Свен Гедін

Свен А́ндерс Геді́н (швед. Sven Hedin; *19 лютого 1865, Стокгольм — † 26 листопада 1952, Стокгольм) шведський географ, топограф, дослідник, фотограф, і письменник, а також ілюстратор власних праць.

Свен Гедін і Адольф Гітлер, 1936
Свен Гедін
швед. Sven Anders Hedin
Народився 19 лютого 1865(1865-02-19)[1][2][…]
парафія Клараd, Швеція[2][3][4]
Помер 26 листопада 1952(1952-11-26)[2][5] (87 років)
Kungsholms parishd, Швеція[2][3]
Поховання
Adolf Fredrik Church cemeteryd[6][7] : 
Країна  Швеція
Діяльність мандрівник-дослідник, геополітик, географ, ілюстратор, політолог, письменник, письменник-документаліст, scientific explorer, політик, геолог, натураліст, фотограф
Галузь географія
Alma mater Уппсальський університет[2], Стокгольмський університет, Університет Мартіна Лютера і Гумбольдтський університет Берліна
Знання мов шведська[1] і Тибетська
Членство Прусська академія наук, Академія наук НДР, Леопольдина, Шведська королівська академія наук, Шведська академія, Королівське фізіографічне товариство в Лундіd, Королівська академія наук і літератури в Гетеборзіd і Royal Swedish Academy of War Sciencesd
Посада seat 6 of the Swedish Academyd
Батько Abraham Ludvig Hedind[8][9][…]
Мати Anna Sofia Carolina Berlind[2][8]
Брати, сестри Alma Hedind[8]
Автограф
Нагороди
Командор Великого Хреста ордена Полярної зірки
Орден Полярної зірки Командор першого класу
Кавалер ордена Полярної зірки
Кавалер Великого хреста ордена Франца Йосифа
Орден Меджида 4 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святого Йоанна (Швеція)
Німецький Олімпійський знак 1-го класу
Орден німецького орла
Великий Хрест ордена Білої Троянди із зіркою
Кавалер ордена «За громадянські заслуги» (Болгарія)
Лева і Сонця 1 ступеня
Великий офіцер ордена Корони Італії
IMDb ID 2152752

За чотири експедиції в Центральну Азію він відкрив Трансгімалаї, витоки Брахмапутри, Інду, озеро Лоб-нор, а також залишки древніх міст, і частину Великого китайського муру в пустелях басейну Таріму.

Життя і значення

У віці 15 років став свідком тріумфального повернення Адольфа Еріка Норденшельда зі свого першого плавання Північним морським шляхом. Враження від зустрічі дослідника у Стокгольмі визначили подальшу кар'єру Гедіна.

У період між 1894 і 1908 років Гедіном були проведені три сміливих експедицій через гори і пустелі Середньої Азії, він досліджував частину китайського Туркестану (нині Сіньцзян-Уйгурський автономний район) і Тибету, які були до сих пір невивченими. Після повернення у Стокгольм в 1909 році він був прийнятий так само тріумфально, як і А. Е. Норденшельд.

З 1902 року Свен Гедін став і залишається останнім на сьогодні шведом, який, не будучи членом королівської сім'ї, отримав спадковий дворянський титул, (хоча і відмовився від приставки von до прізвища) і відтоді вважався одною з найважливіших особистостей Швеції. Проте, оскільки він так ніколи й не одружився і у нього не було дітей, його спадкова лінія в наш час[коли?] зникла. Будучи членом двох наукових академій, він мав один голос при виборі лауреатів Нобелівської премії з науки та літератури.

Експедиційні нотатки Гедіна заклали підвалини для точного картографування в Центральній Азії. Він був одним з перших європейських наукових дослідників, що використовувати місцевих вчених та наукових співробітників в своїх експедицій. Хоча він був в першу чергу дослідником, він був також першим, хто розкопав руїни стародавніх буддійських міст в Центральній Азії (Буразан та ін.). Разом з тим, оскільки його головний інтерес в археології полягав у знаходженні древніх міст, він був мало зацікавлений у ретельних розкопках.

Невеликої статури і у окулярах, Гедін проявив себе як рішучий дослідник, котрий дивом пережив небезпечних декілька зустрічей зі смертю протягом своєї довгої кар'єри. Його наукова документація та щоденники, ілюстровані його ж фотографіями, акварельні картини й малюнки, пригодницькі історії для молодих читачів, і лекційні тури за кордоном принесли Гедінові світову популярність.

