez — професійний велосипед з рамою з баттированного алюмінію марок A1 і E5;
Shiv TT — професійний шосейний велосипед з карбонової рамою, на відміну від Shiv дозволений UCI;
Rubraix — эндуранс-велосипед з карбонової рамою;
Ruby — эндуранс-велосипед з рамою з вуглецевого волокна;
Secteur — велосипед для марафонських гонок з карбонової рамою;
Dolce — спроектований для жінок эндуранс-велосипед з рамою з вуглецевого волокна;
Awol — туристичний велосипед з алюмінієвою рамою і 26 чи 29-дюймовими колесами;
Tricross — туристичний велосипед з рамою з алюмінієвого сплаву A1;
Shiv — карбоновий велосипед для тріатлону з підвищеними аеродинамічними властивостями;
Alias — спроектований для жінок триатлонный велосипед з рамою з вуглецевого волокна;
Crux — велосипед для велокросу з рамою зі сплаву E5 або карбону;
Langster — трековий велосипед з аеродинамічний рамою зі сплаву A1;
Sirrus — велосипед на основі шосейного з прямим кермом, доступні рами з карбону і алюмінію;
Vita — жіночий велосипед на основі шосейного, кермо прямий, рами з карбону і алюмінію;
Crosstrail — велосипед на основі шосейного з рисами трейлового, рама з алюмінію;
Ariel — розроблений для жінок гібрид з рамою з алюмінієвого сплаву M4 або A1;
Expedition — гібридний велосипед з алюмінієвої як чоловічої, так і жіночої рамами;
Crossroads — комфортабельний алюмінієвий ригид, доступні версії з жіночою рамою.
Turbo — эдектровелосипед з літій-іонною батареєю і рамою з алюмінієвого сплаву[47].
  • BMX/дьорт велосипеди:
P. Series — велосипед, сконструйований для BMX, дьорт-джампінгу і слоупстайлу, рама з хромомолібденової сталі 520 Cr-Mo.
  • Дитячі велосипеди[48]:
Hotrock Boys — дитячий велосипед для хлопчиків з рамою зі сплаву A1, доступний як у варіаціях без педалей, з додатковими колесами, так і у вигляді повноцінного гірського велосипеда;
Hotrock Girls — дитячий велосипед для дівчаток з рамою зі сплаву A1, доступний як у варіаціях без педалей, з додатковими колесами, так і у вигляді повноцінного гірського велосипеда.
  • Дорожні велосипеди[49]:
Globe Work — дорожній велосипед з рамою з алюмінієвого сплаву A1, доступний у варіантах з відкритою рамою; у 2012 році було оголошено про приблизно 12 тисяч велосипедах серії Globe, відкликаних з причини несправності передньої вилки[50][51].
Globe Daily — дорожній велосипед з рамою з алюмінієвого сплаву A1, доступний у варіантах з відкритою рамою і кошиком над фартух колесом;
Globe Roll — дорожній велосипед з рамою в стилі шосейного з баттированной хромомолібденової сталі.

Примітки
  1. Specialized // International Directory of Company Histories. — Vol. 50. — St. James Press, 2003. — P. 445—447.
  2. Rich Karlgaard. Hippie Capitalist: Specialized Bicycle's Mike Sinyard // Forbes.com. — 5.04.2011. (Перевірено 13 лютого 2014)
  3. Innovate Or Die // Branding Magazine. — 13.10.2011. (Перевірено 13 лютого 2014)
  4. Mike Sinyard: Figuring Out the Future // Bike for Life: How to Ride to 100 / ed. by Roy M. Wallack, Bill Katovsky. — Da Capo Press, 2005. — P. 150—157. — 344 p.
  5. Jody Clarke. Mike Sinyard: riding the mountain bike craze to a fortune // MoneyWeek. — 18.09.2009. (Перевірено 13 лютого 2014)
  6. История компании Specialized // veloman.by. (Перевірено 13 лютого 2014)
  7. Seb Rogers. Interview: Specialized founder Mike Sinyard // bikeradar.com. — 23.10.2010. (Перевірено 13 лютого 2014)
  8. История маунтинбайка // Современный велосипед / Под ред. И. Гуревича, А. Вишневского, Ю. Разина. — Спб: Игра Света, 2009. — С. 12—14. — 300 с.
