Іванчук Андрій Володимирович

Андрій Володимирович Іванчук (нар. 16 червня 1973, місто Івано-Франківськ) — український політик. Народний депутат України. Член партії «Народний фронт», депутатської групи «Довіра». Голова Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

Андрій Володимирович Іванчук
Андрій Іванчук у 2013
Народився 16 червня 1973(1973-06-16) (48 років)
м. Івано-Франківськ
Громадянство  Україна
Національність українець
Діяльність політик
Alma mater ЧНУ імені Юрія Федьковича
Членство Верховна Рада України VIII скликання, Верховна Рада України IX скликання і Верховна Рада України VII скликання
Посада Народний депутат України[1], Народний депутат України і Народний депутат України
Партія Народний фронт
Нагороди

Народний депутат України
7-го скликання
безпартійний (ВО «Батьківщина») 12 грудня 2012 — 27 листопада 2014
8-го скликання
«Народний фронт» 27 листопада 2014 — 29 серпня 2019
9-го скликання
безпартійний 29 серпня 2019 —

Картка на сайті Верховної Ради України

Життєпис

Освіта

У 1991 році, закінчивши середню школу ім. Василя Стефаника в місті Коломиї, вступив до Чернівецького державного університету ім. Ю. Федьковича на юридичний факультет. Закінчив його у 1996 році, здобувши спеціальність — «Правознавство».

Професійна діяльність

З 1996 по 1998 — працював викладачем кафедри кримінального права та процесу Чернівецького державного університету ім. Ю. Федьковича.

У 1998–1999 рр. — віце-президент юридичної фірми «ЮРЕК».

1999–2000 рр. — працював начальником територіального відділення Коломийської філії АППБ «Аваль» у м. Снятин.

2000–2001 рр. — консультант директора Івано-Франківської обласної дирекції АППБ «Аваль».

2001–2002 рр. — заступник директора в Івано-Франківській обласній дирекції АППБ «Аваль».

2003–2004 рр. — голова правління ВАТ «Володимирцукор» у м. Володимир-Волинський.

У 2006 р. — віце-президент НАК «Енергетична компанія України».

2008–2009 рр. — директор ДПЗД «Укрінтеренерго».

Політична діяльність

З 12 грудня 2012 до 27 листопада 2014 — народний депутат України 7-го скликання від партії Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина», № 41 в списку. Заступник голови фракції, голова Комітету Верховної Ради з питань економічної політики.

Був членом партії «Фронт Змін», членом Ради та Бюро партії, з вересня 2009 по червень 2010 р. виконував обов'язки голови партії. Також займав посаду заступника голови Ради громадської організації, голови виконавчого комітету громадської організації «Фронт Змін». 15 червня 2013, після об'єднання «Фронту Змін» і Всеукраїнського об'єднання «Батьківщина», був обраний одним із заступників лідера «Батьківщини»[2].

Помічений в порушенні ст. 84 Конституції України щодо особистого голосування у Верховній Раді. [3]

На позачергових виборах до Верховної ради 2014 року обраний народним депутатом України 8-го скликання за партійним списком (№ 16 у списку) від Народного фронту[4].

Давній друг Арсенія Яценюка[5][6].

Був обраним народним депутатом України 9-го скликання у 88-му виборчому округу як самовисуванець[7]. Член депутатської групи «Довіра». Член Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики.

Інциденти

Активний учасник бійки у Верховній Раді 11 грудня 2015 року під час якої депутати «Народного фронту» побили Олега Барну. Приводом для бійки стало грубе поводження Барни з тодішнім прем'єр-міністром Арсенієм Яценюком[8][9].

Депутат звинувачений у корупції, податкових зловживаннях та силовому захопленні фітнес-центру “Софійський”[10][11]. 4 вересня 2016 року Андрій Іванчук прилетів на Gulfstream G200 із Ніцци. Переліт цим літаком у середньому коштує 20 тисяч євро, це близько 600 тисяч гривень. Водночас, згідно з декларацією за 2015 рік, народний депутат Андрій Іванчук заробив 891 тисячу 518 гривень. Отже, вартість оренди літака перевищує половину його офіційно задекларованого річного доходу.[12]

Примітки
  1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
  2. З'їзд опозиції одноголосно підтримав злиття партій Тимошенко і Яценюка
  3. Депутати в Раді влаштували "парад кнопкодавства". Українська Правда. 13 травня 2014. Процитовано 14 травня 2014.
  4. Позачергові вибори народних депутатів України 26 жовтня 2014 року. Протокол Центральної виборчої комісії про результати виборів народних депутатів України у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі. «10» листопада 2014 року. Архів оригіналу за 10 грудня 2014. Процитовано 27 листопада 2014.
  5. «Любі друзі» Яценюка, або Хто є хто в «Народному фронті» Обозреватель (6 жовтня 2015)
  6. НАБУ відкрило справу на друга Яценюка Андрія Іванчука Українські новини (7 березня 2019)
  7. Позачергові вибори народних депутатів України у 2019 р. Відомості про підрахунок голосів виборців в одномандатному виборчому окрузі № 88(Івано-Франківська область)
  8. Бійка року у Раді — у всіх деталях
  9. Повне відео нападу Барни на Яценюка і бійки у Раді | Українська правда
  10. Журналісти встановили зв’язок між впливовим “нарфронтівцем” та фірмою-загарбником. Bihus.Info (укр.). 28 червня 2017. Процитовано 24 листопада 2021.
  11. Люди Народного Фронту силою захопили приміщення в центрі міста, не втерпівши 5 днів до того, щоб зробити це легально. Bihus.Info (укр.). 27 червня 2017. Процитовано 24 листопада 2021.
  12. Авіапарк для депутатів (розслідування). Радіо Свобода (укр.). Процитовано 24 листопада 2021.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.