Xenacoelomorpha

Опис

Червоподібні морські тварини. Бентосні, планктонні, а також на поверхні водоростей та коралів, або в кишечнику голотурій. Довжина тіла від декількох міліметрів до 10 см. Нервова система базиепідермальна, мозок відсутній. У ксенотурбеллід це проста нервова мережа, спеціалізована концентрація нейронів відсутня. Органами чуття є статоцисти і, у деяких груп, найпростіші оцеллії.[2][3]

Класифікація

Включає два підтипи і близько 400 видів, 115 родів та 19 родин[4].

Філогенія

Спершу тип вважали представником вторинноротих, проте молекулярний аналіз транскриптоми показав, що Xenacoelomorpha є базальною групою двобічно-симетричних (Bilateria) та сестринською до Nephrozoa (яка об'єднує первісноротих і вторинноротих).

Філогенічна кладограма, що показує систематичне положення Xenacoelomorpha:[5]

Bilateria
 

Xenacoelomorpha

 
Nephrozoa
Deuterostomia
 

Chordata

 
 

Ambulacraria

 
 
Protostomia
Ecdysozoa
Scalidophora
 

Priapulida

 
 

Kinorhyncha

 
 
 
Nematoida
 

Nematoda

 
 

Nematomorpha

 
 
 
 

Loricifera

 
Panarthropoda
 

Onychophora

 
Tactopoda
 

Tardigrada

 
 

Arthropoda

 
 
 
 
 
>529 mya
Spiralia
Gnathifera
 

Rotifera

 
 

Chaetognatha

 
 
Platytrochozoa
 

Platyhelminthes

 
Lophotrochozoa
 

Mollusca

 
 

Annelida

 
550 mya
580 mya
 
 

†Kimberella

 
610 mya
 
 

Примітки
  1. Tyler, S.; Schilling, S.; Hooge, M.; Bush, L.F. (2006–2016). Xenacoelomorpha. Turbellarian taxonomic database. Version 1.7. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 3 лютого 2016.
  2. Achatz Johannes G., Chiodin Marta, Salvenmoser Willi, Tyler Seth, Martinez Pedro. (June 2013). The Acoela: on their kind and kinships, especially with nemertodermatids and xenoturbellids (Bilateria incertae sedis). Organisms Diversity & Evolution 13 (2): 267—286. ISSN 1439-6092. doi:10.1007/s13127-012-0112-4.
  3. Perea-Atienza E., Gavilan B., Chiodin M., Abril J. F., Hoff K. J., Poustka A. J., Martinez P. (2015). The nervous system of Xenacoelomorpha: a genomic perspective. Journal of Experimental Biology 218 (4): 618—628. ISSN 0022-0949. doi:10.1242/jeb.110379.
  4. Seth Tyler & Schilling: Phylum Xenacoelomorpha (PDF; 33 & nbsp; kB), Zootaxa 3148 © 2011 Magnolia Press.
  5. Peterson, Kevin J.; Cotton, James A.; Gehling, James G.; Pisani, Davide (27 квітня 2008). The Ediacaran emergence of bilaterians: congruence between the genetic and the geological fossil records. Philosophical Transactions of the Royal Society of London B: Biological Sciences 363 (1496): 1435–1443. PMC 2614224. PMID 18192191. doi:10.1098/rstb.2007.2233.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.