Як признаний експерт з Туркестану і Тибету він міг отримати необмежений доступ до європейських та азійських монархів і політиків, а також їхніх географічних товариств та наукових асоціацій. Вони всі прагнули скористатися його винятковими знаннями про владний вакуум в Центральній Азії за допомогою золотих медалей, діамантів, хрестів, почесних докторантур та розкішних прийомів, а також матеріально-технічною та фінансовою підтримкою експедицій. Король Британії Едвард VII присудив Гедіну лицарське звання і орден командора Індійської імперії (як іноземець, без права мати приставку Сер до імені).

Мандрівки

Першу мандрівку здійснив, отримавши шкільну освіту. У травні 1885 року супроводжував свого однокашника до Баку, де його батько працював інженером на нафтопромислові. За сім місяців проведених у Баку, Свен Гедін вивчав латину, французьку, німецьку, фарсі, російську, англійську та тюрські мови. Пізніше до цього переліку додались кілька перських діалектів, а також турецька, киргизька, монгольська, тибетська і певною мірою китайська. Влітку 1896 року відплив з Баку через Каспійське море до Персії, де відвідав Тегеран і інші міста, перетнув масив Ельбурс. Повернувся через Кавказ і Чорне море до Стамбула, звідки восени 1896 року повернувся додому.

За два роки захистив кандидатську дисертацію, після чого навчався у Ф. Ф. Ріхтгофена(англ.).

Вдруге вирушив до Персії як перекладач та учасник Шведської місії до шаха. Був представлений шаху та супроводжував його у подорожі по масиву Ельбурс. 11 липня 1888 здійснив сходження на вершину Дамаванд (5604 м), де збирав матеріали до своєї дисертації. З осені того ж року розпочав подорож Шовковим шляхом і досяг Кашгару та західних кордонів пустелі Такла-Макан. 29 березня 1891 повернувся до Стокгольма.

Нагороди

Праці

  • Genom Persien, Mesopotamien och Kaukasien: reseminnen, 1887
  • Genom Khorasan och Turkestan: minnen från en resa i Centralasien 1890 och 1891, 1892-93
  • En färd genom Asien 1-2 (В серце Азії), 1898
    • Українське видання: Свен Гедін. Крізь пустинї Азиї. — Львів, НТШ, 1907 1-4 (1. На криші сьвіта 2. В країнї гробової тишини 3. У вітчинї дикого верблюда 4. Найвисша гірска країна на Землї)
    • Німецьке видання: Sven von Hedin. Im Herzen von Asien. Zehntausend Kilometer auf unbekannten Pfaden. — 1903
    • Російське видання: Свенъ Гединъ. Въ Сердцѣ Азіи. Памиръ — Тибетъ — Восточный Туркестанъ. — 1899.
    • Американське видання: Sven Hedin. Through Asia. In Two Volumes. — 1899
  • Asien — Tusen mil på okända vägar 1-2, 1903
  • Öfver land till Indien 1-2
  • Scientific results of a journey in Central Asia 1899—1902, 1-7, 1904-07
  • Transhimalaya: upptäckter och äfventyr i Tibet 1-3, 1909-12
  • Från pol till pol 1-2 (Від полюса до полюсу), 1911
  • Fronten i väster (Фронт на Заході), 1915
  • Kriget mot Ryssland (Війна проти Росії), 1915
  • Ein Volk in Waffen: den deutschen Soldaten gewidmet (Нація у війні: присвячується німецьким солдатам), 1915
  • Southern Tibet: discoveries in former times compared with my own researches in 1906—1908, 1-12, 1915-22
  • Till Jerusalem, 1917
  • En levnadsteckning, 1920
  • Jehol — Kejsarstaden, 1931
  • Erövringståg i Tibet, 1934
  • Stora hästens flykt, 1935
  • Tyskland — 60 år, 1939
  • Chiang Kai-Shek: marskalk av Kina (Чан Кайши: маршал Китаю), 1939
  • Mitt liv som upptäcktsresande, 1-4, 1930
  • Det kämpande Tyskland (under medverkan av Sven Hedin), 1941 ()
  • History of the expedition in Asia 1927—1935, 1-4, 1943-45
  • Utan uppdrag i Berlin, 1949
  • Mina hundar i Asien, 1952

Див. також

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.