Ібрагімбеков Рустам Ібрагімович
Руста́м Ібрагі́мович Ібрагімбе́ков (азерб. Rüstəm Məmməd İbrahim oğlu İbrahimbəyov)
(* 5 лютого 1939, Баку, Азербайджанська РСР, Радянський Союз) — радянський, азербайджанський і російський письменник, сценарист/кінодраматург, кінорежисер і кінопродюсер. Заслужений діяч мистецтв Азербайджанської РСР (1976). Заслужений діяч мистецтв РФ (1995).
| Ібрагімбеков Рустам Ібрагімович | |
|---|---|
| азерб. Rüstəm Məmməd İbrahim oğlu İbrahimbəyov | |
 | |
| Дата народження | 5 лютого 1939 (83 роки) |
| Місце народження | Баку, Азербайджанська РСР, СРСР[1] |
| Громадянство |
 Азербайджан Росія СРСР |
| Alma mater | Азербайджанська державна нафтова академія, Всеросійський державний інститут кінематографії і Вищі курси сценаристів і режисерівd |
| Професія | письменник, сценарист, кінорежисер, кінопродюсер, драматург, оператор-постановник, прозаїк, політик |
| Членство | Спілка письменників СРСР і Спілка кінематографістів СРСР |
| Magnum opus | Біле сонце пустелі |
| Нагороди |
   .png.webp){kind=small}      |
| IMDb | ID 0406534 |
 Ібрагімбеков Рустам Ібрагімович у Вікісховищі | |
Лауреат премії Ленінського комсомолу (1979), Державної премії Азербайджанської РСР (1980), Державної премії СРСР (1981), Державної премії Росії (1992, 1994, 1997).
Біографічні відомості
Народився 5 лютого 1939 р. в Баку. У 1963 році закінчив Азербайджанський інститут нафти і хімії, а потім продовжив навчання в аспірантурі Інституту кібернетики Академії наук СРСР в Москві.
Закінчив у ВДІКу Вищі курси сценаристів (1967) і режисерів (1974). Дебютував у кіно в 1969 р.
Фільмографія
Сценарист
За його сценаріями створено стрічки:
- «У цьому південному місті» (1969)
- «Це не біда» (1969, у співавт., короткометражний)
- «Біле сонце пустелі» (1969—1970, у співавт., реж. Володимир Мотиль)
- «Спокійний день наприкінці війни» (1970, реж. Микита Міхалков)
- «...І тоді я сказав — ні...» (1973)
- «Сторінки життя» (1974)
- «Одного прекрасного дня» (1976, у співавт.)
- «Серце… серце…» (1976)
- «Злочи» (1976, у співавт., реж. Євген Ташков)
- «День народження» (1977)
- «Стратегія ризику» (1978, реж. Олександр Прошкін)
- «Дачний будиночок для однієї сім'ї» (1978, реж. Юлій Гусман)
- «Допит» (1979)
- «З любов'ю навпіл» (1979)
- «Коні під місяцем» (1979, у співавт.)
- «Тисяча й одна ніч» (1979, фільм-балет; автор лібрето у співавт.)
- «Структура моменту» (1980)
- «Клоун Мусля» (1980)
- «Перед закритими дверима» (1981)
- «Ділова поїздка» (1982)
- «Сім красунь» (1982, фільм-балет, у співавт.)
- «Таємниця корабельного годинника» (1983)
- «Парк» (1983)
- «Я їй подобаюся» (1985, у співавт.)
- «Інше життя» (1987)
- «Ляпас, якого не було» (1987, у співавт.)
- «Вільне падіння» (1987)
- «Дикун» (1988)
- «Храм повітря» (1989)
- «Автостоп» (1990, у співавт., реж. Микита Міхалков)
- «Сім днів після вбивства» (1991)
- «Урга — територія кохання» (1993, у співавт., реж. Микита Міхалков)
- «Стомлені сонцем» (1994, у співавт., реж. Микита Міхалков)
- «Стамбул, Стамбул» (1995)
- «Чоловік для молодої жінки» (1996, у співавт.)
- «Сибірський цирульник» (1998, у співавт., реж. Микита Міхалков)
- «Сім'я»/ Ailə (1998, Азербайджан)
- «Схід — Захід» (1999, у співавт., реж. Режис Варньє)
- «Таємниці»/ рос. «Мистерии» (2000, у співавт.)
- «Балалайка» (2000, у співавт., Туреччина)
- «Телефон довіри»/ «Etimad telefonu» (2001, Азербайджан)
- «Зруйновані мости» (2004, у співавт.)
- «Ніч світла» (2004, у співавт., реж. Роман Балаян, Росія—Україна)
- «Анна» (2005, у співавт.)
- «Кочівник» (2005, Казахстан)
- «Очима привиду»/ «Kabusun gözüylə» (2010, Азербайджан, Росія, Франція)
- «Грізний час» (2010)
- рос. «Неистовый, яростный, бешеный...» (2011)
- «Кавказьке тріо» (2015, Грузія, Іспанія, Росія) та ін.
Автор сценаріїв українських фільмів:
- «Повість про чекіста» (1969)
- «Бережи мене, мій талісмане» (1986, реж. Роман Балаян)
- «Філер» (1987, реж. Роман Балаян)
- «Райські птахи» (2008, реж. Роман Балаян)
Режисер-постановник
- «Одного прекрасного дня» (1976, у співавт. з Ю. Гусманом)
- «Допит» (1979, у співавт.)
- «Вальс золотих тельців» (1992, у співавт.)
- «Чоловік для молодої жінки» (1996, у співавт.)
- «Сім'я»/ «Ailə» (1998, у співавт., Азербайджан)
- «Справжні пригоди, або Божевільний день монтера» (2000, у співавт., Росія, Азербайджан)
- «Телефон довіри»/ «Etimad telefonu» (2001, Азербайджан)
- «Очима привиду»/ «Kabusun gözüylə» (2010, Азербайджан, Росія, Франція)
Кінопродюсер
- «Дюба-дюба» (1992)
- «Побачити Париж і померти» (1992)
- «Сім'я»/ «Ailə» (1998)
- «Зруйновані мости» (2004, у співавт.)
- «Кочівник» (2005, Казахстан)
- «Три дівчини» (2006, Азербайджан, Німеччина, Росія)
- «Прощавай, південне місто»/ Əlvida, Cənub Şəhəri (2006, Азербайджан, Росія)
- «Олександр. Невська битва» (2008)
- «Очима привиду»/ «Kabusun gözüylə» (2010, Азербайджан, Росія, Франція)
- «Кавказьке тріо» (2015, Грузія, Іспанія, Росія)
- «Парад»/ «აღლუმი» (2018, Грузія, Росія) та ін.
Література
- Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.147;
- Всемирный биографический энциклопедический словарь. М., 1998. — С.295;
- Раззаков Ф. Досьє на звезд: Наши любимые фильмы. М., 2001. — С.129—220;
- Каталог XXIII Московского международного фестиваля. М., 2002. — С.92.
Примітки
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #108740072 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
Посилання
- Ібрагімбеков Рустам Ібрагімович на сайті IMDb (англ.)
- Фільмографія на kino-teatr.ru (рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.