Swingfire

Swingfire — була британською керованою по дротах протитанковою ракетою розробленою у 1960-х, яка вироблялася з 1966 до 1993.[1]

Swingfire
Тип протитанкова керована ракета
Походження  Об'єднане Королівство
Історія використання
На озброєнні 1966 до н.ч.
Оператори див «Оператори»
Історія виробництва
Розробник Fairey Engineering Ltd
British Aircraft Corporation
Вартість одиниці 7 500 фунтів
Виготовлення 1966—1993
Виготовлена
кількість
46 650
Характеристики
Вага 27 кг
Довжина 1,07 м
Діаметр 170 мм
Боєголовка кумулятивна
Вага боєголовки 7 кг
Механізм
детонації
при влучанні

Двигун твердопаливний ракетний двигун
Розмах крил 0,39 м
Операційна
дальність
150 — 4 000 м
Швидкість 185 м/с
Система
наведення
по дротах, MCLOS/SACLOS
Система
керування
керування вектором тяги
Пускова
платформа
бронетранспортери

Swingfire у Вікісховищі

Розробка

Swingfire було розроблено компаніями Fairey Engineering Ltd та British Aircraft Corporation. Вона замінила ракети Vickers Vigilant. У дизайні було поєднано елементи з ракет Vigilant та експериментальної Orange William.

Назва ракети походить з її можливості миттєво обернутися на 90 градусів після пострілу для виходу на лінію наведення. Це означає, що пускова установка може бути прихована, а оператор з портативним прицілом може розташовуватися на дистанції від неї у більш зручній позиції для наведення.

Крім того вона встановлена на бронетранспортерах FV438 Swingfire та Striker, Swingfire також розроблено для запуску з інших платформ:

  • FV712, Mk 5 Ferret з 4 ракетами на озброєнні британської армії
  • Beeswing — на Land Rover
  • Hawkswing — на гелікоптері Lynx [1]
  • Golfswing — на невеликій платформі або автомобілі Argocat .

Бойовий досвід

Swingfire було використано у війні у Затоці [2] та в іракській війні.

Заміна у британській армії

Після тривалих обговорень, Swingfire було замінено ракетами Джавелін  у середині 2005 для задоволення нових вимог. Британська армія вклала великі кошти у Джавелін і тепер це основна важка протитанкова система британської армії.[3][4]

Специфікація

  • Діаметр: 170 мм
  • Розмах крил: 0.39 м
  • Довжина: 1.07 м
  • Вага: 27 кг
  • Боеголовка: кумулятивна 7 кг
  • Дальність: від 150 м до 4000 м
  • Швидкість: 185 м/с [1]
  • Наведення: По дротах, спочатку MCLOS, пізніше оновлено до SACLOS, у цій формі система відома як SWIG (Swingfire With Improved Guidance — Swingfire з покращеним наведенням).[1]
  • Керування: Управління вектором тяги (TVC)
  • Проникнення: 800 мм катаної гомогенної броні[5]
  • Вартість одиниці: £7,500[6]

Оператори

Мапа операторів Swingfire. Поточні — синім кольором, колишні — червоним

Поточні оператори

[7] Ракети Swingfire вироблялися у Єгипті по ліцензіїArab-British Dynamics.[8]

[9]

  •  Сухопутні війська Кенії

[1]

  •  Сухопутні війська Нігерії

[10]:

  •  Катар[1]
  •  Сухопутні війська Саудівська Аравія

[1]

Ferret Mk 5 у танковому музеї, Бовінгтон

Колишні оператори

*[1] FV102 Striker

: Використовувалися на бронетранспортерах Chaimite.

: FV102 Striker — 5 у готових до стрільби контейнерах.
FV438 Swingfire — дві пускові установки
Ferret Mk 5 — 4 пускових установки.

  •  Сухопутні війська Ірану

:[12]

Проблеми виведення з експлуатації

Swingfire ненавмисно стали предметов розгляду у палатах Парламенту у березні 2002 коли 20 боєголовок, які були зняті з експлуатації, було загублено у Бристольській затоці разом з 8 протитанковими мінами.[13] Боєголовки, з загальною вагою еквівалентною 64,2 кг TNT,[14] не було знайдено.[15]

Див. також

Примітки

  1. Архівовано 13 травня 2008 у Wayback Machine.
  2. Britain's Small Wars. Facebook. Архів оригіналу за 29 червня 2014. Процитовано 19 серпня 2015.
  3. Архівовано 3 березня 2008 у Wayback Machine.
  4. Javelin Portable Anti-Tank Missile - Army Technology. Army-technology.com. Процитовано 19 серпня 2015.
  5. Stephen Bull, Encyclopedia of military technology and innovation, 2004, Westport: Greenwood Press, p. 257.
  6. Swingfire. Everything2.com. Процитовано 19 серпня 2015.
  7. John Pike. Army. Globalsecurity.org. Процитовано 19 серпня 2015.
  8. John Pike. Arab British Dynamics Co. ABD (AOI). Globalsecurity.org. Процитовано 19 серпня 2015.
  9. Архівовано 25 січня 2007 у Wayback Machine.Wayback Machine
  10. Nigeria Armee nigeriane forces terrestres equipements vehicules blindes militaires information descr - Nigeria - Africa - world army military military land forces. Armyrecognition.com. Процитовано 19 серпня 2015.
  11. Sudan, Civil War since 1955. Acig.org. Процитовано 19 серпня 2015.
  12. https://books.google.se/books?id=fhnixhMQqW8C&pg=PA250&lpg=PA250&dq=ENTAC+iran&source=bl&ots=gheOmn4uNS&sig=dzo7EfDC8L0AXzbte6S3mc1TvdM&hl=sv&sa=X&ved=0ahUKEwi505iQuovKAhXhl3IKHfnrCWkQ6AEISDAG#v=onepage&q=ENTAC%20iran&f=false
  13. Hansard. Publications.parliament.uk. Процитовано 19 серпня 2015.
  14. Hansard. =Publications.parliament.uk. Процитовано 19 серпня 2015.
  15. David Hencke. MoD gives up on lost warheads. the Guardian. Процитовано 19 серпня 2015.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.