Ten

Ten ("Десять") — дебютний студійний альбом американського рок-гурту Pearl Jam, що вийшов у 1991 році. Успішним він став тільки через рік після випуску, зайнявши в 1992 році друге місце в хіт-параді Billboard 200. Завдяки значній кількості продажів і величезному впливу на молоде покоління початку 1990-х років, цей альбом часто називають найвпливовішим альбомом гранджу і найкращим рок-альбомом 90-х років.

Ten
Студійний альбом
Виконавець Pearl Jam
Дата випуску 27 серпня 1991
Записаний 27 березня26 квітня 1991 на London Bridge Studio, Сієтл, Вашингтон
Жанр Грандж
Тривалість 53:24
Мова англійська
Лейбл Epic Records
Продюсер Рік Перешер, Pearl Jam
Хронологія Pearl Jam
Попередній
Vs.
(1993)
Наступний

Випуск та відгуки

Спочатку «Ten» продавався повільно, але в другій половині 1992 року став справжнім проривом, отримавши золотий статус від RIAA[1]. Майже через рік після випуску, альбом нарешті увірвався в Top 10 чарту Billboard 200, а 30 травня 1992 року досяг восьмого місця. У кінцевому рахунку найвищим досягненням альбому в чарті стало друге місце, на першому ж місці був альбом Біллі Рей Сайруса «Some Gave All».[2] Більш того, і через два роки після випуску альбом користувався великим попитом; в 1993 році по попиту в США він займає восьме місце, перевершуючи в ціні другий студійний альбом гурту «Vs.».[3] до лютого 1993 року американські продажу «Ten» перевершили результати «Nevermind».[4]

Штатний оглядач Rolling Stone Девід Фрік дав альбому сприятливу оцінку, кажучи, що Pearl Jam «мчать в містику на швидкості деформації.» . Він також додав, що Pearl Jam «вичавлюють багато драми з декількох декларативних квінт-акордів.».[5] Аллан Джонс з Melody Maker сказав у своєму огляді «Ten» , що Едді Веддер, «надає Pearl Jam в надзвичайно унікальному фокусі».[6] Штатний оглядач All Music Guide Стів Хуі дав альбому п'ять зірок з п'яти, називаючи його ' ' «бездоганно обробленим хард-рок шедевром.».[7] Q дав альбому чотири зірки з п'яти. В огляді альбом характеризують як «хрипкий сучасний рок, будучи простромленим інфекційними мотивами гітар, рухається на великій швидкості з провідним басом та барабанами,» і додав, що альбом «може бути обличчям металу 90-х.».[8]. Stereo Review сказала, що «гурт здається більш численним, ніж у житті, виробляючи Пекло в піднебессі ревучими гітарами, монументальним басом, барабанами та вокалом.» .[9] Дон Кей з Kerrang! визначив альбом як «інтроспективний та заряджений тихою емоційною силою» , даючи йому чотири зірки з п'яти.[10]

Девід Браун з Entertainment Weekly розкритикував гурт, поставивши їм B-. Щодо звуку Pearl Jam Браун заявив, «Ви вже могли почути це все на записах Soundgarden, Alice in Chains та вже не існуючої Mother Love Bone. Він закінчив, кажучи, що Pearl Jam «часто... втрачають себе в звуці, який лише і йде, щоб показати, що приблизно може бути далі.».[11] Роберт Крістгау також поставив альбому оцінку B-, кажучи, що «Я ризикую випробувати гостре deja entendu, що всі ці білі волохаті мужики грають на гітарах занадто довго, але не дуже добре.».[12]. Лідер Nirvana, Курт Кобейн напав на Pearl Jam, стверджуючи, що «Ten» не справжній альтернативний альбом, оскільки в ньому використовується багато лід-гітар.[1]

Виходу альбому передували три синглу: «Alive», «Even Flow» і «Jeremy» . На кожний з яких були зняті кліпи (кліп на пісню «Oceans» був випущений за межами США). Усі сингли потрапили в чарти Mainstream Rock та Modern Rock. Пісня «Black» досягла третього місця в Mainstream Rock чарті, попри те, що як сингл вона не випускалася. У 1992 році кліп до пісні «Alive» був номенірован на MTV Video Music Award в номенаціі «Best Alternative Video».[13] «Jeremy» стала однією з найвідоміших пісень Pearl Jam, в 1993 році пісня номеніруется на Премія Ґреммі в номенаціях «Best Rock Song» і «Best Hard Rock Performance».[14] Кліп «Jeremy» був узятий MTV в жорстку ротацію і став великим хітом. У 1993 році на MTV Video Music Awards гурт перемагає в чотирьох з п'яти номіці, включаючи «Video of the Year» і «Best Group Video».[15]

