Єфимчук-Дячук Уляна Василівна
Уляна Василівна Єфимчук-Дячук (Єфімчук-Дячук) (нар. 1902, село Стадники Ровенського повіту, тепер Острозького району Рівненської області — 3 вересня 1977, місто Рівне Рівненської області) — українська радянська діячка, селянка-наймичка, заступник голови Рівненського облвиконкому. Депутат Верховної Ради СРСР 1—4-го скликань (1940—1958 роки).
| Єфимчук-Дячук Уляна Василівна | |
|---|---|
 | |
| Народилася |
1902 село Стадники Ровенського повіту, тепер Острозького району Рівненської області |
| Померла |
3 вересня 1977 місто Рівне Рівненської області |
| Національність | українка |
| Діяльність | політична діячка |
| Посада | депутат Верховної ради СРСР |
| Партія | КПРС |
| Нагороди |
  Медаль «За трудову доблесть» |
Біографія
Народилася в бідній селянській родині. Батько рано помер, мати працювала кухаркою у поміщиці.
З десятирічного віку наймитувала у поміщиці Могельницької, острозького купця Равича, працювала у власному сільському господарстві. Розповсюджувала нелегальну революційну літературу.
З вересня 1939 року — член селянського комітету (сільської ради) села Стадники на Рівненщині. 22 жовтня 1939 року була обрана депутатом Народних Зборів Західної України
У 1940—1941 роках — голова планової комісії і заступник голови виконавчого комітету Гощанської районної ради депутатів трудящих Ровенської області.
Під час німецько-радянської війни з літа 1941 року перебувала у евакуації в місті Темір Актюбінської області Казахської РСР, де у липні 1941 — листопаді 1943 року працювала головою планової комісії і заступником голови виконавчого комітету Темірської районної ради депутатів трудящих Актюбінської області.
У 1943—1944 роках — інспектор виконавчого комітету Ніжинської районної ради депутатів трудящих Чернігівської області. У 1944 році повернулася до Рівненської області.
З лютого 1944 року — заступник голови виконавчого комітету Ровенської обласної ради депутатів трудящих. Одночасно, з вересня 1946 року — завідувач відділу державного (соціального) забезпечення сімей військовослужбовців.
У 1952 році закінчила Республіканську партійну школу при ЦК КП(б)У в місті Києві.
У 1952—1956 роках — заступник голови виконавчого комітету Ровенської обласної ради депутатів трудящих.
У 1956—1958 роках — секретар виконавчого комітету Ровенської обласної ради депутатів трудящих.
З 1958 року — персональний пенсіонер республіканського значення в місті Рівному. Померла після важкої хвороби.
Нагороди
- орден «Знак Пошани» (23.01.1948)
- медаль «За трудову доблесть» (7.03.1960)
- медалі
Джерела
- Борці за возз'єднання — Львів: Каменяр, 1989 рік — с.106—107.