Єнні Берггрен

У кінці 1980-х Берггрен разом із Йонні Лінденом і Нікласом Транком створили групу Tech Noir, яка потім перетворилася в Ace of Base. Єнні вчилася в цей час в університеті, хотіла стати вчителькою, однак після підписання контракту з датською компанією звукозапису Mega Records змінила плани. Компанія випустила дебютний альбом, який розійшовся у світі тиражем в 30 млн примірників.

Спочатку ролі Лінн і Єнні в колективі були однакові, хоча компанії звукозапису віддавали пріоритет Лінн, яка виконувала більшість композицій. На початку творчої кар'єри Лінн і Єнні практично не брали участі у формуванні репертуару групи, не займалися продюсерською діяльністю. Пізніше Лінн стала усуватися від активної позиції в групі, і поступово Єнні вийшла на перші ролі.

Єнні Берггрен написала кілька пісень для альбому The Bridge, у тому числі «Ravine» (пісня присвячена нападу на неї і її сім'ю 27 квітня), «Wave Wet Sand» і «Experience Pearls». Надалі вона продовжила писати сингли для гурту, і її пісні потрапили в усі успішні альбоми Ace of Base.

Вночі 27 квітня 1994 року на Єнні і її матір в їх будинку напала з психічно хвора дівчина, яка переслідувала Єнні і вистежила її[4] . Мати Берггрен отримала ножові поранення рук. Дівчина виявилася 21-річною громадянкою Німеччини Мануелою Бегрендт, якій був заборонений в'їзд до Швеції.

Берггрен волонтерка, брала участь у багатьох гуманітарних акціях. Проводила християнські концерти, виступала в церковному хорі. 18 вересня 2004 року одружилася з шведським піаністом Якобом Петреном[5] . Народила сина і доньку[6]. Проживає з родиною в Гетеборзі.

Єнні Берггрен у 2008 році

У 2007—2009 роках Берггрен, Юнас і Ульф з концертами відвідали багато країн Європи і Азії. Під час туру вони записали кілька нових пісень і випустили п'ятий студійний альбом[7] . Гурт, який став виглядати як тріо, не зміг знайти звукозаписну компанію, і Берггрен стала самостійно працювати над матеріалом для сольного альбому[8][9]. У 2009 році Берггрен зареєструвала аккаунт в Твіттер, де заявила, що працює над синглами для сольного альбому.[9][10][11]

У цей час Ульф і Йонас запросили в гурт двох нових вокалісток, Клару Хагман і Юлію Вільямсон.[12][13][14] Коли з'явилася така інформація, Йонас і Берггрен практично одночасно заявили, що новий склад не називатиметься Ace of Base, для проєкту буде запропоновано нову назву.[13][15][16]

У підсумку альтернативна назва стала частково зміненою оригінальною: "Ace.of.Base ", додалося графічне оформлення на обкладинках нових релізів. В інтерв'ю шведському телебаченню Ульф зазначив: "Ми все ще називаємося Ace of Base. Крапки між словами просто є стилем оформлення логотипу". [17][18]

Конфлікт щодо назви Берггрен в декількох інтерв'ю заявляла, що ніколи не покидала колектив, а також що всі четверо виконавців, які починали роботу в проєкті, досі є учасниками гурту і володіють брендом Ace of Base, що підтверджується юридичними документами, підписаними з братом Йонасом.[8][16][19][20][21][22]

В подальшому це підтвердив Йонас в інтерв'ю: «Вона (Єнні) ніколи офіційно не заявляла "Я йду". Але для звукозаписної компанії очевидно, що вона вже покинула гурт. І вони припинили дію її контракту. Але вона ніколи не говорила „Ой, я не хочу бути в колективі“. Коли компанія наполягала на новому виконавцеві: „Вони не говорили, що це повинна бути молодша дівчина, але вони хотіли бачити нову виконавицю, нову лідерку-вокалістку. “»

Що стосується назви проєкту, Ульф відзначав, що «немає ніяких проблем з приводу назви, навіть якщо в прожкт включені всі раніше представлені виконавці»[23] Єнні прокоментувала це в інтерв'ю 18 жовтня 2010 року, в якому заявила, що Йонас і Ульф не дозволили їй брати участь у створенні нового альбому: "Я хочу відзначити, що є певні умови, в яких я можу працювати… і зараз їх немає. Вони не хочуть, щоб я була в гурті". Коли її запитали: «Чи хочете Ви повернутися знову в Ace of Base ? », Берггрен відповіла: « Не прямо зараз. Спочатку дехто повинен вибачитися».[24]

У 2008 році Єнні Берггрен випустила автобіографію шведською «Vinna hela världen». Перше видання було повністю розкуплено в Швеції (за статистикою, тільки 4 % книг у Швеції розкуповується повністю), і було оголошено про друге видання книги. Англійська версія «Завоювати світ» (Англ.   To Win the World) планувалася до видання у 2011 році, проте дотепер не був випущений навіть реліз.

Напередодні Нового 2010 року Берггрен випустила першу пісню в рамках самостійної кар'єри «Free Me», яку можна було безкоштовно завантажити з її нового персонального сайту.

У травні 2010 року випустила перший самостійний сингл " Here I Am", доступний на iTunes. Сингл досяг 14 місця у шведських чартах.[25] 15 вересня 2010 року Берггрен випустила другий сингл "Gotta Go". Дебютний альбом "My Story" вийшов 13 жовтня 2010 року.

3 лютого 2011 року Берггрен презентувала пісню «Let your heart be mine» у відбірковому турі фіналу Данії на Євробачення 2011 і посіла друге місце.[26] На національному фіналі 26 лютого 2011 року її пісню зустріли бурхливими оваціями. Після першого раунду голосування Єнні Берггрен не змогла потрапити до фінальної четвірки і не взяла участь у подальшому відборі. Незважаючи на це, фанати розцінили виступ як безсумнівний успіх, а її пісню — як одну з найкращих у кар'єрі.