The Velvet Underground & Nico (альбом Record Club)

З початком капітальної реконструкції свого сайту в червні цього року, 19 червня Бек додав новий розділ — «Record Club». Його суть полягає у тому, що кожного тижня Хансен і запрошені сесійні музиканти грають кавер обраної пісні без репетицій і перезаписують повністю альбом виконавця, чиї пісні було вирішено переграти. Після довгого обговорення і майже остаточного рішення переграти Sex Packets гурту Digital Underground, команда змінила рішення на користь іншого «підпілля», The Velvet Underground, і їхнього епохального The Velvet Underground and Nico. Отже, відкриття «Record Club» відзначилось релізом відео «Sunday Morning». Кожної неділі у розділі з'являлось нове відео.[1] На серпень місяць у peer-to-peer системах вже був доступний весь альбом в аудіо форматі у вигляді сайт-ріпу. Офіційно не видавався.

Оригінальна обкладинка The Velvet Underground & Nico була намальована Енді Ворголом (англ. Andy Warhol) і вважається, мабуть, найхарактернішою та одною з найвпізнаваніших обкладинок альбомів усіх часів. Для переграного альбому Record Club Бек Хансен сам перемалював роботу Воргола простим олівцем.

Всі пісні написані Лу Рідом, крім зазначених.

1. Sunday Morning (Лу Рід, Джон Кейл) — 3:15
2. I'm Waiting for the Man — 4:04
3. Femme Fatale — 2: 42
4. Venus in Furs — 5:22
5. Run Run Run — 4:25
6. All Tomorrow's Parties — 5:16
7. Heroin — 6:40
8. There She Goes Again — 3:01
9. I'll Be Your Mirror — 2:32
10. The Black Angel's Death Song (Лу Рід, Джон Кейл) — 3:42
11. European Son (Лу Рід,Джон Кейл, Стерліґ Моріссон, Мо Такер) — 3:25

Бонуні композиції:

12. Heroin (Alternative Version) — 5:04

• Бек Хансен
• Ніґель Ґадріч (англ. Nigel Godrich)
• Джоуї Воронкер (англ. Joey Waronker)
• Браян Лебартон (англ. Brian Lebarton)
• Брем Інскор (англ. Bram Inscore)
• Йоу (англ. Yo)
• Джованні Рібісі (англ. Giovanni Ribisi)
• Кріс Холмс (англ. Chris Holmes)
• Торунн Магнусдоттір (англ. Thorunn Magnusdottir)