Syberia II

Подорожуючи на заводному поїзді по засніженій Росії, головні герої переживають різноманітні пригоди. Спершу вони потрапляють в далеке північне місто Романівськ (Romansburg), «останній форпост цивілізації», як кажуть самі жителі цього міста,[5] де знайомляться зі «станційним доглядачем», — суворо-добродушним козаком, полковником у відставці Ємельяновим (Ємеліним-Гупачевим), що називає Кейт російським ім'ям — Катею. Трохи пізніше Кейт також зустрічає і веселу дівчинку Малку (Malka).

У Романівську мандрівники відвідують розташований неподалік монастир, очолюваний настоятелем, що чомусь носить титул «патріарха». У монастирі Кейт здобуває щоденник недавно померлого столітнього ченця, що ретельно приховувався — брата Олексія Туканова (Олексія Тукьянова), у минулі роки — знайомого Ганса Форальберга. Щоденник оповідає про давні подорожі брата Олексія на крайній Півночі, і зокрема, про арктичне плем'я юкола, що живе в підлідних печерах.[6] У кінці щоденника переказується легенда про те, що на далеких північних островах все ще можна зустріти живих мамонтів. За допомогою описаних у щоденнику ліків юколів Кейт вдається вилікувати Ганса.

Потім Ганс ремонтує механічних коней свого старого знайомого — власника шинку Цукермана (Cirkos), а Кейт, намагаючись завести цих конячок, стикається з несподіваною проблемою — мисливці за мамонтовими кістками брати Бургови (Bourgof) викрадають потяг разом з Оскаром і Гансом.

Діставшись на дрезині з запряженим у неї юкі (youki) — поміссю собаки і тюленя — до дрімучого засніженого лісу, Кейт навчається ловити помаранчевого лосося, щоб нагодувати розлюченого ведмедя, стає альпіністкою і зустрічає старого друга — вічно п'яного космонавта Бориса Шарова з Комсомольська. Потім, вона знаходить поїзд і рятує Оскара від лютого морозу, але, щоб рухатися далі на допомогу викраденому братами Бурговими Гансу, мандрівникам доводиться кинути вагон.

Подорож несподівано закінчилася — скінчилися і завод, і рейки. Тим часом недоумкуватий Ігор Бургов кидає свого брата, їдучи на снігоході у Романівськ, а Іван Бургов загрожує Кейт мамонтовою кісткою і потрапляє в пастку тих самих юколів.

У юкольскому селі з'ясовується, що Ганс важко хворий, і, щоб допомогти йому, Кейт повинна відправитися в Коридор Снів — Валаділену 30-х років XX століття. На жаль, ця подорож не приводить до поліпшення стану Ганса, і тоді Оскар жертвує собою, щоб стати життєзабезпечуваною системою для свого творця. А Кейт і Ганс на загадковому ковчезі, описаному ще в щоденнику Туканова, відправляються на пошуки Сибірії.

Ковчег причалює до крижини, на якій живуть пінгвіни. Кейт звільняє від льоду якір, але тут з'являється Іван. Кейт скидає його з ковчега, піднявши вітрило, і лиходій, намагаючись кинути пінгвінячим яйцем у подорожніх, стає жертвою птахів.

Нарешті Кейт і Ганс досягають красивий, зелений острів Сиберія, ​​де Кейт, вирішивши останню головоломку і зігравши для мамонтів музику, виконує мрію Форальберга.

У фіналі подорожі безнадійно хворий Ганс, досягнувши своєї мрії, їде верхи на мамонті назустріч не страшній тепер для нього смерті, а Кейт з сумною усмішкою махає йому рукою. Вона залишилася одна.