Єфремов Олександр Сергійович

Народився 22 серпня 1954 року в Ворошиловграді (нині — Луганськ).

Євромайдан

Країни, в яких Єфремов під санкціями

3 грудня 2013 р. на брифінгу Єфремов прокоментував, що «на Майданах серйозні питання не вирішуються, там можна тільки розпалити людей, вони вирішуються за столом переговорів за участю професіоналів».[11]

16 січня 2014 року голова фракції Партії Регіонів Олександр Єфремов проголосував за Закони про диктатуру і наголосив, що голосування депутатів руками за ці нормативні акти є законним.[12]

23 лютого 2014 року голова фракції Партії регіонів Олександр Єфремов оприлюднив від імені фракції заяву, в якій усю відповідальність за ситуацію в Україні поклав на президента Януковича та його найближче оточення:

Мы, фракция Партии Регионов в Верховной Раде Украины и наши однопартийцы, решительно осуждаем преступные приказы, приведшие к человеческим жертвам, к пустой казне, огромным долгам, позору в глазах украинского народа и всего мира, в результате чего наша страна оказалась на краю пропасти, угрозы раскола и потери национального суверенитета[13].

16 грудня 2019 Печерський суд Києва закрив кримінальну справу щодо Єфремова за звинуваченням у голосуванні за Диктаторські закони[14].

Під час керівництва Єфремовим Луганською областю протягом липня-серпня 1998 року під стінами очолюваної ним Луганської облдержадміністрації відбувався масовий пікет гірників з краснодонських шахт імені Баракова, «Дуванної», «Краснодарської-Південної» та «Суходольської-Східної» з вимогою погасити їм заборгованість по зарплаті за 2,5 роки. Проти учасників мирної акції 24 серпня 1998 року (на День незалежності України) вперше в незалежній Україні правоохоронцями та «Беркутом» були застосовані спецзасоби, а саме кийки та сльозогінний газ. 14 грудня того ж року о 4-ій годині ранку гірник Олександр Михалевич на знак протесту проти таких дій влади та знущань з боку адміністрації шахти імені Баракова, котра не виплачувала працівникам зарплату з 1996 року, здійснив акт самоспалення.[16]

За час керівництва Єфремовим Луганською областю смертність в регіоні перевищила народжуваність в 3 рази, Луганщина стала лідером серед усіх областей за рівнем бідності. В області було зафіксовано найвищий показник заборгованості по заробітній платі. Обсяги виробництва в тіньовому секторі перевищили 60 %. В області почали вимирати цілі міста, населення яких становило сотні тисяч. Безробіття і бідність створили ідеальні умови для поширення епідемій ВІЛ/СНІДу, туберкульозу та гепатиту[17].

Належить до групи ключових бійців-«регіоналів», ані на крок не відступає від основних пунктів генеральної лінії партії, зокрема в питаннях державної мови, вступу України до НАТО, взаємодії з опонентами в період загострення політичної ситуації в країні.

З моменту приходу до парламенту Олександр Єфремов виступає як один зі спікерів Партії регіонів. Як відзначив навесні 2008-го року відомий політолог Володимир Фесенко, на роль «нового Кушнарьова екс-губернатор Луганщини поки що не претендує через брак драйву, але у „регіоналів“ в публічній сфері наразі помітний вакуум, отже симпатії прибічників можуть схилитися і на бік цього політика».

У 2010 Єфремов виступив у ролі співавтора законопроекту «Про мови» № 1015-3, який наразився на гостру критику зі сторони науковців, політиків та громадськості. Ряд громадських організацій заснували громадянську кампанію «Займіться ділом, а не язиком!», що поставила собі на меті не допустити ухвалення законопроекту у ВРУ.[18][19][20]

Деякі журналісти стверджують, що донецькими і луганськими озброєними сепаратистами[21][22], які захопили на початку квітня 2014 року донецьку та луганську ОДА і низку інших будівель та частково замінували їх і, за твердженням СБ України, утримують понад 60 заручників[23], керують люди Ахметова і Єфремова[24][25] Єфремов це заперечив і заявив, що стримує сепаратистів від радикальних дій[26][27][28].

