V Гідри

V Гідри (V Hydrae, V Hya) – вуглецева зоря у сузір'ї Гідри.

V Гідри

Розташування V Гідри у сузір'ї
Дані спостереження
Епоха J2000
Сузір’я Гідра
Пряме піднесення 10г 51х 37.25661с[1]
Схилення 21° 15 00.3245[1]
Видима зоряна величина (V) 6.0 - 12.3[2]
Характеристики
Спектральний клас C6,3e-C7,5e(N6e)[3]
Показник кольору (B−V) +5.43[4]
Показник кольору (U−B)
Тип змінності SRa[3]
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) 14.80[5] км/c
Власний рух (μ) Пр.сх.: 11.02 ± 1.14[1] мас/р
Схил.: 2.29 ± 1.16[1] мас/р
Паралакс (π) 1.44 ± 1.41 мас
Відстань прибл. 2000 св. р.
(прибл. 700 пк)
Абсолютна зоряна
величина
(MV)
3.5 to +1.8[6]
Подробиці
А
Маса 1.0[7] M
Радіус 430[8] R
Світність 7 850[7] L
Ефективна температура 2 650[7]  K
Гравітація 0.5[7] м/сек2
Обертання 11 - 14[7]
Подробиці
В
Маса <1[8] M
Інші позначення
V Hya, BD20°3283, HIP 53085, 2MASS J10513724-2115002, IRAS 10491-2059, WDS J10516-2115
Посилання
SIMBADдані для V+Hydrae

Змінність

V Гідри є напівправильною змінною зорею типу SRa, іноді її відносять до Мірид. Її світність коливається між першою та другою зоряною величиною з періодом 530 днів, але також має сильні згасання з періодом близько 6160 днів (майже 17 років), коли світність може досягати 12 зоряної величини.[2][9]

Еволюційна стадія

V Гідри є вуглецевою зорею на стадії АВГ, процес зачерпування в якій призводить до переважання в її атмосфері вуглецю над киснем. Рівень втрати маси з V Гідри свідчить про те, що вона перебуває наприкінці стадії АВГ і близька до повної втрати атмосфери та формування планетарної туманності. Її іноді відносять до об'єктів після АВГ.[10]

Компоненти

У V Гідри є видимий компонент на кутовій відстані 46". Його світність становить 11,5 зоряної величини[6].

У V Гідри є також невидимий компонент, який обертається з періодом майже 8,5 років. Його було виявлено за сплесками ультрафіолетового випромінювання та викидами речовини, пов'язаними з проходженням периастру[11][8]. Вважається, що різке зниження яскравості, яке відбувається з періодом трохи менше сімнадцяти років, спричинено проходженням перед зорею супутника та пов'язаної з ним хмари[11].

Снаряди

Художнє зображення викидів плазми з V Гідри.

Біля V Гідри спостерігаються високошвидкісні витоки речовини, колімовані в джети, та диск із речовини навколо зорі. Оскільки вважається, що зоря перебуває в кінці еволюційної стадії АВГ і починає формувати планетарну туманність, механізм викиду речовини може пролити світло на процес формування планетарних туманностей. Викиди формуються у вигляді снарядів із речовини, які вистрілюють щоразу, як компактний компонент зорі проходить по своїй сильно витягнутій орбіті поблизу червоного гіганта. Снаряди розлітаються у протилежних напрямках по різних орбітах, спричинених спусковими механізмами викидів[8].

Див. також

Примітки

  1. Watson, Christopher (4 січня 2010). V Hydrae. The International Variable Star Index. American Association of Variable Star Observers. Процитовано 12 жовтня 2016.
  2. Samus, N. N.; Durlevich, O. V. (2009). VizieR Online Data Catalog: General Catalogue of Variable Stars (Samus+ 2007-2013). VizieR On-line Data Catalog: B/gcvs. Originally published in: 2009yCat....102025S 1. Bibcode:2009yCat....102025S.
  3. Ducati, J. R. (2002). VizieR Online Data Catalog: Catalogue of Stellar Photometry in Johnson's 11-color system. CDS/ADC Collection of Electronic Catalogues 2237. Bibcode:2002yCat.2237....0D.
  4. Gontcharov, G. A. (2006). Pulkovo Compilation of Radial Velocities for 35 495 Hipparcos stars in a common system. Astronomy Letters 32 (11): 759. Bibcode:2006AstL...32..759G. doi:10.1134/S1063773706110065.
  5. Gordon, Courtney P. (1968). The Absolute Magnitudes of Carbon Stars. Publications of the Astronomical Society of the Pacific 80: 597. Bibcode:1968PASP...80..597G. doi:10.1086/128694.
  6. Zhao-Geisler, R.; Quirrenbach, A.; Köhler, R.; Lopez, B. (2012). Dust and molecular shells in asymptotic giant branch stars. Astronomy & Astrophysics 545: A56. Bibcode:2012A&A...545A..56Z. arXiv:1207.3767. doi:10.1051/0004-6361/201118150.
  7. Olivier, Enrico A.; Whitelock, Patricia; Marang, Fred (2001). Dust-enshrouded asymptotic giant branch stars in the solar neighbourhood. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 326 (2): 490. Bibcode:2001MNRAS.326..490O. arXiv:astro-ph/0103294. doi:10.1046/j.1365-8711.2001.04511.x.
  8. Knapp, G. R.; Crosas, M.; Young, K.; Ivezić, Željko (2000). Atomic Carbon in the Envelopes of Carbon‐rich Post–Asymptotic Giant Branch Stars. The Astrophysical Journal 534: 324. doi:10.1086/308731.
  9. Sahai, R.; Findeisen, K.; Gil De Paz, A.; Sánchez Contreras, C. (2008). Binarity in Cool Asymptotic Giant Branch Stars: A GALEX Search for Ultraviolet Excesses. The Astrophysical Journal 689 (2): 1274–1278. Bibcode:2008ApJ...689.1274S. doi:10.1086/592559.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.