Іван Кліма

Іван Кліма, народжений Іван Каудерс (нар. 14 вересня 1931, Прага, Чехословаччина) — чеський письменник і драматург з єврейським корінням[11], син винахідника та світового експерта з потужних двигунів Вілема Кліми. В даний час він разом з Міланом Кундерою та Патріком Оуржедніком є найбільш перекладеними живими чеськими авторами. Почесний громадянин Праги (2016).

Іван Кліма
чеськ. Ivan Klíma
Ім'я при народженні чеськ. Ivan Kauders
Народився 14 вересня 1931(1931-09-14)[1][2][…] (90 років)
Прага, Чехословаччина[3][4][…] або Братислава, Чехословаччина[5]
Країна  Чехія
 Чехословаччина[5][6]
Діяльність письменник, есеїст, драматург, журналіст, прозаїк-романіст, педагог, поет, публіцист
Сфера роботи проза
Alma mater Карлів університет і Вища школа економіки (Прага)[7]
Мова творів чеська[8]
Роки активності 1960 — тепер. час
Членство Českobratrská církev evangelická. Sbor (Vinohrady, Praha, Česko)d[9]
Партія Комуністична партія Чехословаччини
Конфесія Євангельська Чеська Братська Церкваd[10]
Батько Vilém Klímad
Брати, сестри Jan Klímad
У шлюбі з Helena Klímovád
Діти Michal Klímad
Автограф
Нагороди

премія Франца Кафки (2002)

Magnesia Litera 2010d

премія Карела Чапекаd

Ferdinand Peroutka Awardd (2013)

Почесний громадянин Прагиd (2016)

 Іван Кліма у Вікісховищі

Життєпис

Народився в Празі, а під час Другої світової війни провів три з половиною роки в Терезінському концтабірі, який йому достався у віці чотирнадцяти років. Його батьки були єврейського походження. Закінчив середню школу, потім Філософський факультет Карлового університету. Після закінчення у 1956 році працював редактором журналу «Květy», a в 1959–1963 роках в Чехословацькому письменницькому видавництві. Потім писав у «Літературних новинах» (чеш. Literární noviny), «Літературних листах» (чеш. Literární listy), (до їх заборони), у журналах «Květen», «Plamen» та Орієнтація".

В 1953 році Кліма вступив до Комуністичної партії, а у 1967 році був виключений з партії. У 1968 році Комуністична партія скасувала його виключення, і хоча він офіційно був у партії, він не брав участі в жодній партійній діяльності[12]. Його остаточно виключили з Комуністичної партії в 1970 році[13].

У 1969 році Кліма виїхав до США, де працював запрошеним професором в Мічиганському університеті. Після повернення в 1970 році він вже був забороненим автором, міг друкуватися лише в самвидаві або засланні, a заробляв на життя професією робітника.

Твори Івана Кліма об'ємні і різножанрові: проза, драми, репортажі, нариси, фейлетони та дитячі книги. У 2013 році він підтримав створення LES (Ліберальної екологічної партії), яку заснував Мартін Бурсік[14].

