Комаров Володимир Леонтійович
Комаров Володимир Леонтійович | |
---|---|
Владимир Леонтьевич Комаров | |
| |
Народився |
1 (13) жовтня 1869 Санкт-Петербург Російська імперія |
Помер |
5 грудня 1945 (76 років) Москва, РРФСР, СРСР |
Поховання | |
Країна |
Російська імперія СРСР |
Діяльність | ботанік, географ, птеридолог, фіколог, політик, мандрівник-дослідник |
Alma mater | Петербурзький університет |
Галузь | географія,ботаніка |
Заклад | Академія наук СРСР |
Посада | депутат Верховної ради СРСР |
Звання | академік АН СРСР і Список академіків АН СРСР |
Ступінь | доктор біологічних наук |
Відомі учні | Є. М. Алісова-Клобукова |
Членство | Петербурзька академія наук, Товариство з вивчення Амурського краюd, Російське географічне товариство, Російська академія наук, Руське ботанічне товариство, Академія наук СРСР і Болгарська академія наук |
Нагороди | |
Автограф | |
Комаров Володимир Леонтійович у Вікісховищі |
Комаро́в Володи́мир Лео́нтійович (нар. 1 (13) жовтня 1869, Санкт-Петербург — 5 грудня 1945, Москва) — видатний російський та радянський ботанік, географ, мандрівник, систематик біологічних таксонів, академік. Президент Академії Наук СРСР (1936—1945), один з організаторів її філіалів, почесний президент географічного товариства СРСР . Член-корреспондент Академії наук (1914), дійсний член (1920), віце-президент (1930–1936) і президент (1936–1945) Академії наук СРСР.[2]
Дослідження
Досліджував природу Середньої Азії, Сибіру, Далекого Сходу, Маньчжурії.
Камчатська експедиція
Керівник Камчатської комплексної експедиції Російського географічного товариства, яка 9 червня 1908 року прибула у Петропавловськ-Камчатський. Загін на чолі з ним проводив дослідження у літні сезони 1908–1909 років. За цей час двічі перетнув півострів по лінії Петропавловськ — Большерєцьк — Усть-Камчатськ — гирло р. Тігіль. Досліджував райони Петропавловська й Паратунських ключів, долини р. Авачі й Поперечної, район Малкинських гарячих джерел, долину р. Камчатка, околиці Кроноцького озера, гори Крашенникова, вулкани Узон та Кіхпинич, східне узбережжя острова.[2]
Крім ботанічних, загін проводив також метеорологічні спостереження, вивчав озера, вулканічні та гірсько-льодовикові форми рельєфу, джерела, геологічну будову території, побут населення. Установив і описав гірські рослинні пояси на Східному (Валагінському) хребті, відкрив грязьові сопки. Уперше описав нові джерела і класифікував їх за хімічним складом.[2]
Першим виявив сліди стародавнього зледеніння на Саянах. Відкрив родовища мінералу содаліту в Зеравшані. Зробив класичний опис рослинності Камчатки, запропонував розрізняти на кожному материку не тільки широтні зони, а й по три меридіальних (дві океанічні та одну континентальну).
Розробив ботаніко-георгафічне районування південної частини Далекого Сходу, обґрунтував межі виділених областей. Обробив ботанічні колекції Пржевальського М.М та Потаніна Г. М.[2]
Пам'ять
Географічні об'єкти
Ім'ям Комарова названо
- Пік Комарова
- Льодовики
- Льодовик Комарова (Тянь-Шань)
- Льодовик Комарова (Урал)
- Гора Комарова
- Комарово — селище Ленінградської області.[2]
- Уссурійський заповідник імені академіка Комарова. В.Л
Примітки
- IPNI. Kom..
- Географічні відкриття, дослідження і дослідники — Галицький. В.І, Галицька. Н.Ф ISBN 5-330-00326-1