На початку квітня 2014 Держфінмоніторинг заблокував особисті рахунки Єфремова за «фінансування тероризму»[29].

Колишній роботодавець першого лідера ЛНР Валерія Болотова.[30]

Олександр Єфремов у Печерському районному суді Києва під час обрання запобіжного заходу

В кінці липня 2014 року Генеральна прокуратура України порушила кримінальну справу щодо народного депутата України, лідера фракції Партії регіонів Олександра Єфремова.[31] Досудове розслідування розпочато за фактом зловживання владою Єфремовим, яким здійснено тиск на службових осіб Державного підприємства «Луганськвугілля» під час проведення процедури закупівлі послуг з монтажу гірничошахтного устаткування та низьковольтної апаратури, внаслідок чого зазначеним підприємством було укладено договори із підконтрольними Єфремову суб'єктами господарської діяльності за втричі завищеними цінами, що спричинило тяжкі наслідки інтересам держави. Попередня кваліфікація кримінального правопорушення — ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України[32]. Затриманий 14 лютого 2015 року Генеральною прокуратурою України спільно з співробітниками Служби безпеки України[2].

20 жовтня 2015 року Генеральна прокуратура України передала до суду обвинувальний акт проти Олександра Єфремова[33]. Захист Єфремова завершив ознайомлення з матеріалами справи 16 жовтня.

У березні Генеральна прокуратура України закрила кримінальне провадження проти колишнього голови фракції Партії регіонів у Верховній Раді України Олександра Єфремова, відкрите за підозрою в розпалюванні міжнаціональної ворожнечі (ухвала Печерського районного суду в місті Києві від 24 березня 2016 року)[34]. 30 липня 2016 року Генеральна прокуратура України затримала Олександра Єфремова за підозрою в посяганні на територіальну цілісність України. Єфремов був затриманий в аеропорту «Бориспіль» при спробі вилетіти до Відня (Австрія), де проживає його син Ігор[35].

30 липня 2016 року був вдруге затриманий за дорученням нового генерального прокурора Юрія Луценка «за підозрою в зазіханні на територіальну цілісність і недоторканість України»[36]. 1 серпня Печерський районний суд Києва ухвалив рішення про арешт Єфремова на 2 місяці[37][38]. 10 серпня 2016 року Апеляційний суд Києва визнав законним і залишив чинним запобіжний захід у вигляді арешту для Олександра Єфремова[39]. 24 листопада 2016 року Печерський районний суд Києва продовжив арешт Олександра Єфремова до 22 січня 2017 року[40]. 14 квітня Старобільський районний суд Луганської області продовжив арешт до 12 червня 2017 року[41]

22 липня Київський апеляційний суд звільнив з-під варти Єфремова. Йому було змінено міру запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт[42].

18 вересня 2019 року Старобільський районний суд Луганської області скасував цілодобовий домашній арешт Олександра Єфремова.[43][44]

• Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (2010)[45]
• Орден «За заслуги» I ст. (серпень 2004)[46], II ст. (вересень 2003)[47], ІІІ ст. (серпень 2001)[48].
• Нагрудний знак Держстандарту України «За заслуги в стандартизації, метрології та сертифікації» (жовтень 1999).
• Орден Св. Рівноапостольного князя Володимира II ст. (травень 2000).

• «Укркомунбанк»
• ПП «Портекс»
• ТОВ «Індекспром»

• Батько: Сергій Серафимович (* 1932).
• Мати: Надія Стефанівна (* 1930).
• Дружина: Лариса Олексіївна (* 1959), помічник голови правління АБ «Укркомунбанк»
• Син: Ігор (* 1978), менеджер.

Захоплення: книги, коні, історія рідного краю.

Не володіє українською мовою, або свідомо її ігнорує.[49][50]

28 лютого 2014 уряди Австрії[51] й Швейцарії[52] оголосили про арешт його активів з метою запобігання ризику незаконного привласнення фінансових активів української держави.

• Політична Україна сьогодні

• «Якщо будете красти 10 відсотків — я вас зрозумію» // Газета по-українськи, № 1162, 21.01.2011
• Батько «ЛНР» спокійненько тусується у Франції та цмулить дороге вино, газета «Експрес», 01.01.2015