Іван Главочевич
Іван «Івіца» Главочевич (босн. Ivan Glavočević, 1918[2] — ?) — югославський футболіст, що грав на позиції півзахисника.
Іван Главочевич | ||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Народження | 1918 | |||||||||||||
Позиція | півзахисник | |||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби |
Клубна кар'єра
Грав у складі футбольного клубу «Славія» (Сараєво), що виступав у вищому дивізіоні чемпіонату Югославії. Фіналіст Зимового кубка 1939 року — передвісника кубка Югославії. Турнір проводився взимку 1938—1939 років, але фінальні матчі проти «Югославії» (1:5, 0:0), учасником яких був Главочевич, були зіграні через рік у січні 1940 року.[3].
В 1940 році став з командою срібним призером чемпіонату Югославії. 20 найсильніших команд були поділені на дві групи - сербську і хорватсько-словенську. «Славія» стала третьою у сербській лізі, а потім також посіла третє місце і у фінальному турнірі для шести команд[4]. На рахунку Главочевича 10 матчів у фінальному турнірі[5].
Завдяки третьому місцю у чемпіонаті, «Славія» отримала можливість виступити у престижному центральноєвропейському Кубку Мітропи 1940, у якому того року брали участь лише клуби з Угорщини, Югославії і Румунії, через початок Другої світової війни. У чвертьфіналі «Славія» зустрічалась з сильним угорським «Ференцварошем». В домашньому матчі команда з Сараєво сенсаційно перемогла з рахунком 3:0, завдяки двом голам найбільш відомого нападника клубу Милана Райлича і голу Бранко Шаліпура[6]. У матчі-відповіді лідер «Ференцвароша» Дьордь Шароші, який не грав у першій грі, забив 4 голи, а його команда перемогла з рахунком 11:1 і вийшла у півфінал[7].
Сезон 1940-41 грав у складі «Славії» в чемпіонаті Сербії[8], хоча саме місто Сараєво після окупації німецькими військами відійшло до складу Незалежної Держави Хорватія. Після 1941 року клуб «Славія» не був активним, а по закінченні війни був розформований соціалістичною владою.
Після війни грав у команді «Свобода» (Сараєво). У 1946 році «Свобода» об'єдналась з командою «Ударник», утворивши клуб «Торпедо», пізніше перейменований в ФК «Сараєво». До складу новоствореної команди увійшли найкращі гравці «Ударника» і «Свободи», серед яких і Главочевич[9][10]. Виступав у складі клубу з 1946 по 1955 рік, зігравши у вищому дивізіоні 99 матчів, у яких забив 3 голи[11].
Статистика виступів
Статистика виступів у кубку Мітропи
№ | Розіграш | Стадія | Дата та місце проведення |
Команда 1 | Рахунок | Команда 2 | Голи |
---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | 1940 | 1/4 | 19.06.1940 Сараєво |
![]() |
3:0 | ![]() |
|
2 | 1940 | 1/4 | 23.06.1940 Будапешт |
![]() |
11:1 | ![]() |
|
Всього у кубку Мітропи | 2 | 0 |
Трофеї і досягнення
- Бронзовий призер чемпіонату Югославії: 1940
- Фіналіст Зимового кубка Югославії: 1939
Примітки
- Тільки у фінальному турнірі чемпіонату Югославії
- Профіль на magyarfutball.hu
- Всі матчі Зимового кубка Югославії 1938-39
- Чемпіонат Югославії 1939-40 на rsssf.com
- Всі матчі фінального турніру чемпіонату Югославії 1939-40
- Протокол матчу
- Матчі на iffhs.de
- матчі «Славії» проти «Вайводини» в 1941 році
- Історія клубу 1945-1950
- Заснування клубу ФК «Сараєво»
- Досьє гравця
Посилання
- Профіль (угор.). magyarfutball.hu. Процитовано 10 січня 2020.
- Статистика виступів у чемпіонаті Югославії довоєнного часу (серб.)