Taxus masonii
Taxus masonii — викопний вид хвойних дерев родини тисових (Taxaceae).[1] Відомий лише з відкладень середнього еоцену, формації Кларно у північно-центральній частині штату Орегон.
| Taxus masonii | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| (без рангу): | Голонасінні (Gymnosperms) |
| Відділ: | Хвойні (Pinophyta) |
| Клас: | Хвойні (Pinopsida) |
| Порядок: | Соснові (Pinales) |
| Родина: | Тисові (Taxaceae) |
| Рід: | Тис (Taxus) |
| Вид: | †T. masonii |
| Біноміальна назва | |
| †Taxus masonii Manchester, 1994 | |
Етимологія
Видовий епітет masonii даний на честь американського ботаніка Герберта Мейсона (Herbert L. Mason) за його внесок у вивчення західних північноамериканський викопних хвойних.
Скам'янілості
Вперше описаний з низки ізольованих насінин, що скам'яніли у кремені.[1] Голотип виду під номером USNM355474 зберігається у палеоботанічній колекції Національного музею природознавства у Вашингтоні. Там же знаходяться чотирнадцять зразків паратипів. Ще дев'ять паратипів є у колекції Університету Флориди, кілька зразків перебувають у Палеонтологічному музеї Університету Каліфорнії.
Примітки
- Manchester, S.R. (1994). Fruits and Seeds of the Middle Eocene Nut Beds Flora, Clarno Formation, Oregon. Palaeontographica Americana 58: 30–31.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.