Veronica alatavica

Вероніка алатавська[1] (Veronica alatavica) багаторічна трав'яниста рослина, вид роду Вероніка (Veronica) родини Подорожникових (Plantaginaceae).

Вероніка алтавська
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Губоцвіті (Lamiales)
Родина: Подорожникові (Plantaginaceae)
Рід: Вероніка (рід) (Veronica)
Вид:
Вероніка алтавська (V. alatavica)
Біноміальна назва
Veronica alatavica
Popov, 1938

Морфологічна характеристика

Кореневище гіллясте, потужне, дерев'янисте.

Стебла висотою 30-50 см, здебільшого численні, прямі, циліндричні, прості або дуже рідко гіллясті.

Листки довжиною 3-5 см, шириною 0,8-2 см, довгасто-ланцетні або довгасті, клиноподібно звужені до основи, на верхівці гострі або загострені, на черешках, довжиною близько 0,5 мм, по краю зубчаті або пилчасті, вгорі зменшені. У пазухах листків розвиваються укорочені пагони з кількома дрібними листям.

Суцвіття — колосоподібна, подовжена китиця, довжиною 4-15 см, густа і циліндрична, переважно проста і кінцева; іноді в пазухах верхніх листків розвинені бічні китиці, які разом з кінцевою утворюють майже китицеподібне суцвіття, біля основи китиця іноді переривчаста.

Поширення і екологія

Тянь-Шань: Алатау, окремі місцезнаходження в Кунгей-Алатау і Терськей-Алатау. Ендемік, а також палеоендемік гір Середньої Азії.

Зростає на луках і щебенистих схилах в субальпійському поясі, на висотах 2500–2600 м над рівнем моря.

Систематика

Згідно систематики, наведеній на сайті «The Plant List»[2] Veronica alatavica Popov є синонімом Pseudolysimachion alatavicum (Popov) Holub.

Примітки

  1. Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
  2. Veronica alatavica на сайті «The Plant List» (англ.)

Джерела

  • Флора СССР. В 30-ти томах / Начато при руководстве и под главной редакцией акад. В. Л. Комарова; Ред. тома Б. К. Шишкин и Е. Г. Бобров. — М.—Л.: Изд-во АН СССР, 1955. — Т. XXII. — С. 385–386. — 861 с. — 3000 экз.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.