Творчість
  • Бездоганний день, 1960 р. — новели на тему самотності
  • Між трьома кордонами, 1960 р. — репортаж про найсхідніший край Словаччини, зображує регіон багатовікової біди
  • Карел Чапек, 1962 — нариси
  • Година мовчання, 1963 — роман
  • Закохані на одну ніч, 1964 рік
  • Візит до безсмертної тітки, 1965 — художній репортаж
  • Клара та двоє панів, 1968 рік
  • Корабель в ім'я надії, 1969
  • Наречений для Марсели, 1969 рік
  • Закохані на добу, 1970
  • Судіть з милостю, самвидав 1976 під назвою «Стоїть, стоїть шибиниця» (Stojí, stoj šibenička), видання 1986, в чехословацькій пресі 1991, на думку критиків, його життєва справа: психологічний роман, розроблений з точки зору сюжету
  • Любовне літо, видання 1979
  • Мій веселий ранок, видання 1979, 1990, іноді також Мій щасливий ранок
  • Мечі наближаються, 1983 , Чехія 1990 р. — нариси
  • Моє перше кохання, 1985
  • Любов і сміття, самвидав 1987, 1988, в чеській в пресі 1990
  • Має золоті ремесла, 1990 іноді також Мої золоті ремесла
  • Чекаючи темряви, чекаючи світла, 1993
  • Останній ступінь конфіденційності, 1996
  • Як далеко сонце, 1999
  • Ні святі, ні ангели, 1999
  • Як пережити процвітання, 2001
  • Він також хоче досягти великого віку, 2001, про життя та творчість Карела Чапека
  • Прем'єр-міністр і Ангел, 2003
  • Моє божевільне століття, Academia 2009, ISBN 978-80-200-1697-3 — Magnesia Litera 2010 для нехудожньої літератури
  • Моє божевільне століття II. Академія 2010 ISBN 978-80-200-1854-0
  • Як не стати вбивцею, Academia 2012, фейлетони

Драма
  • Замок, 1964, драма кафковського типу
  • Майстер, драма, написана в 1967 році, прем'єра в 1970 році в Нью-Йорку
  • Кондитерська «Міріам», 1968 рік
  • Журі, 1968 рік
  • Америка, 1974, адаптація твору Франца Кафки, написаного разом Павло Когоут
  • Наречений для Марсели, 1969 рік
  • Кімната для двох, 1973 рік
  • Грім, 1973 рік

Нагороди та відзнаки

У 2002 році був удостоєний Премії імені Франца Кафки за життєву діяльність і книгу «Великий вік хоче мати великі вбивства», про життя і творчість чеського письменника-фантаста Карела Чапека.

У 2010 році в номінації літературні факти був нагороджений премією «Магнезія Літера» за «Пам'ять мого божевільного століття».

Разом з Іржі Пенашем отримав Премію імені Фердинанда Перутки за 2013 рік[15].

З 2016 року Почесний громадянин Праги.

Родина

Брат: Ян Кліма — чеський фізик, письменник і перекладач.

Дружина — Гелена Клімова, чеський аналітик, психотерапевт, публіцист, підписант Хартії 77.

Діти: Міхал Кліма — чеський журналіст, видавець та менеджер ЗМІ, Голова правління Фонду фінансування жертв Голокосту та заступник голови правління Фонду фінансування незалежної журналістики; донька — Гана Павлатова.

Див. також
  • Чеська література в 1945—1990 рр
  • Список чеських письменників

Примітки
  1. Encyclopædia Britannica
  2. Filmportal.de — 2005.
  3. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #11897954X // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  4. Czech National Authority Database
  5. Evidence zájmových osob StB (EZO)
  6. Evidence zájmových osob StB (EZO)
  7. Кліма І. Moje šílené století — Academia, 2009. — С. 155. — 536 с. — ISBN 978-80-200-1697-3
  8. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  9. Кліма І. Moje šílené století — Academia, 2009. — С. 100. — 536 с. — ISBN 978-80-200-1697-3
  10. Кліма І. Moje šílené století — Academia, 2009. — С. 17, 99, 100. — 536 с. — ISBN 978-80-200-1697-3
  11. http://aktualne.centrum.cz/domaci/kauzy/clanek.phtml?id=643027
  12. http://www.ceskatelevize.cz/ivysilani/1176221164-uvolnete-se-prosim/210522161800011/obsah/106803-ivan-klima/
  13. Spisovatel Ivan Klíma na šílené století připraven nebyl. Teď už je. Idnes.cz. 8 липня 2009.
  14. Citace elektronického periodika, Bursík zakládá stranu LES. Fandí mu Švejnar či Horáček, Týden.cz, вид. 2013-08-27, дата доступу 2016-06-30
  15. Citace elektronického periodika, Aust, Ondřej, Cenu Ferdinanda Peroutky dostali Ivan Klíma a Jiří Peňás, Mediář, вид. 2014-02-06, дата доступу 2014-02-07

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.