Лінн Берггрен

Під час створення першого альбому Ace of Base — Happy Nation — Лінн була головною вокалісткою групи, саме її голос лідирував у більшості синглів, як і в найвідомішому хіті — " All That She Wants ". Однак у синглах «The Sign», «Waiting for Magic» і деяких інших треках альбому вона і її молодша сестра Єнні мали рівні ролі. З моменту виходу другого альбому групи — The Bridge — вокал сестер Берггрен став більш рівним. У 1997 році повідомлялося, що Лінн планує створити сольний проект, випустивши пісню «Lapponia», яка так і не отримала офіційного релізу[3] .

З 1997 року Лінн Берггрен з'являлася на концертах групи, стоячи при цьому або в погано освітленому місці, або ховаючись за предмети на сцені (наприклад, штори)[4][5] . У кліпах групи вона стояла далеко від учасників, і її обличчя не було видно. Протягом року Лінн не давала нікому інтерв'ю[6] . Інші учасники групи з великим небажанням пояснювали, що сталося з головною солісткою групи[4][5][7] .

Менеджери, продюсери, керівники компаній звукозапису пояснювали поведінку Лінн Берггрен по-різному. У 1997 році, коли Лінн відмовилася брати участь у церемонії World Music Awards, Клас Корнеліус з данської звукозаписної компанії пояснив її відсутність тим, що їй не подобається наносити макіяж для виступу на сцені[8] . На церемонії група виконала пісню «Ravine». Лінн у цей час стояла далеко від групи і грала на синтезаторі[4][5][9] .

В одному з останніх інтерв'ю у 1997 році[6][10], Лінн Берггрен заявила, що їй просто хочеться залишитися в тіні. У наступних восьми відеороликах про групу Лінн була відсутня. На інших рекламних матеріалах обличчя Лінн було сумне й розмите. Альбом Flowers, зокрема, використовує сумнозвісну фотографію, де сумний образ Лінн химерно прихований за дизайном, що складається з «блакитних стрічок», які закривають обриси її обличчя. Лінн рідко брала участь у спільних інтерв'ю з іншими учасниками групи протягом всього 1998 року, її участь у просуванні альбому Flowers була мінімальною[11] .

У 1998 році під час зйомок кліпу на пісню «Cruel Summer» у Римі Лінн не хотіла потрапляти в об'єктив камери[5] . Режисер Найджел Дік пізніше розповів, що якби не його наполегливість, то Лінн, дійсно, так би і не з'явилася в кліпі. Єнні Берггрен у музичному відео довелося співати за обох, вона виконала й музичні партії сестри. Через рік, ґрунтуючись на виступі групи в Німеччині, журнал Bravo стверджував, що Лінн Берггрен серйозно захворіла. На підтвердження своїх слів журнал опублікував фотографії Лінн[5] . Ульф Екберг одного разу заявив, що у Лінн фобія камер, але інші джерела заявляли, що вона просто боїться літати на літаках, це пояснює її відсутність на деяких концертах групи. Лінн з'являлася на концертах у містах Гетеборг і Копенгаген, оскільки в ці міста їй не доводилося летіти. Члени групи говорили, що Лінн завжди була сором'язливою, скромною дівчиною, і вона була б щаслива, якби Єнні очолила групу, хоча напад фанатки з ножем на Єнні та їх матір у 1994 році також стало причиною небажання Лінн з'являтися в громадських місцях[12] . Нападницею виявилася німецька прихильниця, яка після арешту стверджувала, що метою її нападу була Лінн.

Лінн Берггрен написала кілька пісень для Ace of Base, деякі навіть не були виконані перед публікою. У середині 1990-х років Лінн написала і спродюсувала кілька пісень — це «Just 'N' Image», «Whispers in Blindness» і «Strange Ways», які були включені в альбом The Bridge. Деякі шанувальники пов'язують дивну поведінку Лінн з текстом пісні «Strange Ways».

Останній раз вона виступала перед публікою у 2002 році на німецькому телебаченні. Лінн стояла позаду групи і грала на синтезаторі[13][14] . Один із прихильників зробив фотографію Лінн, на якій вона знаходиться за сценою і посміхається.

Навесні 2005 року Єнні Берггрен заявила в інтерв'ю, що Лінн, як і раніше, ховається від громадськості і не дає інтерв'ю ніяким засобам масової інформації . У жовтні та листопаді 2005 року група втрьох виступала в Бельгії. Лінн на виступі бути присутньою не змогла[15][16] .

У 2007 році група офіційно оголосила про її відхід з колективу.

Згідно з інтерв'ю, яке дав Ульф Екберг 20 червня 2006 року, Лінн Берггрен повернулася до університету, але, не дивлячись на це, вона візьме участь у запису нового альбому[17] .

30 листопада 2007 року в іншому інтерв'ю Ульф Екберг заявив, що Лінн Берггрен остаточно покинула групу і не братиме участь у запису нового альбому. Група вже виступала деякий час без Лінн як тріо[18] . Фотографії Лінн Берггрен були видалені з усіх рекламних матеріалів групи на офіційному вебсайті. А справжня фронтвумен Єнні Берггрен підтвердила відхід сестри з групи данській пресі: «Вона не була частиною Ace of Base протягом декількох років»[19] .

Її голос можна почути у всіх піснях, за винятком:

• «Fashion Party» (виконують Єнні, Ульф і Йонас)
• «My Mind» (Єнні і Ульф)
• «Dimension of Depth» (інструментальна)
• «Ravine» (Єнні)
• «Experience Pearls» (Єнні)
• «Wave Wet Sand» (Єнні)
• «Mercy Mercy» (Єнні)
• «I Pray» (Єнні і Ульф)
• «Donnie» (US Version) (Єнні)
• «Do not Go Away» (Єнні)
• «Unspeakable» (Єнні)
• «Remember the Words» (Єнні)
• «World Down Under» (Єнні)
• «Show Me Love» (Єнні)
• «Beautiful Morning» (Єнні)
• «Wonderful Life» (Єнні)
• «The Juvenile» (Єнні)
• «What's The Name of The Game» (Єнні)

Лінн Берггрен написала такі пісні:

• «Hear Me Calling» (разом з Йонасом, Єнні і Ульфом)
• «Strange Ways»
• «Whispers In Blindness»
• «Just N Image»
• «Lapponia»
• «Love in December» (з Йонасом, Єнні і Ульфом)
• «Beautiful Morning» (з Йонасом і Єнні)
• «Change With the Light» (з Йонасом, Єнні і Ульфом)
• «What's the Name of the Game» (з Йонасом, Єнні, Гаррі Соммердалем і Йонасом Он Дер Бургом)

Лінн Берггрен продюсувала наступні пісні:

• «Strange Ways»
• «Whispers In Blindness»
• «Just N Image»
• «Lapponia»

• «Sang» (пісня виконана на дні народження принцеси Швеції — Вікторії, 14 липня 1997 рік)