U-75 (1940)
U-75 — німецький підводний човен типу VII B, що входив до складу Військово-морських сил Третього Рейху за часів Другої світової війни. Закладений 15 грудня 1939 року на верфі Friedrich Krupp Germaniawerft у Кілі. Спущений на воду 18 жовтня 1940 року, а 19 грудня 1940 року корабель увійшов до складу ВМС нацистської Німеччини[1]. Єдиним командиром човна був капітан-лейтенант Гельмут Рінгельманн.
| U-75 | ||
|---|---|---|
 | ||
| Підводний човен U-52, аналогічний U-75 | ||
| Під прапором | .svg.png.webp){kind=small} Третій Рейх | |
| Спуск на воду | 18 жовтня 1940 року | |
| Виведений зі складу флоту | 19 грудня 1940 року | |
| Сучасний статус | 28 грудня 1941 року потоплений північніше єгипетського Мерса-Матруха глибинними бомбами британського есмінця «Кіплінг» | |
| Основні характеристики | ||
| Тип корабля | Торпедний ДПЧ | |
| Позначення проєкту | типу VII B | |
| Розробник проєкту | Friedrich Krupp Germaniawerft, Кіль | |
| Швидкість (надводна) | 17,9 вузлів | |
| Швидкість (підводна) | 8 вузлів | |
| Робоча глибина занурення | 100 м | |
| Гранична глибина занурення | 220 м | |
| Автономність плавания | 135—174 км на швидкості 4 вузли (в підводному положенні) 11 470 км на швидкості 10 вузлів (у надводному положенні) | |
| Екіпаж | 44-60 осіб | |
| Вартість | 4 439 000 ℛℳ | |
| Розміри | ||
| Водотоннажність надводна | 753 т | |
| Водотоннажність підводна | 857 т | |
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 66,5 м | |
| Ширина корпусу найб. | 6,2 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 4,74 м | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 1 × 88-мм палубна гармата SK C/35 1 × 20-мм зенітна гармата FlaK 30 Flakvierling | |
| Торпедно- мінне озброєння |
4 носових і один кормовий ТА. 14 торпед або 26 мін TMA або 39 мін TMB | |
U-75
Район загибелі U-75
Історія служби
U-75 належав до німецьких підводних човнів типу VII B, найчисленнішого типу субмарин Третього Рейху, яких було випущено 703 одиниці. З квітня до грудня 1941 року підводний човен здійснив п'ять бойових походів в Атлантичний океан та Середземне море, під час якого потопив 9 суден противника, зокрема два малі десантні кораблі, сумарною водотоннажністю 38 628 брутто-регістрових тонн[2].
Перелік уражених U-75 суден у бойових походах
Перелік затоплених суден та кораблів[2]
| № | Дата | Назва | Тип | Належність | Водотоннажність (брт) | Вантаж | Конвой | Результат та координати | Наслідки атаки для екіпажу | Прим. |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Перший похід (10.04—12.05.1941, 33 доби; Кіль—Сен-Назер)[3] | ||||||||||
| 1 | 29 квітня 1941 | «Сіті оф Наджпур»[4] | суховантажне судно |  Велика Британія |
10146 | 2184 тонни генерального вантажу | потоплено 52°30′ пн. ш. 26°00′ зх. д. |
468 (17 загиблих та 451 вцілілий) | ||
| Другий похід (29.05—3.07.1941, 36 діб; Сен-Назер—Сен-Назер) | ||||||||||
| 2 | 3 червня 1941 | Eibergen[5] | суховантажне судно |  Нідерланди |
4801 | баласт | Конвой OB 327 | потоплено 48°02′ пн. ш. 25°06′ зх. д. |
39 (4 загиблих та 35 вцілілих) | |
| 3 | 3 червня 1941 | Inversuir[6] | танкер | Велика Британія |
9456 | баласт | Конвой OB 327 | потоплений 48°30′ пн. ш. 28°30′ зх. д. |
45 (усі вцілілі) | |
| 4 | 25 червня 1941 | Schie[7] | суховантажне судно | Нідерланди |
1967 | баласт | Конвой OB 336 | потоплено 53°02′ пн. ш. 42°10′ зх. д. |
29 (усі загинули) | |
| Третій похід (29.07—25.08.1941, 28 діб; Сен-Назер—Сен-Назер) | ||||||||||
| 5 | 5 серпня 1941 | Cape Rodney[8] | суховантажне судно | Велика Британія |
4512 | 7320 тонн пальових зерен, горіхів та магнієвої руди | Конвой SL 81 | потоплено 53°26′ пн. ш. 15°40′ зх. д. |
39 (усі вцілілі) | |
| 6 | 5 серпня 1941 | Harlingen[9] | суховантажне судно | Велика Британія |
5415 | 8000 тонн продукції Західної Африки | Конвой SL 81 | потоплено 53°26′ пн. ш. 15°40′ зх. д. |
42 (3 загинули та 39 вцілілі) | |
| Четвертий похід (27.09—2.11.1941, 37 діб; Сен-Назер—Саламін) | ||||||||||
| 7 | 12 жовтня 1941 | HMS TLC-2 (A 2)[10] | десантний корабель |  Військово-морські сили Великої Британії |
372 | потоплений 32°08′ пн. ш. 24°56′ сх. д. |
16 офіцерів та матросів (усі загинули) | |||
| 8 | 12 жовтня 1941 | HMS TLC-7 (A 7)[11] | десантний корабель | Військово-морські сили Великої Британії |
372 | потоплений 32°08′ пн. ш. 24°56′ сх. д. |
22 офіцери та матроси (21 загиблий та 1 вцілів) | |||
| П'ятий похід (22.12—28.12.1941, 7 діб; Саламін—загибель) | ||||||||||
| 9 | 28 грудня 1941 | Volo[12] | суховантажне судно | Велика Британія |
1587 | баласт | Конвой ME 8 | потоплений 31°45′ пн. ш. 26°48′ сх. д. |
38 (24 загинуло та 14 вціліло) | |
Див. також
Примітки
- Виноски
- Джерела
Джерела
- U-75. на uboat.net. (англ.)
Література
- Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972).
- М. Э. Морозов, В. А. Нагирняк Стальные акулы Гитлера. Серия «VII». — М.: «Коллекция», «Яуза», «Эксмо», 2008. — 144 с. — ISBN 978-5-699-29092-5.
- Блэйр К. Подводная война Гитлера (1939—1942): Охотники = Clay Blair: Hitler's U-Boat War. T. 1: The Hunters, 1939—1942. Nowy Jork: Random House, 1996 / Пер. с англ. A.B. Николаева, И.А. Николаева. — М. : ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2001. — 640 с. — (Военноисторическая библиотека) — 7000 прим. — ISBN 5-17-004952-8. (рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.