Іван Саморано

Народився 18 січня 1967 року в Сантьяго. Вихованець футбольної школи клубу «Кобресаль». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1983 року в основній команді того ж клубу, взявши участь у 31 матчі чемпіонату.

Згодом, з 1988 по 1992 рік грав, у складі «Санкт-Галлена» та «Севільї».

Своєю грою за андалуську команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Реал Мадрид», до складу якого приєднався 1992 року. Відіграв за королівський клуб наступні чотири сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі мадридського «Реала», був основним гравцем атакувальної ланки команди. У складі мадридського «Реала» був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,4 голу за гру першості. За цей час виборов титул володаря Кубка Іспанії, ставав володарем Суперкубка Іспанії та чемпіоном Іспанії.

1996 року уклав контракт з «Інтернаціонале», у складі якого провів наступні п'ять років своєї кар'єри гравця. Граючи за «Інтернаціонале» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди.

Протягом 2001—2002 років захищав кольори «Америки».

Завершив професійну ігрову кар'єру у чилійському клубі «Коло-Коло», за який виступав протягом 2002—2003 років.

19 червня 1987 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Чилі в матчі проти збірної Перу, у якому відразу відзначився голом, а чилійці перемогли з рахунком 3-1.

У складі збірної був учасником розіграшу Кубка Америки 1987 року в Аргентині, де разом з командою здобув «срібло», домашнього розіграшу Кубка Америки 1991 року, на якому команда здобула бронзові нагороди, розіграшу Кубка Америки 1993 року в Еквадорі, чемпіонату світу 1998 року у Франції та розіграшу Кубка Америки 1999 року у Прагваї.

Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 16 років, провів у формі головної команди країни 69 матчів, забивши 34 голи.

• Статистика виступів у змаганнях під егідою ФІФА. Архівовано 30 грудня 2011 у Wayback Machine. (англ.)
• Статистика гравця на сайті RSSSF.com (англ.)