U-296
U-296 — німецький підводний човен типу VIIC/41, що входив до складу Військово-морських сил Третього Рейху за часів Другої світової війни. Закладений 23 січня 1943 року на верфі Bremer Vulkan у Бремені. Спущений на воду 5 вересня 1943 року, а 3 листопада 1943 року корабель увійшов до складу 8-ї навчальної флотилії ПЧ ВМС нацистської Німеччини[2]. Першим командиром став капітан-лейтенант Карл-Гайнц Раш.
U-296 | ||
---|---|---|
U-995, однотипний з U-296 | ||
Під прапором | Третій Рейх | |
Спуск на воду | 5 вересня 1943 року | |
Виведений зі складу флоту | 3 листопада 1943 року | |
Сучасний статус | Після 12 березня 1945 року зниклий безвісти, ймовірно підірвавшись на міні[1] | |
Основні характеристики | ||
Тип корабля | середній торпедний ДПЧ | |
Позначення проєкту | типу VIIC/41 | |
Швидкість (надводна) | 17,9 вузлів | |
Швидкість (підводна) | 8 вузлів | |
Робоча глибина занурення | 100 м | |
Гранична глибина занурення | 250 м | |
Дальність плавания | 8500 морських миль (15 700 км) на швидкості 10 вузлів (у надводному положенні) 80 морських миль (150 км) на швидкості 4 вузли (в підводному положенні) | |
Екіпаж | 44-60 осіб | |
Вартість | 4 714 000 ℛℳ | |
Розміри | ||
Водотоннажність надводна | 759 т | |
Водотоннажність підводна | 860 т | |
Довжина найбільша (по КВЛ) | 67,1 м | |
Ширина корпусу найб. | 6,2 м | |
Висота | 9,6 м | |
Середня осадка (по КВЛ) | 4,74 м | |
Силова установка | ||
дизель-електрична; 2 дизельних двигуни Germaniawerft M6V 40/46, 2 електродвигуни Siemens-Schuckert-Werke GU 343/38-8 | ||
Гвинти | 2 | |
Потужність | 2800—3200 к.с. (дизелі) 750 к.с. (електродвигуни) | |
Озброєння | ||
Артилерія | 1 × 88-мм палубна гармата SK C/35 | |
Торпедно- мінне озброєння |
4 носових і один кормовий ТА 14 торпед або 26 мін TMA чи TMB | |
ППО | 1 × 37-мм зенітна гармата Flak M42 2 × 20-мм зенітні гармати FlaK 30 |
Історія служби
U-296 належав до німецьких підводних човнів типу VIIC/41, однієї з модифікацій найчисленнішого типу субмарин Третього Рейху, яких було випущено 703 одиниці. Службу розпочав у складі 8-ї навчальної та з 1 серпня 1944 року — після завершення підготовки — у 9-й та пізніше в 11-ій бойових флотиліях ПЧ Крігсмаріне. З серпня 1944 до березня 1945 року підводний човен здійснив три бойових походи в Атлантичний океан, під час якого не потопив та не пошкодив жодного судна чи корабля.
Ймовірно 12 березня 1945 року або пізніше затонув у західному проході Північної протоки в Ірландському морі, вірогідніше підірвавшись на британських мінних полях T1 або T2. 42 члени екіпажу загинули.
Див. також
Література
- Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972).
- М. Э. Морозов, В. А. Нагирняк Стальные акулы Гитлера. Серия «VII». — М.: «Коллекция», «Яуза», «Эксмо», 2008. — 144 с. — ISBN 978-5-699-29092-5.
- Блэйр К. Подводная война Гитлера (1939—1942): Охотники = Clay Blair: Hitler's U-Boat War. T. 1: The Hunters, 1939—1942. Nowy Jork: Random House, 1996 / Пер. с англ. A.B. Николаева, И.А. Николаева. — М. : ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2001. — 640 с. — (Военноисторическая библиотека) — 7000 прим. — ISBN 5-17-004952-8. (рос.)