Тунгуський метеорит

Тунгу́ський метеори́т — великий метеорит, що впав 30 червня 1908 року в басейні річки Підкам'яна Тунгуска (Росія, Сибір).

Повалені дерева в районі тунгуської події, за матеріалами експедиції Л. Кулика, 1927
Приблизне місце події

За свідченнями 30 червня 1908 року о 7 годині 14,5±0,8 хвилин за місцевим часом (0 год 14,5 хв за Грінвічем) над басейном Єнісею з південного сходу на північний захід пролетіла велика вогняна куля. Політ завершився вибухом на висоті 7—10 км над незаселеним районом тайги. Потужність вибуху оцінюється у 10—20 мегатон (у тротиловому еквіваленті)[1], що відповідає енергії найпотужніших водневих бомб.

Вибухова хвиля двічі обігнула земну кулю. Вона була зареєстрована кількома метеостанціями в Англії[2], а у Потсдамі (Німеччина) було зареєстровано дві хвилі: одна безпосередньо від місця вибуху, та друга — з іншого боку земної кулі[1]. Сейсмічні хвилі спостерігались в Іркутську[1], Ташкенті, Слуцьку, Єні, Тбілісі[3]. За повідомленнями А. В. Вознесенського акустичні явища поширилися в радіусі близько 800 км (на площу понад 1 млн км²)[джерело?].

У результаті вибуху було повалено дерева на території понад 22 000 км²[1], вибито вікна в будівлях у радіусі кількох сотень кілометрів від епіцентру вибуху[джерело?]. На нічному небі над територією від Атлантики до центрального Сибіру спостерігалось інтенсивне світіння хмар.

Дослідження

Перші дослідження цього явища розпочато лише в 20‑х роках ХХ-го століття. До місця падіння об'єкта було надіслано чотири експедиції, організовані АН СРСР, очолювані мінералогом Леонідом Куликом. На місці вибуху дерева було повалено радіально, хоча у центрі деякі з них залишилися стояти, однак без гілок. Більшість лісу вигоріло. Вивал лісу мав характерну форму «метелика», вісь симетрії якого добре збігається з напрямком польоту боліда — з південного сходу на північний захід[1].

На місці події не було виявлено кратерів чи значних залишків метеорита. Не було виявлено ніяких слідів радіоактивного забруднення. Однак подальший аналіз частинок на місці падіння (у торфі) виявив дрібні оплавлені кульки силікатів та магнетиту з підвищеним вмістом алюмінію, брому, цезію, кобальту та іридію[3]. Останній є звичайним для метеоритів, але дуже рідко трапляється на поверхні Землі. Іридій було виявлено також в антарктичній кризі 1908—1909 року утворення[1].

Єдиного погляду на походження тунгуського метеориту немає. Розглядаються версії, що це могло бути ядро невеликої комети (або уламок ядра комети Енке[4]), кілька слабкопов'язаних між собою метеорних тіл або кам'яний астероїд розміром 90—190 м. Космічне тіло рухалося назустріч Землі зі швидкістю близько 40 км/с та увійшло в атмосферу під кутом близько 30° до горизонту[1].

Спогади безпосередніх свідків

Найближче до місця падіння в той час жили поодинокі евенки. Доволі докладний опис подій дали брати Чучанчі і Чекарена Шанягірь, що перебували за 30 кілометрів від місця падіння. Вони описували події в такій послідовності: землетрус, падіння дерев, грім, ще один землетрус, сильний жар (хвоя на деревах і мох почали горіти), поява «другого сонця», ще один грім, блискавка і ще один грім, вітер, настільки сильний, що збив братів з ніг, ще одна блискавка і ще два (усього п'ять) удари грому. Деякі з цих громів, ймовірно, були луною інших[5]. Інші свідки також згадували грім, смерчі, вогонь у небі, сильний жар[5].

Альтернативні версії

Космічні

Земні

Див. також

Посилання
  1. Тунгуський метеорит // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 484—486. — ISBN 966-613-263-X.
  2. The Tunguska event(англ.)
  3. Тунгусский метеорит - загадка XX столетия
  4. Kresak, L'. (1978). The Tunguska object - A fragment of Comet Encke. Astronomical Institutes of Czechoslovakia (Astronomical Institutes of Czechoslovakia) 29: 129. Bibcode:1978BAICz..29..129K.
  5. И.М.СУСЛОВ, ОПРОС ОЧЕВИДЦЕВ ТУНГУССКОЙ КАТАСТРОФЫ В 1926 г.(рос.)
  6. 4 Most Ridiculous Theories about the Tunguska Event! | History Rundown. www.historyrundown.com. Процитовано 15 вересня 2016.
  7. Подкаменная Тунгуска, 1908 год. «Тунгусский метеорит». Климат, лёд, вода, ландшафты. 26 червня 2011. Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 2 травня 2013. (рос.)
  8. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.