«Березівська» сотня УПА
Файл:Березівська сотня.jpg
| Сотня УПА «Березівська» | |
|---|---|
| На службі | 1944 — 1948 |
| Країна |
 Українська держава (1941) |
| Належність |
 УПА |
| Чисельність | Сотня |
| У складі | ТВ-21 «Гуцульщина» |
«Березівська» сотня УПА — військовий підрозділ УПА, сформований 1944 року в карпатських лісах переважно з уродженців сіл Вижній Березів, Нижній Березів, Середній Березів та Баня-Березів, тепер Косівського району Івано-Франківської області.
Розформована 1948-го згідно з наказом командування УПА-Захід.
Походження
Початки цієї сотні УПА сягають ще 1941-го, коли озброєний загін українських патріотів з цих гірських гуцульських сіл разом з іншими загонами зав'язав бій на початку липня з передовими частинами угорської армії та 1943-го, коли зав'язалася Українська Національна Самооборона.
Адміністративне підпорядкування
Сама назва Березівської сотні УПА мала не офіційний характер, а чисто народний. Входила до складу куреня «Карпатський» військової округи «Говерля» тактичного відтинка «Гуцульщина» УПА-Захід.
Бійці
Командирами Березівської сотні були:
- Негрич Дмитро «Мороз»
- сотник «Юрко» родом з Тернопільщини
- сотенний «Підгірський» — Приймак Кость
- Симчич Мирослав — «Кривоніс».
Участь у військових діях
«Сотня Мороза», як називали її в горах, звела низку боїв з німцями, угорцями, з військами НКВС та прикордонниками СРСР (1944–1947).
Основні її бої відбулися на присілку Рушір села Люча у жовтні 1944-го. 15 січня 1945-го в цьому ж місці розбито полк радянських каральних військ НКВС, в тому числі вбитий і їхній командир Герой Радянського Союзу генерал Ніколай Дергачов.[1] Восени 1945-го —тригодинний бій за Вижній Березів, де зазнав поразки загін так званої «чорної рубахи» — відбірних вояків радянських військ. У бої за «бандерівську столицю» село Космач (1945–1946), повстанцям допомагали мешканці навколишніх сіл.
Березівська сотня УПА мала походи на Поділля та Буковину, знищуючи більшовицькі залоги, — слава про неї линула по всіх Карпатах. Це була одна з найбоєздатніших військових частин УПА. Чисельний її склад у 1944 — 180 стрільців, 1945 — до 250, 1947 — до 80.
У кіно
2008 року режисер Сергій Цимбал зняв документальний фільм «Бандерівська столиця», у якій Березівська сотня Мирослава Симчича (Кривоноса), що входила до складу Карпатського куреню, стала головним героєм фільму.
Джерела
- Енциклопедія Коломийщини, зшиток 2, літера Б
- Дем'янюк П. 'Україна буде' // Агро, Коломия. — 1991. — 14 листопада;
- Василевський П. 'Бій за «Бандерівську столицю»' // За Вільну Україну. [Львів]. — 1995. — 13 січня;
- Самарів В. 'В бою під Рушіром' // Галичина. (Івано-Франківськ). — 1995. — З0 серпня.