Іван Костов (геолог)

Костов Іван Ніколов (болг. Костов Иван Николов; нар. 24 грудня 1913(19131224), Пловдив — пом. 31 березня 2004, Софія) — болгарський вчений в галузі мінералогії і петрографії. Член-кореспондент (з 1961) і академік (з 1966) Болгарської академії Наук.

Життєпис

У 1936 році закінчив Софійський університет і залишився в ньому працювати, з 1953 року — професор і завідувач кафедри мінералогії і кристалографії. З 1977 року — голова Національного комітету з геології. З 1978 року — директор Геологічного інституту Болгарської AH. Віце-президент Міжнародної мінералогічної асоціації, член Міжнародної асоціації генезису рудних родовищ.

Іван Костов розробив нову класифікацію мінералів за геохімічними і кристалохімічними ознаками. Відкрив новий мінерал — бончевит і нові для Болгарії мінерали — плюмбогуміт, псевдомалахіт, мезоліт та інші. Відкрив родовища дистену Чепеларе. Вивчав хімізм і генезис деяких цеолітів у Болгарії. Запропонував уніфікований метод використання габітусових змін як генетичний індикатор.

Нагороди і почесні звання

Заслужений діяч науки НРБ (1976).

Почесний член Болгарського геологічного товариства (1971), а також почесний член низки зарубіжних геологічних і мінералогічних товариств, у тому числі й Українського мінералогічного товариства. Іноземний член Академії Наук СРСР (1982).

Пам'ять

На честь Івана Костова названо мінерал «костовит».

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.