Єфремов Герберт Олександрович

Герберт Олександрович Єфремов (нар. 15 березня 1933(19330315), Мале Заріччя, Білозерський район, Вологодська область, СРСР) — радянський і російський учений, конструктор ракетної та ракетно-космічної техніки. Почесний Генеральний директор, почесний Генеральний конструктор "НВО машинобудування". Професор МДТУ імені Баумана, кандидат технічних наук.

Єфремов Герберт Олександрович
Народився 15 березня 1933(1933-03-15) (88 років)
Q4278192?, Бєлозерський район (Вологодська область), Ленінградська область, РСФРР, СРСР
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність авіакосмічний інженер, інженер
Галузь машинобудування
Alma mater Балтійський державний технічний університетd
Науковий ступінь кандидат технічних наук
Вчене звання Prof.d
Відомі учні Q97188739?
Знання мов російська
Заклад Московський авіаційний інститут
Партія КПРС
Нагороди




урядові нагороди Російської Федераціїd

Герой Соціалістичної Праці (1963) і Герой Праці Російської Федерації (2017) (один з двох людей, удостоєних обох звань). Лауреат Ленінської премії (1982), Державної премії СРСР (1974) і премії Уряду РФ (2002).

Біографія

Закінчивши у 1950 році 10 класів, Герберт Єфремов вступив до Ленінградського військово-механічного інституту, який закінчив за спеціальністю «Приладобудування».

Після закінчення вишу був направлений з Союзну ОКБ-52 Мінавіапрому СРСР у Реутові Московської області (конструкторське бюро ракетно-космічної техніки під керівництвом академіка Володимира Челомея.

У 1970-1984 роках — заступник головного конструктора і начальника ЦКБМ. У 1984 році став генеральним конструктором НВО машинобудування. У 1991 році обійняв посаду генерального конструктора — генерального директора підприємства, займав цю посаду до 2007 року. З 2007 року — почесний генеральний директор, почесний генеральний конструктор АТ «ВПК« НВО машинобудування», радник голови корпорації з науки.

Вчений викладав в Московському авіаційному інституті, з 1990 року викладав в МГТУ ім. Баумана. Автор ряду наукових праць, співавтор понад 80 винаходів.

Герберт Єфремов брав безпосередню участь і керував створенням:

  • комплексів з крилатими ракетами для стрільби по наземних цілях (П-5, П-5д, С-5, «Метеорит»);
  • протикорабельних комплексів (П-6 , П-35 , «Прогрес», «Аметист», «Малахіт», «Базальт», «Вулкан», «Граніт», «Онікс»);
  • морський крилатої ракети «Яхонт»;
  • морський крилатої ракети «БраМос» (для індійських військово-морських сил);
  • ракетних комплексів стратегічного призначення з МБР УР-100, УР-100К, УР-100У, УР-100Н, УР-100Н УТТХ;
  • автоматичних космічних станцій «Алмаз» («Космос-1870») (1987 рік) і «Алмаз-1» (1991 рік);
  • ракети-носія «Стріла»;
  • малих космічних апаратів «Кондор-Е» і «Руслан».
  • гіперзвукового бойового блоку «Авангард» для міжконтинентальної балістичної ракети[1][2].

З 1984 року (після смерті Володимира Челомея) — генеральний конструктор, з 1989 по 2007 рік — генеральний директор, генеральний конструктор ВАТ «ВПК "НВО машинобудування"». У важкий період після розпаду СРСР зумів зберегти науково-технічний і кадровий потенціал підприємства, що дозволило не тільки продовжити роботи по виконанню державного оборонного замовлення, а й вийти на міжнародний ринок озброєнь з конкурентною продукцією. Автор великої кількості винаходів, почесний член Російської академії ракетних і артилерійських наук, член Академії військових наук Російської Федерації та інших відомчих академій.

Син Роман (нар. 1960) — біофізик, заступник директора ИБХ РАН, професор МІЕМ.

Нагороди та відзнаки
  • Орден Святого апостола Андрія Первозванного (2020)
  • Герой Праці Російської Федерації (2017)
  • Герой Соціалістичної Праці (1963) - за створення комплексів П-6 і П-35
  • Орден Леніна (1963)
  • Орден Трудового Червоного Прапора (1971)
  • Орден «Знак Пошани» (1959)
  • Орден «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня (26 червня 2013 року), за видатний внесок у розвиток ракетно-космічної галузі, зміцнення обороноздатності країни і багаторічну плідну роботу
  • Орден «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня (2003)
  • медалі
  • Ленінська премія (1982)
  • Державна премія СРСР (1974)
  • Премія Уряду РФ (по спецтехніці) (2002)
  • Державна премія маршала Г.К.Жукова (2003)
  • Орден «Падма Бхушан» (Індія, 2003)
  • Почесний громадянин міста Реутов (1995)
  • Іменем Г.Єфремова названа мала планета сонячної системи, зареєстрована в міжнародному каталозі під номером 9718 Гербєфремов.

Виноски
  1. Путин назвал имя автора гиперзвукового блока «Авангард»
  2. Редакционная статья Путин: США вынудили Россию создать гиперзвуковое оружие. «Коммерсантъ», общероссийская газета, 19 сентября 2020 года.

Бібліографія
  • Ефремов Г. А. Недозволенные речи. — Реутов: ОАО «ВПК „НПО машиностроения“», 2016. — 195 с. — 500 экз. — ISBN 978-5-9902850-6-4.
  • «Военный энциклопедический словарь ракетных войск стратегического назначения» / Министерство обороны России.; Гл.ред.: И. Д. Сергеев, В. Н. Яковлев, Н. Е. Соловцов. — Москва: Большая Российская энциклопедия, 1999. — 632 с. — 8500 экз. — ISBN 5-85270-315-X.. — С.174.
  • Сергеев Е. К. Реутов. Летопись в лицах, документах и фотографиях. 1573—2005. — М., 2005. — 546 с. — ISBN 5-98179-029-6

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.