Іван Дамаскин
Іва́н (Іоа́нн) Дамаски́н (*~675, Дамаск, Сирія — між 749 і 753, Монастир Сави Освяченого (Мар Саба), біля Єрусалиму, Аббасидський халіфат) — християнський святий, знаменитий богослов і філософ, церковний письменник, шанований у більшості православних спільнот по всьому світу.
Святий Іван Дамаскин | |
---|---|
Святий Іван Дамаскин | |
Преподобний | |
У миру: | Мансур ібн Серджун ат-Таглібі |
Народився |
~675, Дамаск, Арабський халіфат Дамаск, Омеядський халіфат |
Помер |
між 749 і 753, Монастир Сави Освяченого, біля Єрусалиму, Аббасидський халіфат Лавра Сави Освяченого, Вифлеєм, Палестинська держава |
У лику | святий |
День пам'яті | 4 грудня |
Життєпис
Іван Дамаскин народився близько 675 року в Дамаску, в християнській арабській сім'ї. Був міністром Дамаського халіфа, потім ченцем. Отримав енциклопедичну освіту в грецькому дусі. У 754 р. іконоборчий собор піддав анафемі Івана Дамаскина як «мислячого по-сарацинськи, автора брехні, який зводив наклепи на Христа, зробив замах проти імперії, вчителя зла, що перекрутив Писання». Дамаскин покинув Єрусалим, щоб стати ченцем в монастирі Сави Освященного, де він зайнявся поезією і філософією. Помер у монастирі близько 753 року. При візантійському імператорові Андроніку II його святі мощі було перенесено до Константинополя.
Основні праці
Один з отців Церкви й засновник православного віровчення. Широко відома його праця «Точний виклад православної віри», в якій послідовно викладені основи християнського віровчення в тому вигляді, який визнає православна церква.
Активно виступав проти іконоборства. Найважливіший твір — «Джерело знання» у трьох частинах. Частково перекладений в Болгарії у X ст. Пізніше був відомий у повному перекладі в Україні. Вплинув на українську термінологію, зокрема граматичну. Дамаскін у своїх працях одним з перших висловив ідею про те, що філософія (пошук істини) має бути служницею богослов'я, оскільки згідно з християнським ученням Бог (Боже Слово) це і є єдина Істина (Софія) в усій повноті.
Іван Дамаскін прагнув підпорядкувати науку під егідою церковної догми й на основі аристотелівської логіки, він створив основи схоластичного методу, що пізніше отримав розвиток у середньовічних теологів Заходу.
Головний твір — «Джерело знання»; це компендіум філософських і богословських відомостей, що передбачають «суми» західних схоластів. Праці Дамаскіна набули поширення в східно-християнських країнах: Грузії, Болгарії, Київській державі та інших. В історію літератури Дамаскін увійшов як видатний поет, який створив ряд знаменитих церковних співів.
Образи
Див. також
Література
- Дамаскін, Йоан // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
Посилання
- Іоан Дамаскин // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Преподобний Іоан Дамаскин. Точний виклад православної віри
- Иоанн Дамаскин. Три слова в защиту иконопочитания(рос.)
- А.Васильев. Арабское житие св. Иоанна Дамаскина(рос.)
- Іван Дамаскін. Розмова сарацина з християнином