Єрмакова Ірина Олександрівна

Ірина Олександрівна Єрмакова (рос. Ермакова, Ирина Александровна) (нар. 7 березня 1951, Крим) — російська поетеса, перекладач. Лауреат Великої премії «Московський рахунок» (2008, 2015).

Ірина Єрмакова
Народилася 7 березня 1951(1951-03-07) (70 років)
Крим, СРСР
Країна  СРСР
Діяльність перекладачка, поетеса, письменниця
Мова творів російська

Біографія

Народилася під Керчю в сім'ї інженерів-мостовиків. Закінчила Московський інститут інженерів транспорту за спеціальністю «Мости і тунелі» (1974). 12 років працювала інженером-конструктором з проектування мостових споруд.

1987 — перша публікація.

В кінці 80-х вела літературну студію в БК «Червоний Жовтень»[1]. В цей же час починає працювати редактором. З кінця 90-х займається поетичним перекладом. У 1995 прийнята в Союз письменників Москви. Бере участь у багатьох вітчизняних та міжнародних поетичних фестивалях. У 2000 вийшла книга «Скляна кулька» — лауреат премії «Улов». У 2002 книга «Колискова для Одіссея» увійшла в короткі списки премій «Антибукер» і «Аполлона Григор'єва», стала дипломантом премії «Московський рахунок», а в 2008 році — лауреатом. [2] [3]

З 2003 член Російського ПЕН-центру.

Веде поетичні майстер-класи. Входить в журі літературних премій.

Друкується в журналах «Аріон», «Вісник Європи», «Дружба народів», «Прапор», «Інтерпоезія», «Хрещатик», «Новий світ», «Жовтень», «Рубіж» та інших виданнях[4].

ЇЇ вірші перекладені на англійську, арабську, болгарську, італійську, каталонську, китайську, латвійську, македонську, німецьку, польську, португальську, румунську, сербо-хорватську, французьку та інші мови[5].

Живе в Москві.

Книги
  • Єрмакова І. А. Провінція. — М: Центр ПРО, 1991. С. 96.
  • Єрмакова І. А. Виноградник. — М.: Ісіда, 1994. С. 90.
  • Єрмакова І. А. Скляна кулька. — М.: Наша марка, 1998. С. 64.
  • Єрмакова І. А. Колискова для Одіссея. — М: Журнал поезії «Аріон», 2002. С. 120.
  • Єрмакова І. А. Вулик. — М.: Воймега, 2007. С. 84.
  • Ermakova Irina Ninna-nanna per Odisseo e altre poesie. — Italia: Novara, 2008 (у перекладі на італійську). С. 64.
  • Єрмакова І. А. В очікуванні свята. — Владивосток: Альманах «Рубіж», 2009. С. 132.
  • Єрмакова І. А. Червоною тушшю по чорному шовку. — М. ː О. Р. В.-Б. Ц. Р.-Прес, 2012. С. 168. ISBN 978-5-93381-305-7[3][6].
  • Єрмакова І. А. Сьома. — М. ː Воймега, 2014. — 88 С.[7][8].

Цитати
  • «Єрмакова творить міф, переконливо підкріплюючи його достовірність низкою образів. Енергетика перетворень, швидкість зміни кадрів затягують, створюють вихровий ритм подій, навколишня дійсність — вода, повітря, фарби, звуки, відчуття, дерева, птахи, люди, боги, книги — все це природним чином живе і взаємодіє у віршах».[9] — Афанасій Мамедов, 2003.
  • «Єрмакова послідовна у своєму прагненні зближувати далеке і протилежне, в її віршах детальна життєва деталь, гранично точно прописана, пов'язана з потужною всеосяжною метафорою. При цьому полісемічність її лексики вільно переміщає наше сприйняття від легкої іронічної гри до драматичного руху образу і сюжету».[10] — Данило Чконія, 2008.
  • «Повна природність мови, почуття — чужа чарівності эскаписткого зсуву і схожа на просту розмову з нічим не відгородженою від практичного життя людиною — чиєюсь опорою і так далі; це вірші „з корінням“, і коріння — не в літературній якійсь-небудь традиції, а в людині, неповторно-неспотвореній... Талант у Ірини Єрмакової величезний, але, здається, головне, що він врівень з цим самим прямим почуттям життя, ніяк від нього не віддільний... Книги Єрмакової знайдіть і почитайте всі, які є, але почніть з цієї, „Сьомий“».[11] — Василь Бородін, 2014.

Премії
  • Премія «Улов» (2000) за книгу «Скляна кулька»
  • Премія журналу поезії «Аріон» (2004) «за пріоритет особистісного образу в поезії»[12].
  • Премія журналу «Жовтень» (2004[5], 2010) «за кращу поетичну добірку року».
  • Премія Anthologia (2007) «за вищі досягнення в сучасній поезії».
  • Міжнародна поетична премія «LericiPea» (2008, Італія) «за вірність обраного поетичного шляху, постійність в пошуку нових мовних можливостей і в прагненні до саморозвитку».
  • Премія «Московський рахунок» (Велика премія 2008, 2016, Спеціальна премія 2013) «за кращу поетичну книгу року».
  • Міжнародна Волошинська премія (2015) за книгу «Сьома»
  • Премія «Вінець» (2016) «за вірші останніх років»

Критика

Розмови

Участь у фестивалях і конгресах[5]

Посилання

Джерела
  1. Костюков Л. Ирина Ермакова: «Советская литература признавала всегда только один-единственный ствол» // polit.ru. — 2010. — 24 февр.
  2. Собств. корр. Поэтическая премия «Московский счет» назвала лауреатов // РИА Новости. — 2013. — 8 июня.
  3. Власова М. Стихи подсчитаны и подобраны // Новая газета. — 2013. — 27 июня.
  4. Список публикаций
  5. «Урожай» Ирины Ермаковой // «Литературные вести», газета Союза писателей Москвы. — 2008. — № 91.
  6. Собств. корр. Вышла книга Ирины Ермаковой «Алой тушью по чёрному шелку» // polit.ru. — 2012. — 13 марта.
  7. Василькова И. Сиятельная, слепительная улыбка // kultinfo.ru. — 2014. — 28 сент.
  8. Безносов Д. Детство мифа // Новый мир. — 2014. — № 9.
  9. Мамедов А. Между временем и культурой // Дружба народов — 2003. — № 4.
  10. Чкония Д. Живая жизнь Ирины Ермаковой // Дружба народов — 2008. — № 9.
  11. Бородин В. Берег рядом // Лиterraтура — 2014. — № 51.
  12. Премия Арион-2004] // Дом-музей Марины Цветаевой. — 2004. — 18 марта.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.