Комаров Володимир Леонтійович

Комаров Володимир Леонтійович
Владимир Леонтьевич Комаров
Народився 1 (13) жовтня 1869(1869-10-13)
Санкт-Петербург Російська імперія
Помер 5 грудня 1945(1945-12-05) (76 років)
Москва, РРФСР, СРСР
Поховання
Новодівичий цвинтар : 
Країна Російська імперія
 СРСР
Діяльність ботанік, географ, птеридолог, фіколог, політик, мандрівник-дослідник
Alma mater Петербурзький університет
Галузь географія,ботаніка
Заклад Академія наук СРСР
Посада депутат Верховної ради СРСР
Звання академік АН СРСР і Список академіків АН СРСР
Ступінь доктор біологічних наук
Відомі учні Є. М. Алісова-Клобукова
Членство Петербурзька академія наук, Товариство з вивчення Амурського краюd, Російське географічне товариство, Російська академія наук, Руське ботанічне товариство, Академія наук СРСР і Болгарська академія наук
Нагороди
Автограф
 Комаров Володимир Леонтійович у Вікісховищі

Комаро́в Володи́мир Лео́нтійович (нар. 1 (13) жовтня 1869(18691013), Санкт-Петербург — 5 грудня 1945, Москва) — видатний російський та радянський ботанік, географ, мандрівник, систематик біологічних таксонів, академік. Президент Академії Наук СРСР (1936—1945), один з організаторів її філіалів, почесний президент географічного товариства СРСР . Член-корреспондент Академії наук (1914), дійсний член (1920), віце-президент (1930–1936) і президент (1936–1945) Академії наук СРСР.[2]

Дослідження

Досліджував природу Середньої Азії, Сибіру, Далекого Сходу, Маньчжурії.

Камчатська експедиція

Керівник Камчатської комплексної експедиції Російського географічного товариства, яка 9 червня 1908 року прибула у Петропавловськ-Камчатський. Загін на чолі з ним проводив дослідження у літні сезони 1908–1909 років. За цей час двічі перетнув півострів по лінії Петропавловськ — Большерєцьк — Усть-Камчатськ — гирло р. Тігіль. Досліджував райони Петропавловська й Паратунських ключів, долини р. Авачі й Поперечної, район Малкинських гарячих джерел, долину р. Камчатка, околиці Кроноцького озера, гори Крашенникова, вулкани Узон та Кіхпинич, східне узбережжя острова.[2]

Крім ботанічних, загін проводив також метеорологічні спостереження, вивчав озера, вулканічні та гірсько-льодовикові форми рельєфу, джерела, геологічну будову території, побут населення. Установив і описав гірські рослинні пояси на Східному (Валагінському) хребті, відкрив грязьові сопки. Уперше описав нові джерела і класифікував їх за хімічним складом.[2]

Першим виявив сліди стародавнього зледеніння на Саянах. Відкрив родовища мінералу содаліту в Зеравшані. Зробив класичний опис рослинності Камчатки, запропонував розрізняти на кожному материку не тільки широтні зони, а й по три меридіальних (дві океанічні та одну континентальну).

Розробив ботаніко-георгафічне районування південної частини Далекого Сходу, обґрунтував межі виділених областей. Обробив ботанічні колекції Пржевальського М.М та Потаніна Г. М.[2]

Пам'ять

Географічні об'єкти

Ім'ям Комарова названо

  • Пік Комарова
  • Льодовики
    • Льодовик Комарова (Тянь-Шань)
    • Льодовик Комарова (Урал)
  • Гора Комарова
  • Комарово — селище Ленінградської області.[2]
  • Уссурійський заповідник імені академіка Комарова. В.Л

Біологічні види

На честь Комарова названо 43 види рослин та тварин, серед яких

Примітки
  1. IPNI.  Kom..
  2. Географічні відкриття, дослідження і дослідники — Галицький. В.І, Галицька. Н.Ф ISBN 5-330-00326-1
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.