Євген Кватерник
Євген Кватерник (Eugen Kvaternik; 31 жовтня 1825, Загреб, тепер Хорватія — 11 жовтня 1871, Раковиця, Кордун, тепер Хорватія) — хорватський політичний письменник і діяч, один із засновників Хорватської партії права.
Євген Кватерник | |
---|---|
Eugen Kvaternik | |
Пам'ятник Євгену Кватернику в селі Раковиці, де він загинув | |
Народився |
31 жовтня 1825 Загреб, тепер Хорватія |
Помер |
11 жовтня 1871 (45 років) Раковиця, Кордун, тепер Хорватія ·вбитий під час повстання |
Поховання | Загребський собор |
Громадянство | Австро-Угорщина |
Національність | хорват |
Діяльність | хорватський політичний письменник і діяч |
Відомий завдяки | один із засновників Хорватської партії права |
Alma mater | Університет Печа |
Знання мов | хорватська |
Партія | Хорватська партія права |
Конфесія | Католицизм |
Автограф | |
Нині його ім'я носить одна з площ столиці Хорватії.
Життєпис
Дитинство, юність і початок політичної кар'єри
Євген Кватерник народився 31 жовтня 1825 року в Загребі, в сім'ї професора. В 1842—44 роках вивчав теологію в Сені та Загребі, потім — право (1844—45) і педагогіку (1845—46) в Пешті. У 1847 році здобув право викладати, а 1848 року — право займатися адвокатською діяльністю.
Після скасування в 1848 році баном Йосипом Єлачичем феодалізму, хорватам була надана більша незалежність від Австро-Угорщини. Це надихало прибічників повної незалежності Хорватії, серед яких був і Кватерник. Пропрацювавши адвокатом у місті Брод-на-Купі з 1851 до 1857 року, він був змушений емігрувати з Австро-Угорщини у зв'язку із забороною займатись адвокатською практикою.
1858 року Євген Кватерник пробував знайти політичну підтримку в Російської імперії, де перебував в еміграції. Коли це не вдалося, Кватерник вирішив дистанціюватися від усіх слов'янських держав і народів та звернутися по допомогу до Франції.
Створення Хорватської партії права
Повернувшись у Загреб в 1860 році, Кватерник був обраний депутатом Парламенту Хорватії. 26 червня 1861 року разом з іншим депутатом — Анте Старчевичем представив на засіданні Сабору програму, що декларувала наділення Хорватії правами широкої автономії у складі Габсбурзької монархії (на той час країну було розділено на декілька частин). Таким чином цю дату — 26 червня 1861 року прийнято вважати днем заснування Хорватської партії права.
У 1862 році за свою політичну діяльність Кватерник спочатку був заарештований, а потім — висланий з Австро-Угорщини. Перебуваючи в Італії, співпрацював із Джузеппе Гарібальді і польськими, угорськими та чеськими емігрантами.
Після коронації Франца Йосифа в 1867 році Кватернику нарешті було дозволено повернутися на батьківщину.
Повстання в Раковиці і загибель
На початку жовтня 1871 року Кватерник і кілька членів Хорватської партії права, не погоджуючись зокрема і з офіційною політикою власної партії, почали повстання в селі Раковиця в Кордуні. Повсталі проголосили наступні цілі:
- Звільнення хорватів від австрійського й угорського утиску.
- Проголошення незалежної Хорватії.
- Загальна рівність перед Законом.
- Муніципальне самоврядування.
- Скасування Військової границі і утворення вільних жупаній.
- Повага до всіх релігій.
Повсталі також закликали приєднатися до них православних сербів, що деякі з них і зробили, проте повстання було швидко придушене. Більшість учасників, включаючи Кватерника, були вбиті.
Бібліографія
- "La Croatie et la confédération italienne. Avec une introduction par L. Leouzon Le Duc", Paris, 1859.
- "Das historisch-diplomatische Verhältniss des Königreichs Kroatien zu der ungarischen St. Stephans-Krone", Zagreb, 1860.
- "Govor na Saboru trojedne kraljevine dne 18. lipnja 1861", Zagreb, 1861.
- "Was ist die Wahrheit? Eine Erwiederung auf das Szálaysche Pamphlet betitelt 'Zur Kroatischen Frage'.", Zagreb, 1861.
- "Odgovor 'Pozoru' na članak 'Odziv' u 108. broju sadržan", Zagreb 1862.
- "Politička razmatranja. Na raskrižju hrvatskog naroda", Sv. 1 i 2. Zagreb, 1862.
- "Nekoliko riječi mojim nazlobnikom i ozloglasiteljem", Zagreb, 1862.
- "Hrvatski glavničar ili putokaz k narodnoj obrtnosti a kroz ovu k narodnjem blagostanju", Zagreb, 1863.
- "Istočno pitanje i Hrvati. Historično-pravna rasprava", Zagreb, 1868.
- "Riječ u zgodno vrijeme", Zagreb, 1870.
- "Izvještaj o dopuštanju izlaženja lista 'Hervatska'. Napisali -, V. Bach, Zagreb, 1870.
- "Otvoreno pismo od 25. studenoga 1870. u vezi s izdavanjem političkog časopisa 'Hervatska'.", Zagreb, (Bez oznake godine).
- посмертно:
- "Historičko-diplomatski odnošaj Kraljevine Hrvatske napram ugarskoj kruni sv. Stjepana.", Zadar, 1894.
- "Prvo progonstvo Eugena Kvaternika. Godine 1858-1860. Prilog za noviju hrvatsku povijest.", Zagreb, 1907. Po Kvaternikovom dnevniku priredio Kerubin Šegvić.
- "Drugo progonstvo Eugena Kvaternika. Godine 1861-1865. Prilog za povijest konspiracije naroda proti Austriji. Ozažeo iz njegova dnevnika [i priredio za tisak Kerubin Šegvić].", Zagreb, 1907.
- "Promemorija princu Jeromeu Napoleonu. Preveo i predgovor napisao Franjo Bučar.", Матиця Хорватська, Zagreb, 1936.
Джерела і посилання
- Советская историческая энциклопедия: Кватерник (рос.)
- Šeper. Євген Кватерник // Österreichisches Biographisches Lexikon 1815—1950 (ÖBL). — Wien: Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, 1969. — Band 4, S. 383. (нім.)
- Biografije: Eugen Kvaternik (хор.)
- Ferdo Šišić: Kvaternik (Rakovička buna) (хор.)