  9. Sal Ruibal Still shredding after all these years // USA Today. — 22.03.2006. (Перевірено 13 лютого 2014)
  10. Mike Sinyard Архівовано 21 лютого 2014 у Wayback Machine. // Mountain Bike Hall of Fame. (Перевірено 13 лютого 2014)
  11. Correction: Merida Buys 49% of Specialized // Bike Europe. — 8.08.2001. (Перевірено 13 лютого 2014)
  12. Inside: McLaren and its partnership with Specialized // Bikeradar.com. — 24.12.2013. (Перевірено 13 лютого 2014)
  13. Creating the world's fastest road bike with mclaren F1 // Designerboom. — 16.08.2013. (Перевірено 13 лютого 2014)
  14. More bike then aero Архівовано 21 липня 2014 у Wayback Machine. // venge.specialized.com. (Перевірено 13 лютого 2014)
  15. Winning formula Архівовано 21 липня 2014 у Wayback Machine. // venge.specialized.com. (Перевірено 13 лютого 2014)
  16. Can I buy a Specialized bike online? // Specialized customer service. — 31.10.2013. (Перевірено 13 лютого 2014)
  17. Carbon-centric design Архівовано 4 жовтня 2014 у Wayback Machine. // specialized.com. (Перевірено 13 лютого 2014)
  18. Mark Schroeder. A word about FACT Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine. // specialized.com. (Перевірено 13 лютого 2014)
  19. 29er technology Архівовано 20 січня 2013 у Wayback Machine. // Specialized cyclopedia. — P. 14—16. (Перевірено 13 лютого 2014)
  20. 29er technology Архівовано 15 лютого 2014 у Wayback Machine. // specialized.com. (Перевірено 13 лютого 2014)
  21. Aero Архівовано 15 лютого 2014 у Wayback Machine. // specialized.com. (Перевірено 13 лютого 2014)
  22. FSR Архівовано 15 лютого 2014 у Wayback Machine. // specialized.com. (Перевірено 13 лютого 2014)
  23. Smoother is faster Архівовано 15 лютого 2014 у Wayback Machine. // specialized.com. (Перевірено 13 лютого 2014)
  24. Specialized women Архівовано 15 лютого 2014 у Wayback Machine. // specialized.com. (Перевірено 13 лютого 2014)
  25. Brain technology Архівовано 15 лютого 2014 у Wayback Machine. // specialized.com. (Перевірено 13 лютого 2014)
  26. D'Aluisio Smartweld Архівовано 15 лютого 2014 у Wayback Machine. // specialized.com. — 22.08.2013. (Перевірено 13 лютого 2014)
  27. Öhlins shock technology Архівовано 15 лютого 2014 у Wayback Machine. // specialized.com. (Перевірено 13 лютого 2014)
  28. SWAT technology Архівовано 15 лютого 2014 у Wayback Machine. // specialized.com. (Перевірено 13 лютого 2014)
  29. Specialized Racing: Downhill Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine. // I Am Specialized. (Перевірено 13 лютого 2014)
  30. Specialized Introduces 2011 Freeride Team // Pinkbike.com. — 07.02.2011. (Перевірено 13 лютого 2014)
  31. Global Freeride Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine. // I Am Specialized. (Перевірено 13 лютого 2014)
  32. Specialized Racing: Enduro Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine. // I Am Specialized. (Перевірено 13 лютого 2014)
  33. Specialized Racing: XC MTB Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine. // I Am Specialized. (Перевірено 13 лютого 2014)
  34. Sponsors Архівовано 16 лютого 2015 у Wayback Machine. // Astana pro team. (Перевірено 13 лютого 2014)
  35. Parnters Архівовано 25 червня 2014 у Wayback Machine. // Omega Pharma-Quick Step. (Перевірено 13 лютого 2014)
  36. Team Saxo-Tinkoff Архівовано 16 січня 2014 у Wayback Machine.. (Перевірено 13 лютого 2014)
  37. Bike equipment Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine. // specialized.com. (Перевірено 12 лютого 2014)
  38. Rider gear Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine. // specialized.com. (Перевірено 12 лютого 2014)
  39. Bikes // specialized.com. (Перевірено 12 лютого 2014)
  40. Mountain bikes Архівовано 15 лютого 2014 у Wayback Machine. // specialized.com. (Перевірено 13 лютого 2014)
  41. S-WORKS TRANSITION. Specialized Bicycle Components. Архів оригіналу за 5 липня 2015. Процитовано 24 вересня 2017.
  42. Road bikes Архівовано 15 лютого 2014 у Wayback Machine. // specialized.com. (Перевірено 13 лютого 2014)
  43. http://www.specialized.com/bc/microsite/tarmacsl3/index.html Архівовано 15 лютого 2014 у Wayback Machine. Мини-сайт о велосипеде Tarmac SL3] // specialized.com. (Перевірено 13 лютого 2014)
  44. Мини-сайт о велосипеде Venge Архівовано 21 липня 2014 у Wayback Machine. // specialized.com. (Перевірено 13 лютого 2014)
  45. Fitness bikes Архівовано 15 лютого 2014 у Wayback Machine. // specialized.com. (Перевірено 13 лютого 2014)
  46. Ebike Архівовано 15 лютого 2014 у Wayback Machine. // specialized.com. (Перевірено 13 лютого 2014)
  47. Мини-сайт о велосипеде Turbo // specialized.com. (Перевірено 13 лютого 2014)
  48. Kids bikes // specialized.com. (Перевірено 13 лютого 2014)
  49. Globe bikes Архівовано 15 лютого 2014 у Wayback Machine. // specialized.com. (Перевірено 13 лютого 2014)
  50. Todd Sperry. Bicycles recalled after faulty part leads to falls // CNN. — 25.092014. (Перевірено 13 лютого 2014)
  51. Specialized Bicycle Components Recalls Bicycles Due to Fall and Injury Hazards // U.S. Consumer Product Safety Commission. — 25.09.2012. (Перевірено 13 лютого 2014)

Література
  • Mike Sinyard: Figuring Out the Future // Bike for Life: How to Ride to 100 / ed. by Roy M. Wallack, Bill Katovsky. — Da Capo Press, 2005. — P. 150-157. — 344 p.(англ.)
  • Specialized // International Directory of Company Histories. — Vol. 50. — St. James Press, 2003. — P. 445-447.(англ.)
  • История маунтинбайка // Современный велосипед / Под ред. И. Гуревича, А. Вишневского, Ю. Разина. — Спб: Игра Света, 2009. — С. 12—14. — 300 с.(рос.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.