Перевидання

24 березня 2009 року вийшло перевидання «Ten» в чотирьох версіях: Legacy, Deluxe, Вініл і Super Deluxe. Це було перше перевидання у запланованому перевипуску всієї спадщини Pearl Jam, який приурочений до 20-ти річчю гурту (2011).[16] Серед усього окремо оплачуваної матеріалу на всіх чотирьох версіях були: альбом ремастований Бренданом О'брайеном, нове оформлення, шість бонус треків («Brother», «Just a Girl», «Breath and a Scream», «State of Love and Trust», «2,000 Mile Blues» і «Evil Little Goat»), DVD виступу гурту на MTV Unplugged 1992 року (включаючи пісню «Oceans» , яка поряд з «Rockin' in the Free World» спочатку була вирізана з телеверсії). Вінілова версія доповнювалося LP з концертом гурту в «Magnuson Park», Сієтл 20 вересня 1992 року (також відомий як «Drop in the Park») та точною копією оригінальної «Momma-Son» демо-касети.

Щодо реміксу альбому Брендан О'Брайан заявив, «Гурт любив оригінальний мікс альбому, але також цікавилася тим, на що це буде походити, чи повинен я був розкрити протиріччя та зробити його ремікс... Звук оригінального «Ten» — це те, що купували та любили мільйони людей, тому я вагався з самого початку, щоб не вийшов безлад. Після довгих років постійного підштовхування з боку гурту, я міг з головою порине в ідею більш прямого звуку.».[16]

Перевидання альбому було продано в кількості 60 000 копій за перший тиждень продажів. Цей тиждень є другою з продажу альбому починаючи з Різдва 1993 року.[17] перевидання альбому не потрапило в чарти Billboard 200 та Top Rock Albums, оскільки в Billboard вважали, що це частина каталогу майбутнього перевидання, а таке дані чарти не розглядають.[17] Якщо б альбом таки потрапив в Billboard 200, То при продажу в 60 000 копій він би зайняв п'яте місце.[18] Перевидання також потрапило в ARIA Charts і зайняло 11 місце, що є найвищим досягненням з 14 червня 1992 року.

Схвалення

Публікатор Країна Список Рік Місце
Guitar World США "100 Greatest Guitar Albums of All Time"[19] 2006 15
National Association of Recording Merchandisers США "Definitive 200"[20] 2007 11
Pause & Play США "The 90s Top 100 Essential Albums"[21] 1999 11
Q Велика Британія "100 Greatest Albums Ever"[22] 2003 42
Q Велика Британія "100 Greatest Albums Ever"[23] 2006 59
Rolling Stone США "The 500 Greatest Albums of All Time"[24] 2003 205
Spin США "Top 90 Albums of the 90s"[25] 1999 33
Spin США "100 Greatest Albums, 1985–2005"[26] 2005 93
VH1 США "100 Greatest Albums of Rock & Roll"[27] 2003 83
Kerrang! Велика Британія "100 Albums You Must Hear Before You Die"[28] 1998 15
Nieuwe Revu Нідерланди "Top 100 Albums of All Time"[29] 1994 25
Musik Express/Sounds Німеччина "The 100 Masterpieces"[30] 1993 68
Rolling Stone Німеччина "The 500 Best Albums of All Time"[31] 2004 20
Juice Австралія "The 100 (+34) Greatest Albums of the 90s"[32] 1999 101
Viceversa Італія "100 Rock Albums"[33] 1996 99

Список пісень

# НазваАвтор слівАвтор музики Тривалість
1. «Once»  ВеддерГоссард 3:51
2. «Even Flow»  ВеддерГоссард 4:53
3. «Alive»  ВеддерГоссард 5:40
4. «Why Go»  ВеддерАмент 3:19
5. «Black»  ВеддерГоссард 5:44
6. «Jeremy»  ВеддерАмент 5:18
7. «Oceans»  ВеддерГоссард, Амент, Веддер 2:41
8. «Porch»  ВеддерГоссард 3:30
9. «Garden»  ВеддерГоссард, Амент 4:59
10. «Deep»  ВеддерГоссард, Амент 4:18
11. «Release» (Містить прихований трек «Master/Slave» на 5:20)ВеддерГоссард, Амент, Крузен, МакКреди, Веддер 5:05 +
53:24

Цікаво знати

  • Під кінець літа 1992 року альбом був не менш успішним ніж альбом Nevermind гурту Nirvana. Всього було продано понад 4 мільйони копій[34].
  • До сьогодні «Ten» — найуспішніший альбом в історії альтернативного року взагалі, і гранджу зокрема. Тільки в США було продано більш ніж 13500000 копій цього дебютного релізу[35]. Світовий тираж альбому перевалив за 25000000 проданих дисків. За показником продажів серед всіх рок альбомів, випущених в 90-ті, тільки альбом «Metallica» гурту Metallica перевершив комерційні досягнення дебюту Pearl Jam[36].
  • До альбому увійшли дві пісні («Jeremy» и «Alive»), які як сингли досягли статусу «золотих» (500 000 проданних копій), сингли «Even Flow», «Black» и «Oceans» лише трохи відстають
  • Журнал Metal Hammer включив «Ten» у список «200 найкращих рок-альбомів всіх часів[37].
  • Журнал Rolling Stone включилв „Ten“ до списку „500 найкращих альбомів[38].
  • Альбом потрапив у список «1001 Albums You Must Hear Before You Die» («1001 альбом які необхідно послухати до смерті»)[39].
  • «Ten» безперервно знаходився у Top 20 чарту Billboard 200 впродовж майже трьох років, з 1992 до 1995. Перевидання цього альбому, видане 2009 року, впродовж шести місяців трималося у Top 50.

