Іван Глінка

В чемпіонаті Чехословаччини грав за литвиновський ХЗ (1966–1981, 1986–1987). Найкращий бомбардир сезону 1974-75 — 78 очок (36 закинутих шайб та 42 результативні передачі). Був визнаний найкращим хокеїстом Чехословаччини 1978 року. Частину сезону 1978-79 провів у «Дуклі» із Тренчина (8 ігор, 2 голи). Всього в чехословацькій хокейній лізі провів 542 матчі (348 голів).[1]

У 1981 році Їржі Бубла та Іван Глінка поїхали до «Ванкувер Канакс». За два сезони у Національній хокейній лізі провів 137 матчів (42 голи) у регулярному чемпіонаті та 16 (три закинуті шайби) на стадії плей-офф. В 1982 році грав у фіналі Кубка Стенлі. З 1983 року грав за швейцарський клуб «Цуг». За два сезони в національній лізі «В» зіграв у 80 матчах та набрав 162 очки (76 голів і 86 результативних передач).

У складі національної збірної був учасником двох Олімпіад (1972, 1976). У Саппоро здобув бронзову нагороду, а через чотири року в Інсбруку — срібну.

Брав участь у одинадцяти чемпіонатах світу та Європи (1970–1979, 1981). Чемпіон світу 1972, 1976, 1977; другий призер 1971, 1974, 1975, 1978, 1979; третій призер 1970, 1973, 1981. В 1978 році був обраний до символічної збірної турніру. На чемпіонатах Європи — чотири золоті (1971, 1972, 1976, 1977), чотири срібні (1974, 1975, 1978, 1979) та три бронзові нагороди (1970, 1973, 1981). Фіналіст Кубка Канади 1976 року (7 матчів, 2 голи).

На чемпіонатах світу та Олімпійських іграх провів 103 матчі (50 закинутих шайб), а всього у складі збірної Чехословаччини — 256 матчів (132 голи).

На тренерській ниві почав працювати відразу після завершення ігрової кар'єри, у литвиновському ХЗ. У сезоні 1986-87 команда займала останнє місце. Глінка виступав у дев'ятнадцяти іграх (набрав 23 очки) і клуб піднявся до 9-го місця. 1989 року очолював німецький «Фрайбург». Наступним клубом знову став ХЗ (Литвинов).

Найбільших успіхів досяг на посаді головного тренера збірних Чехословаччини та Чехії. На чолі першої виграв третє місце чемпіонаті світу 1992 та бронзову нагороду на Олімпіаді 1992 в Альбервілі. Перший тренер в історії національної збірної Чехії. За три роки команда здобула лише одну бронзову нагороду на чемпіонаті світу і Глінка був звільнений з посади.

Через три роки повернувся до керма чеської збірної. У Нагано (1998) чеська команда вперше здобула золоті олімпійські нагороди. На чемпіонатах світу — одна золота (1999) та дві бронзові нагороди (1997, 1998).

2000 року очолив клуб Національної хокейної ліги «Піттсбург Пінгвінс». Саме в цей час до команди повернувся Маріо Лем'є. Загалом, «Піттсбург Пінгвінс» провів успішний сезон, але Глінка був звільнений через низький рівень володіння англійською мовою. У сезоні 2002-03 працював на посаді головного тренера омського «Авангарда».

У 2004 році розпочав підготовку збірної Чехії до кубку світу. Але йому не вдалося взяти участь у цьому турнірі —16 серпня, поблизу Карлових Вар, Іван Глінка загинув у автомобільній аварії.

Скорочення: І = Ігри, Г = Голи, П = Паси, О = Очки, Штр = Штрафний час у хвилинах

Скорочення: І = Ігри, Г = Голи, П = Паси, О = Очки, Штр = Штрафний час у хвилинах

• Меморіал Івана Глінки — юніорські змагання присвячені пам'яті хокеїста.

• Статистика виступів на Олімпійських іграх Архівовано 18 грудня 2012 у Wayback Machine. (англ.)
• Біографія на сайті Championat.com^{[недоступне посилання]} (рос.)
• Профіль на сайті Yandex.ru (рос.)
• Статистика виступів за збірну Чехословаччини (чес.)
• Статистика на сайті Eliteprospects.com (англ.)
• Клуб хокейних снайперів (чес.)