Іван Дамаскин

Іва́н (Іоа́нн) Дамаски́н (*~675, Дамаск, Сирія — між 749 і 753, Монастир Сави Освяченого (Мар Саба), біля Єрусалиму, Аббасидський халіфат) — християнський святий, знаменитий богослов і філософ, церковний письменник, шанований у більшості православних спільнот по всьому світу.

Святий Іван Дамаскин
Святий Іван Дамаскин
Преподобний
У миру: Мансур ібн Серджун ат-Таглібі
Народився ~675, Дамаск, Арабський халіфат
Дамаск, Омеядський халіфат
Помер між 749 і 753, Монастир Сави Освяченого, біля Єрусалиму, Аббасидський халіфат
Лавра Сави Освяченого, Вифлеєм, Палестинська держава
У лику святий
День пам'яті 4 грудня
Медіафайли на Вікісховищі

Життєпис

Іван Дамаскин народився близько 675 року в Дамаску, в християнській арабській сім'ї. Був міністром Дамаського халіфа, потім ченцем. Отримав енциклопедичну освіту в грецькому дусі. У 754 р. іконоборчий собор піддав анафемі Івана Дамаскина як «мислячого по-сарацинськи, автора брехні, який зводив наклепи на Христа, зробив замах проти імперії, вчителя зла, що перекрутив Писання». Дамаскин покинув Єрусалим, щоб стати ченцем в монастирі Сави Освященного, де він зайнявся поезією і філософією. Помер у монастирі близько 753 року. При візантійському імператорові Андроніку II його святі мощі було перенесено до Константинополя.

Основні праці

Ioannis Damasceni Opera, 1603

Один з отців Церкви й засновник православного віровчення. Широко відома його праця «Точний виклад православної віри», в якій послідовно викладені основи християнського віровчення в тому вигляді, який визнає православна церква.

Активно виступав проти іконоборства. Найважливіший твір — «Джерело знання» у трьох частинах. Частково перекладений в Болгарії у X ст. Пізніше був відомий у повному перекладі в Україні. Вплинув на українську термінологію, зокрема граматичну. Дамаскін у своїх працях одним з перших висловив ідею про те, що філософія (пошук істини) має бути служницею богослов'я, оскільки згідно з християнським ученням Бог (Боже Слово) це і є єдина Істина (Софія) в усій повноті.

Іван Дамаскін прагнув підпорядкувати науку під егідою церковної догми й на основі аристотелівської логіки, він створив основи схоластичного методу, що пізніше отримав розвиток у середньовічних теологів Заходу.

Головний твір — «Джерело знання»; це компендіум філософських і богословських відомостей, що передбачають «суми» західних схоластів. Праці Дамаскіна набули поширення в східно-християнських країнах: Грузії, Болгарії, Київській державі та інших. В історію літератури Дамаскін увійшов як видатний поет, який створив ряд знаменитих церковних співів.

Образи

Див. також

Література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.