Примітки

  1. Pearlman, Nina. Guitar World - «Black Days». December 2002.
  2. Scaggs, Austin. Rolling Stone — «Eddie Vedder: Addicted to Rock». April 21, 2006
  3. Holden, Stephen. The New York Times — «The Pop Life». January 12, 1994
  4. Snow, Mat. Q — «You, My Son, are Weird». November 1993.
  5. Fricke, David Pearl Jam: Ten. Rolling Stone (12 грудня 1991)
  6. Stud Brothers. Melody Maker — «Eddie Vedder Takes on The World». June 20, 1992.
  7. Huey, Steve. allmusic ( ((Ten > Review) )). All Music Guide. Архів оригіналу за 25 червня 2012. Процитовано 21 березня 2009.
  8. (March 1992). "Review: Ten". Q (p. 79)
  9. (January 1992). "Review: Ten". Stereo Review (p. 80).
  10. Pearl Jam 'Ten' // Kerrang!. — London, UK: EMAP. — Vol. 361.
  11. Browne, David Ten. Entertainment Weekly (13 грудня 1991)
  12. Christgau, Robert. «Turkey Shoot». robertchristgau.com. December 1, 1992. Retrieved on May 20, 2009
  13. 1992 MTV Video Music Awards
  14. 35th Grammy Awards
  15. 1993 MTV Video Music Awards
  16. Hay, Travis. Seattle Post-Intelligencer — «Pearl Jam's Ten gets the deluxe treatment with four reissues next year». December 10, 2008
  17. Trust, Gary. Billboard — «Ask Billboard». April 3, 2009
  18. Caulfield, Keith. Billboard — «'Now 30,' 'Hannah' Lead Busy Week on Billboard 200». April 1, 2009
  19. "100 Greatest Guitar Albums of All Time Архівовано 23 лютого 2009 у Wayback Machine.". Guitar World. October 2006.(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
  20. "Definitive 200". Rock and Roll Hall of Fame. 2007.(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
  21. The 90s Top 100 Essential Albums. Pause and Play. Архів оригіналу за 25 червня 2012. Процитовано 6 травня 2008.
  22. "Q readers 100 Greatest Albums Ever". Q. January 2003.(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
  23. "Q Readers 100 Greatest Albums Ever". Q. February 2006.(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
  24. The 500 Greatest Albums of All Time. Rolling Stone. Процитовано 6 травня 2008.
  25. Top 90 Albums of the 90's Top 90 Albums of the 90s. Spin. Процитовано 6 травня 2008.
  26. 100 Greatest Albums, 1985-2005. Spin (July 2005).
  27. 100 greatest albums of rock & roll (100 - 81). VH1.com. Retrieved on April 29, 2007.(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
  28. 100 Albums You Must Hear Before You Die. Kerrang!. Архів оригіналу за 25 червня 2012. Процитовано 6 травня 2008.
  29. Top 100 Albums of All Time. Nieuwe Revu. Архів оригіналу за 25 червня 2012. Процитовано 6 травня 2008.
  30. The 100 Masterpieces. Musik Express/Sounds. Архів оригіналу за 14 серпня 2013. Процитовано 6 травня 2008.
  31. The 500 Best Albums of All Time. Rolling Stone. Архів оригіналу за 14 серпня 2013. Процитовано 6 травня 2008.
  32. Greatest Albums The 100 (+34) Greatest Albums of the 90s. Juice. Процитовано 6 травня 2008.
  33. 100 Rock Albums. Viceversa. Архів оригіналу за 25 червня 2012. Процитовано 6 травня 2008.
  34. Історія гранджу від Віталія на Радіо-КПІ. Архів оригіналу за 15 квітня 2012. Процитовано 27 травня 2012.
  35. Week Ending June 5, 2011. Albums: Gaga's Record Drop-Off — Chart Watch. New.music.yahoo.com. 8 червня 2011. Архів оригіналу за 16 серпня 2013. Процитовано 13 серпня 2011.
  36. Geoff Mayfield (25 грудня 1999). 1999 The Year in Music Totally '90s: Diary of a Decade - The listing of Top Pop Albums of the '90s & Hot 100 Singles of the '90s. Billboard. Процитовано 15 жовтня 2010.
  37. 200 лучших альбомов. Размышления к двадцатилетию журнала Metal Hammer.
  38. “207) Ten». Rolling Stone. November 2003. Retrieved on April 27, 2007.
  39. The complete 1001 album list (2008 edition)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.